Browsing by Author "Berezanska, I."

Now showing 1 - 8 of 8

Душпастирська та громадська діяльність о. Омеляна Ковча у місті Перемишляни (1922-1944 рр.)
(2019) Березанська, І. М.; Berezanska, I.
У статті проаналізовано особливості душпастирської та громадської діяльності греко-католицького священника міста Перемишляни на Львівщині Омеляна Ковча у міжвоєнний період. Особливу увагу зосереджено на його діяльності при різних окупаційних режимах: польському, радянському та німецькому. Важливим історичним джерелом при розкритті досліджуваної проблематики стали спогади очевидців тогочасних подій, які зберігаються в Перемишлянському історико-краєзнавчому музеї. Завдяки спогадам жителів міста М. Зацичного, С. Мацишин, О. Прибили, М. Шкільника нам вдалося ознайомитися з етнічним складом населення міста Перемишляни, життям і побутом його мешканців під час польської, радянської та німецької влади, періодом перебування о. Омеляна Ковча у концтаборі Майданек. Його душпастирська діяльність служить яскравим прикладом людяності, відкритості. Щирими проповідями Хрестової віри, він заслужив глибоку шану і повагу не тільки серед українців, але і поляків, євреїв, німців. Омелян Ковч був активним громадським діячем, захисником українських звичаїв, традицій. За його ініціативи відкрито у місті Перемишляни Народний дім, засновано організацію «Пласт», драматичний гурток, кооперативні курси. The article analyzes the peculiarities of pastoral and public activity of the Greek Catholic priest of Peremyshliany, Lviv region, Omelian Kovch in the interwar period. Particular attention is paid to his activities under different occupation regimes: Polish, Soviet and German. An important historical source in the disclosure of the investigated issues were the memories of eyewitnesses of the events of that time, which are stored in Peremyshliany Museum of History and Local History. Thanks to the memoirs of the inhabitants of town M. Zatsycnyi, S. Matsyshyn, O. Prybyly, M. Shkilnyk, we were able to get acquainted with the ethnic population of Peremyshliany, life of its inhabitants during the Polish, Soviet and German rule, during the stay of Fr. Omelian Kovch at the Maidanek concentration camp. His pastoral activity is a prime example of humanity, openness. With the sincere preaching of the Cross Faith, he earned a deep respect not only among Ukrainians, but also Poles, Jews, Germans. Omelian Kovch was an active public figure, a defender of Ukrainian customs and traditions. At his initiative, the People's House was opened in Peremyshliany, the «Plast» organization, a drama club, cooperative courses were founded.
Меценатська діяльність Андрея Шептицького в 1900-1930-х рр.
(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2021) Березанська, І. М.; Berezanska, I.
У статті на основі комплексного аналізу наукових праць досліджується внесок митрополита Андрея Шептицького в розвиток та збереження культурно-мистецької спадщини українського народу. Основними напрямками фінансової допомоги митрополита Шептицького були: підтримка освітніх навчальних закладів – від дошкільних – до закладів вищої освіти; допомога малозабезпеченим сім’ям та сиротам; збереження мистецької спадщини та підтримка обдарованих молодих митців; пам’яткоохоронна діяльність. У статті проаналізовано погляди митрополита на здійснення меценатської діяльності та способи її реалізації. Вся благочинна місія Андрея Шептицького була спрямована на отримання конкретних результатів від його роботи, які б зумовили системні зміни у культурному розвитку суспільства. Митрополит був ініціатором запровадження різних видів суспільної опіки для українського населення. Доведено, що Андрей Шептицький допомагав багатьом громадським організаціям, які підтримували матеріально незаможні верстви населення. Серед них – Марійські товариства, які діяли при церквах і допомагали бідним та незаможним людям; Крайовий комітет допомоги українському студентству, який надавав матеріальну підтримку студентам закладів середньої та вищої освіти; Товариство Вакаційних Осель – влаштовувало відпочинок дітей у заміських комплексах, зокрема в с. Миловання Товмацького повіту та в с. Кошів Коломийського повіту. Одним із першочергових завдань митрополита Андрея Шептицького було якісна освітня та виховна підготовка майбутніх священників у Львівській Духовній Семінарії. Для реалізації цього завдання митрополит часто відвідував освітній заклад, проводив бесіди з настоятелями та богословами, фінансово допомагав талановитим вихованцям отримати освіту за кордоном. Намагаючись підняти авторитет Греко-католицької церкви серед населення Галичини, митрополит Андрей Шептицький організовував конференції, реколекції, фінансував друковані видання. Важливим аспектом меценатської діяльності Андрея Шептицького була допомога дітям-сиротам. У 1915 р. з його ініціативи було засноване товариство «Захист ім. Митрополита Шептицького для сиріт у Львові», яке піклувалося про їх різнобічний розвиток та самореалізацію в майбутньому. Окремим напрямом діяльності товариства була підготовка вихователів і підвищення кваліфікації педагогічних греко-католицькою церквою. Окремим вектором меценатської діяльності митрополита Шептицького було збереження мистецьких пам’яток та підготовка мистецької інтелігенції. Він підтримав заснування та сприяв діяльності Національного музею у Львові, фінансував проведення археологічних розкопок, сприяв підтримці обдарованих молодих митців, забезпечуючи їх навчання за кордоном. Серед стипендіатів митрополита Андрея Шептицького були Олекса Новаківський, Модест Сосенко, Михайло Бойчук, Яків Струхманчук, Іван Старчук, Станіслав Ігнацій Віткевич, Микола Федюк та ін. Відомий меценат, громадсько-політичний діяч, митрополит Греко-католицької церкви зробив неоціненний внесок у розвиток української культури. Він був людиною, яка наділена надзвичайними якостями: людяністю, добротою, милосердям, цілеспрямованістю, повагою до інших. Його моральні принципи мають стати своєрідним орієнтиром для майбутніх поколінь. The article examines the contribution of Metropolitan Andrei Sheptytskyi to the development and preservation of the cultural and artistic heritage of the Ukrainian people on the basis of a comprehensive analysis of scientific works. The main areas of Metropolitan Sheptytskyi’s financial assistance were: support for educational institutions – from preschool – to higher education institutions; assistance to low-income families and orphans; preservation of artistic heritage and support of talented young artists; monument protection activities The article analyzes the views of the Metropolitan on the implementation of patronage and methods of its implementation. The whole charitable mission of Andrei Sheptytskyi was aimed at obtaining concrete results from his work, which would lead to systemic changes in the cultural development of society. The Metropolitan initiated the introduction of various types of public care for the Ukrainian population. It is proved that Andrei Sheptytskyi helped many public organizations that supported the materially poor. Among them were the Marian societies, which operated at churches and helped the poor and needy; Regional Committee for Assistance to Ukrainian Students, which provided material support to students of secondary and higher education institutions; Society of Holiday Homes – arranged children’s rest in suburban complexes, in particular in the village Myluvannia of Tovmatsky district and in Koshiv, Kolomyia County. One of the priority tasks of Metropolitan Andrei Sheptytskyi was high-quality educational training of future priests at the Lviv Theological Seminary. To accomplish this task, the metropolitan often visited an educational institution, held interviews with abbots and theologians, and financially helped talented students to get an education abroad. Trying to raise the prestige of the Greek Catholic Church among the population of Halychyna, Metropolitan Andrei Sheptytskyi organized conferences, retreats, and financed printed publications. An important aspect of Andrei Sheptytskyi’s patronage was helping orphans. In 1915, on his initiative, the society «Protection of Metropolitan Sheptytskyi for orphans in Lviv», which took care of their diverse development and self-realization in the future. A separate area of activity of the society was the training of educators and advanced training of teachers for educational institutions funded by the Greek Catholic Church. he preservation of artistic monuments and the training of artistic intelligentsia. He supported the establishment and promoted the activities of the National Museum in Lviv, financed archeological excavations, and supported talented young artists by providing them with training abroad. Among the scholarship holders of Metropolitan Andrei Sheptytskyi were Oleksa Novakivskyi, Modest Sosenko, Mykhailo Boichuk, Yakiv Strukhmanchuk, Ivan Starchuk, Stanislav Ihnatsii Vitkevych, Mykola Fediuk and others. Well-known philanthropist, public and political figure, Metropolitan of the Greek Catholic Church has made an invaluable contribution to the development of Ukrainian culture. He was a man endowed with extraordinary qualities: humanity, kindness, mercy, determination, respect for others. His moral principles should become a kind of reference point for future generations.
Меценатська та суспільна діяльність родин Тарновських і Ханенків у кінці ХІХ - початку ХХ ст.
(2020) Березанська, І. М.; Berezanska, I.
У статті досліджено внесок родин Тарновських та Ханенків у історико-культурний розвиток України кінця ХІХ – початку ХХ ст. З’ясовано, що важливими напрямками діяльності родин Тарновських та Ханенків було мистецьке колекціонування, благодійницька та суспільна діяльність. Простежено процес створення на основі приватних мистецьких колекцій загальнодоступних музеїв світового рівня. У 1902 р. на основі приватної колекції експонатів В. Тарновського створено Музей українських старожитностей ім. В. Тарновського Чернігівського губернського земства. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київський музей Західного та Східного мистецтва) відкрито завдяки зібранню колекцій мистецьких творів родини Ханенків. The article investigates the contribution of the Tarnovskyi and Khanenko families to the historical and cultural development of Ukraine at the end of 19th – beginning of 20th centuries. It was found out that important collections of the Tarnovskyi and Khanenko families were artistic collecting, charity and social activities. The process of creating world-class public museums based on private art collections has been traced. In 1902, the V. Tarnovskyi Museum of Ukrainian Antiquities of Chernihiv Provincial Region was established on the basis of a private collection of exhibits by V. Tarnovskyi. Bohdan and Varvara Khanenko Art Museum (Kyiv Museum of Western and Eastern Art) is open through gathering of art collections by the Khanenko family.
Розвиток вищої педагогічної освіти України в 2002–2014 рр. (на матеріалах вузів І–ІІ рівнів акредитації): історіографія
(Домбровська Я. М., 2018) Березанська, І. М.; Berezanska, I.
Здійснено комплексне історіографічне дослідження розвитку вищої педагогічної освіти України в 2002–2014 рр. (на матеріалах вузів І–ІІ рівнів акредитації). Автором запропонована і теоретично обґрунтована періодизація досліджуваної теми, проаналізовано науковий доробок учених щодо розвитку вищої педагогічної освіти України, зокрема вузів І–ІІ рівнів акредитації. Виявлено і систематизовано основні групи історіографічних джерел, визначено якісний рівень їх репрезентативності. The dissertation is devoted to the complex historiographic research of the development of higher pedagogical education of Ukraine in 2002–2014 (on the materials of higher educational institutions of the 1st and 2nd levels of accreditation). The author proposes and theoretically substantiates the periodization of the topic under study, analyzes the scientific works of scientists, in which the development of higher pedagogical education of Ukraine, in particular, higher education institutions of the 1st and 2nd levels of accreditation has been studied.
Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах України (2002-2014 рр.): cучасна вітчизняна історіографія
(Лукомор'є, 2017) Березанська, І. М.; Berezanska, I.
У статті проаналізовано стан наукової розробки українськими вченими діяльності органів студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України (2002-2014 рр.), розкрито діяльність органів студентського самоврядування у закордонних ВНЗ, формування лідерських якостей студентської молоді Considerable research interest in the development of student government in higher education of Ukraine XXI century called reform of higher education, its entry into the European educational space. The adoption of the laws «On Higher Education» (2002, 2014) significantly expanded the rights of the student government, which allowed students to actively participate in the management of higher education institution. The history of student government in the 2002-2014 has a significant amount of unexplored topics. Therefore, the urgency of the need caused historiographical analysis of current publications and release promising areas for further research. The problem of student government in higher education in Ukraine in 2002-2014 was the subject of many studies of Ukrainian scientists as O.A. Andryushkova, O.F. Kayumov, O. Keane, J.P. Kraschenko, A. Kuzminsky, N.Y. Liznova, V.P. Moroz, K.L. Potopa, O. V. Svyetlykova, G.G. Sichkarenko, L.V. Slinchenko, O.J. Tereshchenkova, V.I. Ternopilska, K.G. Trybulkevych, S. Hakimova, O.S. Kharchenko, L.O. Shein, O. Shpakivska. Consequently, the analysis of contemporary literature on the issue of student government in higher education in Ukraine 2002-2014 should emphasize the modern scientist’s coverage of certain aspects of its operations in dissertations, monographs and articles. A more comprehensive analysis of the development of student government in the 2002-2014 of monographs C.G. Trybulkevych, which disclosed the student government experience in restructuring higher education in Ukraine. Prospects of further scientific studies will be in research of student government policies, implementation of the principles of student government in higher educational institutions of Ukraine.
Інклюзивна освіта в трактуванні вітчизняних дослідників
(2019) Березанська, І. М.; Berezanska, I.
У статті здійснено огляд публікацій вітчизняних науковців, у яких висвітлено впровадження інклюзивної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах та у вищій школі України; проведено аналіз основних нормативно-правових актів, які забезпечують запровадження принципів інклюзивної освіти в Україні. Спостерігається зростання інтересу вітчизняних науковців до вивчення цієї теми, але комплексне дослідження з історіографії історії інклюзивної освіти в Україні на даний час відсутнє. За період останніх двадцяти дев’яти років дослідниками представлені широкому загалу дисертаційні дослідження, монографії, підручники, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, статті, в яких розкрито впровадження інклюзивної форми навчання в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, досліджено проблему оновлення освіти на основі системних змін; окреслено нормативно-правове забезпечення інклюзивної освіти. Методологічним інструментарієм при написанні статті послужили принципи історизму, об’єктивності та методи історіографічного аналізу та синтезу. Встановлено, що включення дітей з особливими потребами в освітній простір України зіштовхується з такими проблемами як упереджене ставлення до дітей- інвалідів з боку інших людей, непристосованість будівель до навчання дітей (студентів), недостатнє забезпечення навчально-методичною літературою, створення кабінетів учителя-дефектолога, логопеда. Окреслено переваги інклюзивної освіти, які полягають у відсутності ізоляції в замкненому середовищі дітей з особливими потребами, поліпшенні моторного, мовного, соціального та емоційного розвитку дітей завдяки спілкуванню із здібнішими однолітками, спільному проживанні з батьками даної категорії дітей, налагодженні дружніх відносин із здоровими однолітками, можливості брати участь у громадському житті, наданні батькам педагогічної підтримки. The article reviews the publications of domestic scientists, where the introduction of inclusive education in general education institutions and in the high school of Ukraine is highlighted; the analysis of the basic legal acts ensuring the introduction of the principles of inclusive education in Ukraine is carried out. There is observed a growing interest of domestic scholars in the study of this topic, but there is currently no comprehensive study on historiography of the history of inclusive education in Ukraine. Over the past twenty-nine years, researchers have presented to the general public dissertations, monographs, textbooks, teaching aids, methodological recommendations, articles where the introduction of the inclusive form of education in general and higher educational institutions is presented, the problem of updating education on the basis of systemic changes; the normative-legal provision of inclusive education is outlined. The methodological tools for writing the article served the principles of historicism, objectivity and methods of historiographical analysis and synthesis. It has been established that the inclusion of children with special needs in the educational space of Ukraine is faced with such problems, as the biased attitude towards children with disabilities from other people, the inappropriateness of buildings for the education of children (students), insufficient provision of educational-methodical literature, the creation of offices of the teacher-defectologist, speech therapist. The advantages of inclusive education, which are the lack of isolation in the closed environment of children with special needs, improvement of the motor, linguistic, social and emotional development of children through communication with more capable peers, joint living with parents of this category of children, establishing friendly relations with healthy peers, opportunities to participate in public life, providing parents with pedagogical support.
Інформатизація педагогічних вузів України І-ІІ рівнів акредитації в 2002-2011 рр. : історіографія
(Лукашевич О. М., 2012) Березанська, І. М.; Berezanska, I.
У статті подається історіографічний аналіз літератури, присвяченої інформаційному забезпеченню педагогічних вузів України І-ІІ рівнів акредитації в 2002-2011 рр. The paper is fed historiographical analysis of the literature on information provision of pedagogical universities in Ukraine I-II levels of accreditation in the 2002-2011 years.
Історіографія розвитку вищих педагогічних навчальних закладів України І-ІІ рівнів акредитації у 2002-2014 рр.
(Лукашевич О. М., 2014) Березанська, І. М.; Berezanska, I.
У статті проведено історіографічний аналіз наукової літератури, присвяченої розвитку вищих педагогічних навчальних закладів України І-ІІ рівнів акредитації у 2002-2014 рр., визначено досягнення українських учених у висвітленні даної проблеми. Запропоновано авторську періодизацію розвитку вищих педагогічних навчальних закладів України І-ІІ рівнів акредитації: І період – 2002-2004 рр., ІІ період – 2005-2014 рр. Другий період умовно поділяємо на два підперіоди: І – 2005 – 2011 рр.; ІІ – 2012-2014 рр. Авторкою під час підготовки наукового дослідження використовувались методи аналізу і синтезу, проблемно-хронологічний, історико-порівняльний. Виявлено, що сучасний стан розвитку вищих педагогічних навчальних закладів України І-ІІ рівнів акредитації досліджено недостатньо, фрагментарно, в контексті висвітлення становлення і розвитку всієї системи вищої освіти України. The article historiographical analysis of scientific literature devoted to the development of higher educational institutions of Ukraine І-II levels of accreditation in 2002-2014. Identified achievements Ukrainian scientists in covering this issue. The author periods of higher educational establishments of Ukraine І-II levels of accreditation іs І period – 2002-2004, II period – 2005- 2014. The second period is conventionally divided into two sub-periods: I – 2005 – 2011 years; II – 2012-2014 years. The author in the preparation of research used methods of analysis and synthesis, problem-chronological, historical and comparative. Revealed that the current state of higher educational establishments of Ukraine I-II levels of accreditation studied enough fragments in the context of coverage of formation and development of the higher education system of Ukraine.