Browsing by Author "Dovhopola, L."

Now showing 1 - 20 of 33

Geographical distribution, habitats and modern state of Carlina cirsioides (Asteraceae) populations
(2021) Melnyk, V.; Kovalchuk, I.; Dovhopola, L.; Shapran, Yu.; Мельник, В. І.; Ковальчук, І. О.; Довгопола, Л. І.; Шапран, Ю. П.
The study of the current state and habitats of rare and threatened species of plants is a relevant task of ecological research. The paper presents the results of the study of systematic position, habitats and modern state of populations of a rare species in- cluded in the Red DataBook of Ukraine Carlina cirsioides Klokov (=C. acaulis L.). Carlina cirsioides is well-known to European phytosozologists as an endemic and relic species of the Flora of Ukraine. At the same time, the species independence of this taxon is not recognized by the authors of monographs on the Carlina genus and by the authors of “Flora Europaea”. Comparative morphological, chorological and ecological-coenotic analyses do not give sufficient reasons to consider C. cirsioides described by Klokov as a separate species, endemic and relic species of the Flora of Ukraine. According to the morphological traits, the speci-mens from the lowland part of Ukraine belong to the C. acaulis caulescens subspecies, which is distributed mostly in the lowlaand regions of Europe. Ecological-coenotic conditions of habitats of C. acaulis in the plains of Ukraine are different from those in the mountain regions and are close to the plains habitats of this species in Central Europe. Steppe communities of class Festuco- Brometea, of which C. acaulis is component in the plains part of Ukraine, are close to xerothermic herbaceous communities of Central Europe; forest communities of Erico-Pinetea with C. cirsioides in Ukrainian Polissia and the North-East Poland are very сlose by floristic composition. The removal of separate species status of the plains populations of C. acaulis near the eastern border of the range does not at all downplay its sozological significance. Taking into account the low number of C. acaulis in the Volhy- nian-Podolian Upland and in the Polesian Lowland, all localities of this species in the lowland part of the range in Ukraine must be taken under protection in situ. Вивчення сучасного стану та місць проживання рідкісних та зникаючих видів рослин є актуальним завданням екологічних досліджень. У роботі представлено результати дослідження систематичного положення, місць проживання та сучасного стану популяцій рідкісного виду, занесеного до Червоної книги України Carlina cirsioides Klokov (=C. acaulis L.). Carlina cirsioides добре відома європейцям як ендемік і реліктовий вид флори України. У той же час видова незалежність цього таксона не визнається авторами монографій про рід Carlina та авторами «Flora Europaea». Порівняльний морфологічний, хорологічний та еколого-ценотичний аналізи не дають достатніх підстав вважати C. cirsioides, описаного Клоковим, окремим видом, ендеміком та реліктовим видом флори України. За морфологічними ознаками екземпляри з низинної частини України належать до підвиду C. acaulis caulescens, який поширений здебільшого у низовиннних регіонах Європи. Еколого-ценотичні умови проживання C. acaulis на рівнинній території України відрізняються від гірських районыв і близькі до рівнинних місць проживання цього виду в Центральній Європі. Степові громади класу Фестуко- Близькі до ксеротермних трав'янистих угруповань Центральної Європи; лісові угруповання Erico-Pinetea з C. cirsioides в Українському Поліссі та Північно-Східній Польщі дуже близькі за флористичним складом. Видалення статусу окремих видів рівнинних популяцій C. acaulis поблизу східного кордону ареалу зовсім не применшує його созологічного значення. Враховуючи низьку чисельність C. acaulis у Волино-подільській височині та на Поліській низовині всі локалітети цього виду в низинній частині ареалу України мають бути взяті під місцеву охорону.
Використання проєктно-дослідницької діяльності у процесі навчання біології здобувачів освіти
(2022) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.; Шамало, Т. О.; Shamalo, Т.
У статті проаналізовано різні підходи до розуміння дефініцій «дослідницька діяльність» і «проєктна діяльність». Встановлено, що дослідницька та проєктна діяльності є взаємозалежними. Визначено поняття «проєктно-дослідницька діяльність учнів» як діяльність здобувачів середньої освіти із проєктування дослідження, яка носить комплексний дослідницький характер, неодмінною умовою якої є наявність розроблених прикладних ідей, етапів та кінцевого продукту, є інноваційною освітньою технологією, яка забезпечує активну мотивовану діяльність учня, застосовується із метою розвитку особистості в сучасному інформаційному середовищі, як суб’єкту освіти, реалізує діяльнісний підхід до науки в певній галузі дослідження. Розроблено та впроваджено в процес навчання курсу «Біологія і екологія» проєктно-дослідницьку діяльність із тем чинної навчальної програми: «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології» і «Спадковість і мінливість». На підставі аналізу результатів проведеного педагогічного експерименту підтверджується уплив проєктно-дослідницької діяльності на зростання рівнів сформованості когнітивного компоненту предметної біологічної компетентності старшокласників: на початковому рівні в ЕГ знаходиться 1 учень (3,13%), у КГ ‒ 10 (30,30%); на середньому рівні в ЕГ ‒ 8 (25,00%), а в КГ ‒ 10 (30,30%); на достатньому рівні у ЕГ ‒ 10 (31,24%), у той час як в КГ ‒ 8 (24,25%); високий рівень сформованості досліджуваного феномену показали в ЕГ 13 учнів (40,63%), а в КГ ‒ 5 (15,15%). Відтак, використання проєктно-дослідницької діяльності у процесі навчання біології старшокласників сприяло активізації: розвитку їх уміння орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі та виділяти головне; використання ними набутих знань із метою розв’язання пізнавальних і прикладних завдань, розвитку навичок щодо планування роботи; здобуття ними навичок спілкування, роботи в різнопланових групах, розвитку вміння взаємодіяти з іншими, сприймати від них інформацію, внаслідок чого розвивається їх соціалізація; розвитку дослідницьких навичок (уміння віднаходити проблему, збирати інформацію, проводити спостереження й експерименти, аналізувати, формулювати гіпотези, узагальнювати) на основі самостійного навчання; розвитку творчих і пізнавальних здібностей, логічного мислення, достатньої самооцінки, формуванню позитивного особистісного світогляду; розмірковувати, оцінювати власний продукт і говорити публічно. The article analyzes different approaches to understanding the definitions of «research activity» and «project activity». It was established that research and project activities are interdependent. The concept of «project-research activity of pupils» is defined as the activity of pupils of secondary education in the design of research, which is of a complex research nature, the indispensable condition of which is the presence of developed applied ideas, stages and the final product, is an innovative educational technology that ensures active motivated activity of the pupil, is used for the purpose of personality development in the modern information environment, as a subject of education, implements an active approach to science in a certain field of research. Project-research activity on the topics of the current curriculum: «Application of the results of biological research in medicine, selection and biotechnology» and «Heredity and variability» was developed and implemented in the teaching process of the «Biology and Ecology» course. Based on the analysis of the results of the conducted pedagogical experiment, the influence of the project-research activity on the growth of the levels of formation of the cognitive component of the subject biological competence of high school pupils is confirmed: at the elementary level, there is 1 pupil in the EG (3.13%), in the CG – 10 (30.30%); at the average level in EG ‒ 8 (25.00%), and in CG ‒ 10 (30.30%); at a sufficient level in EG ‒ 10 (31.24%), while in CG ‒ 8 (24.25%); 13 pupils (40.63%) showed a high level of formation of the studied phenomenon in EG, and 5 (15.15%) in CG. Therefore, the use of project-research activity in the process of teaching biology to high school pupils contributed to the activation of: the development of their ability to navigate in the modern information space and highlight the main points; using their acquired knowledge for the purpose of solving cognitive and applied tasks, developing work planning skills; their acquisition of communication skills, work in diverse groups, development of the ability to interact with others, to perceive information from them, as a result of which their socialization develops; development of research skills (ability to find a problem, collect information, conduct observations and experiments, analyze, formulate hypotheses, generalize) based on self-study; development of creative and cognitive abilities, logical thinking, sufficient self-esteem, formation of a positive personal outlook; to reflect, to evaluate one's own product and to speak publicly.
Генетика з основами селекції
(Домбровська Я. М., 2018) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
Методичні рекомендації вміщують вказівки до лабораторних робіт і побудовані з урахуванням завдань курсу «Генетика з основами селекції», передбачених навчальною програмою закладів вищої освіти. Призначені для студентів напряму підготовки 6.040102 «Біологія», денної та заочної форм навчання. The methodical recommendations contain references to laboratory work and are constructed taking into account the objectives of the course «Genetics with the basics of selection», provided by the curriculum of institutions of higher education. Designed for students in the direction of preparation 6.040102 «Biology», full-time and part-time study forms.
Діагностика готовності до професійної діяльності майбутніх учителів біології
(2018) Довгопола, Л. І.; Шапран, Ю. П.; Dovhopola, L.; Shapran, Yu.
У статті розглянуто питання застосування діагностичного інструментарію із метою з’ясування сформованості готовності до професійної діяльності майбутніх учителів біології за виокремленими компонентами: аксіологічно-мотиваційним, когнітивно-операційним, рефлексивно-креативним. Описано шлях діагностики за кожним компонентом із характеристикою методів, що застосовувалися. Запропоновано авторські діагностичні методики визначення сформованості операційних умінь та прояву знаннєвого складника когнітивно-операційного компоненту. Доведено, що у студентів-біологів когнітивно-операційний компонент має елементарний рівень прояву, який необхідно формувати. The article deals with the application of diagnostic tools in order to ascertain the readiness for future biology teacher's professional activity according to distinguished components: axiological-motivational, cognitive-operating, reflexive-creative. Described is the diagnostic path for each component with the characteristics of the methods used. Authorized diagnostic methods for determining the formation of operational skills and identifying the knowledge component of the cogeneration-operating component are proposed. It is proved that the student-biologist cognitive-operational component has an elementary level of manifestation that needs to be shaped.
Методологічні підходи до вивчення проблеми формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності в процесі практичної підготовки
(Гельветика, 2018) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
У статті описано особливості застосування методичних підходів у процесі формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності у процесі практичного навчання. Розкрито сутність понять «методологія», «підхід» та «методологічний підхід». За результатами генезисного аналізу обґрунтовано проблеми підготовки майбутніх учителів біології та обґрунтовано важливість використання інтегративного, контекстного, систематичного напряму діяльності та екологічних методологічних підходів у запропонованому дослідженні. У процесі практичного навчання діяльнісний підхід передбачає організацію лабораторних та практичних занять, виїзних та педагогічних практик через здійснення складних практичних дій, поведінки, необхідних майбутнім викладачам біології у подальшій професійній діяльності для вирішення реальних навчально-виховних завдань . Екологічний підхід є пріоритетом у практичній підготовці біологів, в процесі якої формується готовність до професійної діяльності, і він передбачає взаємозалежність природного та навчального середовища. Інтегративний підхід вибирається з позиції важливості встановлення взаємозв'язків між природничими науками (ботаніка, екологія, зоологія, фізіологія рослин, генетика з основами селекції, молекулярна біологія тощо) та інтеграція з педагогічними та психологічними дисциплінами в процесі формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності в умовах практичної підготовки. Контекстний підхід окреслено як основний етап у формуванні квазіпрофесійної підготовки до професійної діяльності біологів. Системний підхід визнається основним у дослідженні з точки зору гармонізації системи практичного навчання як підсистеми цілісного навчального процесу, що спонукає до пошуку таких компонентів та властивостей, що забезпечують його стабільність, визначає вид та перспектива подальшого розвитку особистості як цілісної системи. Вищезазначені підходи не суперечать один одному, а навпаки, доповнюють один одного, забезпечуючи вибір тактики наукових досліджень, відповідних форм, методів та засобів навчання, а також змісту підготовки майбутніх фахівців. The article describes the peculiarities of the application of methodological approaches in the process of forming the readiness of future teachers of biology to professional activity in the process of practical training. The essence of concepts «methodology», «approach» and «methodological approach» are revealed. According to the results of the genesis analysis, the problems of the training of future biology teachers are substantiated and the importance of using the integrative, context, systematic activity and environmental methodological approaches in the proposed study is substantiated. In the process of practical training, the activity approach involves the organization of laboratory and practical classes, field training and pedagogical practices through the implementation of complex practical actions, behaviors necessary for future teachers of biology in further professional activities to solve real educational and educational tasks. The environmental approach is a priority in the practical training of biologists, in the process of which a readiness for professional activity is formed, and it involves the interdependence of the natural and educational environments. An integrative approach is chosen from the standpoint of the importance of establishing interrelationships between natural sciences (botany, ecology, zoology, plant physiology, genetics with the basics of selection, molecular biology, etc.) and integration with pedagogical and psychological disciplines in the process of forming the readiness of future biology teachers for professional activity under conditions practical training. The context approach is outlined as the main stage in the formation of quasi-professional training for the professional activities of biologists. The system approach is recognized as fundamental in the research from the point of view of harmonization of the system of practical training as a subsystem of a holistic educational process, which induces the search for such components and properties that ensure its stability, determine the kind and prospect of further development of personality as a coherent system. The above approaches do not contradict each other, but, on the contrary, complement each other, providing a choice of tactics of scientific research, the corresponding forms, methods and means of study, as well as the content of training future specialists.
Методологічні підходи до вивчення проблеми формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності в процесі практичної підготовки
(Гельветика, 2018) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
У статті висвітлено особливості застосування методологічних підходів у процесі формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності в процесі практичної підготовки. Розкрито сутність понять «методологія», «підхід» і «методологічний підхід». За результатами проведеного аналізу генези проблеми професійної підготовки майбутніх учителів біології обґрунтовано та з’ясовано важливість використання інтегративного, контекстного, системного, діяльнісного й середовищного методологічних підходів у запропонованому дослідженні. The article describes the peculiarities of the application of methodological approaches in the process of forming the readiness of future teachers of biology to professional activity in the process of practical training. The essence of concepts «methodology», «approach» and «methodological approach» are revealed. According to the results of the genesis analysis, the problems of the training of future biology teachers are substantiated and the importance of using the integrative, context, systematic activity and environmental methodological approaches in the proposed study is substantiated. In the process of practical training, the activity approach involves the organization of laboratory and practical classes, field training and pedagogical practices through the implementation of complex practical actions, behaviors necessary for future teachers of biology in further professional activities to solve real educational and educational tasks. The environmental approach is a priority in the practical training of biologists, in the process of which a readiness for professional activity is formed, and it involves the interdependence of the natural and educational environments. An integrative approach is chosen from the standpoint of the importance of establishing interrelationships between natural sciences (botany, ecology, zoology, plant physiology, genetics with the basics of selection, molecular biology, etc.) and integration with pedagogical and psychological disciplines in the process of forming the readiness of future biology teachers for professional activity under conditions practical training. The context approach is outlined as the main stage in the formation of quasi-professional training for the professional activities of biologists. The system approach is recognized as fundamental in the research from the point of view of harmonization of the system of practical training as a subsystem of a holistic educational process, which induces the search for such components and properties that ensure its stability, determine the kind and prospect of further development of personality as a coherent system. The above approaches do not contradict each other, but, on the contrary, complement each other, providing a choice of tactics of scientific research, the corresponding forms, methods and means of study, as well as the content of training future specialists.
Молекулярна біологія
(Домбровська Я. М., 2018) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
Методичні рекомендації вміщують вказівки до лабораторних робіт і побудовані з урахуванням завдань курсу «Молекулярна біологія», передбачених навчальною програмою закладів вищої освіти. Призначені для студентів напряму підготовки 6.040102 «Біологія», денної та заочної форм навчання. The methodical recommendations contain references to laboratory work and are constructed taking into account the objectives of the course «Molecular Biology», provided by the curriculum of higher education institutions. Designed for students in the direction of preparation 6.040102 «Biology», full-time and part-time study forms.
Моніторинг популяцій рідкісних рослин як засіб формування дослідницької компетентності в учнів у процесі вивчення біології
(2022) Довгопола, Л.; Dovhopola, L.; Бойко, Я.; Boiko, Ya.
Ґрунтуючись на проаналізованій науково-педагогічній літературі обґрунтовано зміст і сутнісні ознаки понять: «компетентність», «дослідницька компетентність». Запропоновано авторське трактування дефініції «дослідницька компетентність учнів із біології» – цілісна інтегративна динамічна якість особистості, яка ґрунтується на готовності та набутій здатності школярів здійснювати дослідницьку діяльність і проявляється у знаннях, уміннях і навичках якими вони зможуть оперувати з метою розв’язання поставлених перед ними біологічних задач, мотиваційно-особистісних якостях, ціннісних орієнтаціях і активній дослідницькій позиції, що формується у процесі вивчення шкільних курсів «Біологія» і «Біологія і екологія». У статті розкрито, що освітня система формування означеної якості учня складається із взаємопов’язаних і взаємозумовлених компонентів: мотиваційно-аксіологічного (позитивна мотивація і ціннісна орієнтація), когнітивного (знання), діяльнісного (уміння і навчики) та рефлексивного (самоаналіз, самооцінювання, саморозвиток). Із метою ефективного формування екологічної компетентності учнів 10–11 класу у процесі вивчення біології, відповідно до чинної навчальної програми основної школи «Біологія і екологія. 10–11 класи», на прикладі вивчення тем: «Екологія» (10 клас) і «Сталий розвиток та раціональне природокористування» (11 клас) запропоновано орієнтовну тематику дослідницьких проєктів. Розроблено та впроваджено в освітній процес закладу загальної середньої освіти дослідницький проєкт на тему «Моніторинг ценопопуляцій сону лучного (Pulsatilla pratensis (L.) Mill) в околицях Баришівки». Запропоновано проведення дослідницької діяльності зі здобувачами повної середньої освіти здійснювати поетапно (формулювання теми дослідницького проєкту, визначення його мети та завдань, рекогносцирувальний (підготовчий), експедиційний, камеральний етапи та презентація результатів дослідження). Отже, шкільна дослідницька діяльність, у процесі якої формується досліджувана якість учнів має стати першою креативною компонентною освітнього процесу обдарованого учня, запорукою його успішної професійної діяльності в майбутньому. On the basis of the analyzed scientific and pedagogical literature, the content and essential features of the concepts: «competence», «research competence» are substantiated. The author’s interpretation of the definition of «research competence of pupils in biology» is proposed – a holistic integrative dynamic quality of personality, based on the willingness and acquired ability of pupils to carry out research activities and manifests itself in knowledge, skills and abilities which they will be able to operate in order to solve their biological problems, motivational and personal qualities, values and active research position, that is formed in the process of studying school courses «Biology» and «Biology and Ecology». The article reveals that the educational system of formation of this phenomenon consists of interconnected and interdependent components: motivational-axiological (positive motivation and value orientation), cognitive (knowledge), activity (skills and abilities) and reflexive (self-analysis, self-evaluation, self-development). In order to effectively form the ecological competence of pupils in grades 10-11 in the process of studying biology, in accordance with the current curriculum of secondary school «Biology and Ecology. 10-11 grades», on the example of studying the topics: «Ecology» (10th grade) and «Sustainable development and sustainable use of nature» (11th grade) proposed an approximate theme of research projects. A research project on «Monitoring of coenopopulations of meadowsweet (Pulsatilla pratensis (L.) Mill) of Baryshivka» was developed and implemented in the educational process of the general secondary education institution. It is proposed to conduct research activities with pupils of secondary education in stages (formulation of the research project, definition of its purpose and objectives, reconnaissance (preparatory), expeditionary, cameral stages and presentation of research results). Thus, school research activities, in the process of which the studied quality of students is formed, should become the first creative component of the educational process of a gifted student, the key to his successful professional activity in the future.
Навчальна практика з генетики як компонент практико-орієнтованого підходу в системі підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін
(Гельветика, 2020) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
Актуальність обраної теми обґрунтовується доцільністю застосування практико-орієнтованого методологічного підходу до організації освітнього процесу саме при підготовці майбутніх учителів природничих дисциплін, оскільки він спрямований на розвиток їх готовності у подальшому виконувати та вдосконалювати свої професійні функції. Метою статті є обґрунтування необхідності застосування практико-орієнтованого підходу, а саме навчальної практики з генетики, в системі підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. Для досягнення поставленої мети використовувалися теоретичні методи дослідження: аналіз сучасної науково-педагогічної літератури й навчально-методичних матеріалів, сучасних нормативних документів тощо. У статті висвітлено сутнісні характеристики практико-орієнтованого методологічного підходу як основи організації практичної підготовки до майбутньої педагогічної діяльності здобувачів вищої освіти природничих спеціальностей. Проаналізовано його змістове наповнення шляхом здійснення розширеного екскурсу в тлумачення даного підходу в педагогічній науці. Розкрито методичні аспекти й особливості проведення навчальної практики з генетики, як важливого компонента освітнього процесу професійної підготовки майбутніх педагогів-природничників. Аргументовано, що під час проведення фахової практики, саме завдяки практико-орієнтованому підходу, можна досягти підвищення рівня готовності до професійної діяльності майбутніх педагогів, адже переважна частина навчального матеріалу засвоюється завдяки виконанню певних дій (постановка дослідів із метою доведення того чи іншого генетичного явища, проведення моніторингових досліджень, із метою визначення модифікаційної мінливості живих організмів, фенологічних спостережень за об’єктами живої природи, постановка природного та лабораторного генетичного експерименту тощо). З’ясовано, що застосування практико-орієнтованого методологічного підходу в освітньому процесі закладу вищої освіти дозволяє мотивувати майбутніх учителів-природничників до педагогічної діяльності, оволодівати фаховими компетентностями під час практичної підготовки, розвивати в них уміння і навички розв’язувати пізнавальні, практичні, дослідницькі задачі, формувати креативне мислення, створювати освітнє середовище з метою їх професійного становлення. The relevance of the chosen topic is substantiated by the expediency of applying a practically oriented methodological approach to the organization of the educational process precisely in the preparation of future teachers of natural sciences, as it aims at developing their willingness to further fulfill and improve their professional functions. The purpose of the article is to substantiate the necessity of applying a practice-oriented approach in the system of training future teachers of natural disciplines, namely educational practice in genetics. To achieve this goal, the next theoretical methods of research were used: analysis of modern scientific and pedagogical literature and teaching materials, modern normative documents, etc. The article describes the essential characteristics of a practice-oriented methodological approach as a basis for organizing practical preparation for future pedagogical activities of applicants for higher education in natural sciences. Its semantic content is analyzed by making an extended excursion into the interpretation of this approach in pedagogical science. Methodical aspects and peculiarities of teaching genetics practices as an important component of the educational process of professional training of future natural sciences teachers are revealed. It is proved that in the course of professional practice the level of readiness for professional activity of future teachers can be increased significantly due the practice-oriented approach, since overwhelming majority of educational material is acquired because of the implementation of certain actions (making experiments with the purpose of proving a genetic phenomenon, conducting monitoring studies to determine the modification variability of living organisms, phenological observations of wildlife objects, natural and laboratory monitoring, etc.). It is found that the application of a practical-oriented methodological approach in the educational process of higher education institutions allows to motivate future natural sciences teachers to pedagogical activity, to acquire professional competences during practical training, develop the skills and experiences to solve cognitive and practical tasks, increase creative thinking, create an educational environment for their professional development.
Науково-дослідна діяльність студентів-біологів у процесі проведення навчально-польової практики з ботаніки
(Домбровська Я. М., 2018) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
На сьогоднішній день реформування системи вищої освіти України передбачає переорієнтацію на активні методи отримання знань в процесі професійної підготовки, творчий розвиток особистості майбутнього фахівця та його здібностей спонукає до реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх учителів-біологів.
Організація досліджень ценопопуляцій Astragalus dasyanthus Pall. i Adonis vernalis L. Студентами-біологами у процесі проведення навчально-польової практики з ботаніки
(Домбровська Я. М., 2018) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
З’ясовано особливості практичної підготовки студентів природничо-технологічного факультету за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) у процесі навчально-польової практики з ботаніки. Доведено, що практика є важливим елементом цілісної системи формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності. Выяснены особенности практической подготовки студентов естественно-технологического факультета по специальности 014 Среднее образование (Биология и здоровья человека) в процессе учебно-полевой практики по ботанике. Доказано, что практика является важным элементом целостной системы формирования готовности будущих учителей биологии к профессиональной деятельности. The peculiarities of practical training of the students of the Faculty of Natural and Technological Sciences in the Specialty 014 Secondary Education (Biology and Human Health) in the process of the Botany scientific field practice are revealed. It was proved that practice is an important element of a whole system in the formation of the readiness of the future Biology teachers for their professional activity.
Організація енвайронментальної освіти учнів в умовах довкілля засобами ігрових технологій
(2021) Шапран, Ю. П.; Довгопола, Л. І.; Гьонгюрдю, М.; Shapran, Yu.; Dovhopola, L.; Honhiurdiu, М.
У статті розкрито можливості застосування ігрових технологій як засобів організації енвайронмен- тальної освіти учнів в умовах довкілля. Уточнено сутнісні ознаки понять: екологічна освіта, енвайронментальна педагогіка, енвайронментальна освіта. Обґрунтовано, що вагомою освітньою умовою, що впливає на розвиток енвайронментальної освіти учнів, є організація їхнього безпосереднього контакту з природним середовищем, який супроводжується оцінюванням характеру впливу людини на довкілля і забез- печується їхньою діяльністю на екологічних стежках. Визначено мету їх створення, розкрито дидактич- ні завдання, розглянуто класифікацію, розроблено та запропоновано екомаршрути з урахуванням тери- торіальної специфіки, зокрема: зростання раритетної флори, високого антропогенного навантаження на біоценози, високої біотичної різноманітності (спеціалізовані (рекреаційні) – «Заповідні Дніпровські тераси», «Заповідні стежки Білоозерського Національного Природного Парку», «Ташанські краєвиди», «Змієві вали»; комплексні – «Околицями Коростеньщини», «Околицями Переяславщини»; туристичні еко- логічні маршрути) тощо. Розроблені та запропоновані авторські ігрові технології з біології, презентована їхня етапність із метою впровадження в освітній процес закладів загальної середньої освіти, а саме: «Екологічний орієнтир», «Флористичні всезнайки», «Інсектинг», «Фітоніми», «Зооніми», «Хто більше?», «Фітовернісаж». Обґрун- товано й експериментально доведено ефективність зазначених ігрових технологій в умовах довкілля на екологічній стежці щодо формування провідного типу мотивації взаємодії учнів із природними об’єктами (прагматичного, естетичного, когнітивного та практичного). За результатами проведеного діагностування зафіксовано, що у семикласників провідними є такі типи сприйняття довкілля: природа як об’єкт охорони (46,04%); природа як об’єкт краси (23,81%); довкілля є об’єктом вивчення та отримання знань про природу (20,63%); природа як об’єкт користі (9,52%). The article discusses the possibilities of using game technologies as a means of organizing environmental education. The essential features of the concept have been specified as: ecological education, environmental pedagogy, environmental education. It was substantiated that an important educational condition influencing the development of environmental education of students is the organization of their direct contact with the natural environment, which is accompanied by an assessment of the nature of human impact on the environment and provided by their activities on ecological trails. The purpose of their creation has been determined, didactic tasks have been revealed, classification has been considered, recreational and learning eco-routes have been developed and offered taking into account territorial specifics, in particular: growth of rare flora, high anthropogenic load on biocenoses, high biotic diversity, such as – “Dnieper trails of Beloozersky National Nature Park”, “Tashanskie landscapes”, “Snake shafts”, “Surroundings of Korosten”, “Surroundings of Pereyaslav”. Author’s game technologies in biology have been developed and their stages have been presented in order to introduce general secondary education into educational process, namely: “Ecological landmark”, “Floristic omniscient”, “Insecting”, “Phytonyms”, “Zoonyms”, “Who is more?”, “Phytovernissage”. The effectiveness of these game technologies in the environment on the ecological trail in relation to the formation of the leading type of motivation of students’ interaction with natural objects (pragmatic, aesthetic, cognitive and practical) has been substantiated and experimentally proved. According to the results of the experiment, it was recorded that the following types of perception of the environment are leading among seventh-graders: nature as an object of protection (46,04%); nature as an object of beauty (23,81%); nature as an object of study and knowledge (20,63%); nature as an object of benefit (9,52%).
Організація наукових досліджень бакалаврського рівня із біології та методики навчання
(Домбровська Я. М., 2021) Шапран, Ю. П.; Довгопола, Л. І.; Shapran, Yu.; Dovhopola, L.
У навчально-методичному посібнику наведено загальні відомості щодо особливостей організації науково-дослідної діяльності здобувачів освіти бакалаврського рівня спеціальності 014 Середня освіта (Біологія і здоров’я людини). З урахуванням чинних вимог розглядається зміст, структура й опис організації наукового дослідження, методика його проведення, обробіток емпіричних даних, їх аналіз та публічне оприлюднення у формі написання курсової роботи, подано орієнтовну тематику курсових робіт. The manual provides general information on the peculiarities of the organization of research activities of undergraduates majoring in 014 Secondary Education (Biology and Human Health). Taking into account the current requirements, the content, structure and description of the organization of scientific research, methods of its conduct, processing of empirical data, their analysis and public disclosure in the form of writing a term paper are examined. The approximate subjects of course works are given.
Організація наукових досліджень магістерського рівня із біології
(Домбровська Я. М., 2019) Шапран, Ю. П.; Довгопола, Л. І.; Shapran, Yu.; Dovhopola, L.
У навчально-методичному посібнику наведено загальні відомості щодо особливостей організації науково-дослідної діяльності біологічного спрямування магістерського рівня. Визначені методи наукових досліджень, структура, зміст, особливості оформлення магістерських робіт. Розглянуті чинні вимоги до написання й оприлюднення результатів проведених досліджень. Для магістрантів, що навчаються за спеціальністю 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). The manual provides general information on the peculiarities of research activity organization of the biological direction of the master's level. Methods of scientific researches, structure, content, features of master's works design are determined. The current requirements for writing and publishing of the research are considered. For undergraduate students majoring in 014 Secondary Education (Biology and Human Health).
Основи молекулярної біології і генетики
(Домбровська Я. М., 2019) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
Навчально-методичний посібник уміщує вказівки до лабораторних робіт і побудований з урахуванням завдань курсу «Основи молекулярної біології і генетики», передбачених навчальною програмою закладів вищої освіти. Призначений для студентів напряму підготовки 014.07 Середня освіта (Географія). Спеціалізація (Біологія), денної та заочної форм навчання. The manual contains instructions for laboratory work and is built with the objectives of the course "Fundamentals of Molecular Biology and Genetics", provided by the curriculum of institutions of higher education. Designed for students in the field of study 014.07 Secondary education (Geography). Specialization (Biology), full-time and distance learning.
Основи молекулярної біології і генетики
(Домбровська Я. М., 2021) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
Навчальний посібник побудований із урахуванням завдань курсу «Основи молекулярної біології і генетики», передбачених навчальною програмою закладів вищої освіти. У ньому викладено сучасні уявлення про механізми спадковості й мінливості, принципи молекулярної біології і генетики, закономірності спадкування ознак, механізми мінливості генетичного матеріалу, особливості генетичних процесів у про- та еукаріот, у тому числі й людини, а також основи генетики популяцій. У посібнику поряд із теоретичним викладом основних розділів молекулярної біології і генетики описаний хід виконання лабораторних робіт і методика розв’язання типових біологічних задач; у кінці кожного лабораторного заняття наводяться примірні тематичні тестові завдання. Призначений для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), галузі знань 01 Освіта/Педагогіка, денної та заочної форм навчання навчання.
Практична підготовка майбутніх учителів біології до професійної діяльності на основі контекстного підходу
(ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2019) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
У статті окреслені істотні характеристики контекстного підходу як основи організації практичного навчання майбутньої педагогічної діяльності здобувачів вищої освіти з біологічних спеціальностей. Обґрунтовано, що технологія контекстуального навчання передбачає послідовне перетворення однієї форми навчальної діяльності в іншу: навчальна діяльність академічного типу перетворюється на квазіпрофесійну діяльність, яка є проміжною, підготовчою формою професійної підготовки, навчальною форма та професіонал за змістом, і здійснюється шляхом моделювання інтегральних фрагментів педагогічної діяльності «занурення» (ділові ігри та інші форми моделювання), потім - у навчально-професійній (виробнича практика, курсові та дипломні проекти тощо). .) створення умов для природного переходу від освіти до праці. Запропоновано інтерактивні форми організації навчально-виховного процесу для підготовки майбутніх вчителів біології: імітаційні ігри (моделювання професійної діяльності під час занять із «Методів навчання біології») та інтерв'ю (форми спільної творчості та професійної підтримки майбутніх учителів біології у студентські інтервізійні групи в процесі педагогічної практики). Було уточнено, що впровадження контекстуального підходу до навчального процесу практичного навчання майбутніх учителів професійної біології, а саме: моделювання педагогічної діяльності та взаємодій у процесі практичного навчання, дає змогу студентам-біологам ефективно розвивати свої власні педагогічні здібності, набувати досвіду професійної діяльності, формувати вміння до творчого саморозвитку та рефлексії тощо. Саме завдяки наближенню навчальної діяльності до професійного використання різних проблемних і ігрових ситуацій моделювання майбутніх учителів біології озброєні індивідуально стратегії розвитку та професійної діяльності, усвідомлюючи важливість такої діяльності. Залучення студентів до квазіпрофесійної діяльності через організацію контекстної освіти призводить до формування їх внутрішньої мотивації до майбутньої професії. The article outlines the essential characteristics of the context approach as the basis for the organization of practical training for the future pedagogical activity of applicants of higher education in biological specialties. It is substantiated that the technology of contextual education implies the consistent transformation of one form of educational activity into another: the academic activity of the academic type is transformed into quasi-professional activity, which is an intermediate, preparatory form of professional training, an educational form and a professional in content, and is carried out through the simulation of integral fragments of pedagogical activity «immersion» (business games and other forms of simulation), then – in the educational-professional (production practice, course and diploma projects, etc.) creating conditions for a natural transition from education to work. The interactive forms of organization of the educational process for the training of future biology teachers are offered: simulation games (modeling of professional activity during classes from «Biology teaching methods») and intervision (forms of joint creativity and professional support of future biology teachers in student intervision groups in the process of pedagogical practice). It was clarified that the introduction of a context-based approach to the educational process of practical training for the future professional biology teachers, namely: the modeling of pedagogical activities and interactions in the process of practical training, enables students-biologists to effectively develop their own pedagogical abilities, gain experience in professional activities, formulate ability to creative self-development and reflection, etc. It is precisely because of the approximation of educational activities to the professional use of various problem and game modeling situations future biology teachers are armed with individual development strategies and professional activities, aware of the importance of such activities. Involving students in quasi-professional activities through the organization of contextual education leads to the formation of their internal motivation for the future profession.
Практичний аспект професійної підготовки вчителів біології
(Домбровська Я. М., 2020) Шапран, Ю. П.; Довгопола, Л. І.; Shapran, Yu.; Dovhopola, L.
У монографії здійснено узагальнення проблеми професійної підготовки учителів біології у педагогічних закладах вищої освіти щодо формування їх готовності до майбутньої професійної діяльності у процесі практичної підготовки. Виокремлено структурні компоненти, показники й рівні сформованості готовності до професійної діяльності студентів-біологів, запропоновано структурно-функціональну модель формування досліджуваної якості, теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано організаційно-педагогічні умови, які складають основу розвивальної програми формування досліджуваного феномена. Дослідження спрямоване на підвищення якості фахової підготовки майбутніх педагогів-біологів і може використовуватися в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти, що здійснюють професійну підготовку бакалаврів за освітньою програмою 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини), 6.040102 Біологія*. Для студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. The work summarizes the problems of professional training of biology teachers in pedagogical institutions of higher education on the formation of their readiness for future professional activity in the process of practical training. The structural components, indicators and levels of readiness for professional activity of students-biologists are singled out, the structural-functional model of formation of researched quality is offered which is theoretically substantiated and experimentally tested by organizational and pedagogical conditions that make a basis of development of research phenomenon programs. The study focuses on quality improving of the professional training of future pedagogical biologists and it can be used in the educational process of pedagogical institutions of higher education that provide training for bachelors for the educational program 014.05 Secondary Education (Biology and Human Health), 6.040102 Biology *. For students, postgraduate students and science-pedagogical staff of higher education institutions.
Проблемно-зорієнтоване навчання – освітній інструмент у системі професійної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін
(2022) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
Модернізація національної системи освіти відповідно до вимог Європейського простору вищої освіти спричинила актуальність розв’язання питання пошуку нових освітніх технологій професійної підготовки здобувачів у закладах вищої освіти. Стаття присвячена одній із украй необхідних освітніх задач сьогодення – удосконалення методичних засад фахової підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін у педагогічних університетах. Зокрема, на основі аналізу психолого-педагогічної літератури обґрунтовується зміст і сутнісні ознаки таких понять як «проблемне навчання», «технологія проблемно-зорієнтованого навчання». Обговорюється використання проблемно-зорієнтованого навчання (Problem based learning) в системі підготовки учителів-природничників як ефективного освітнього інструменту, який впливає на підвищення рівня їх професійної компетентності. Запропоновано примірні проблемні ситуації із освітніх компонентів освітньо-професійних програм «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» й «Середня освіта (Природничі науки)»: «Ботаніка (анатомія, морфологія)», «Біохімія. Фізіологія рослин», «Генетика з основами селекції. Молекулярна біологія». Зазначається також, що використовуючи Problem based learning в освітньому процесі педагогічних університетів, створюються відповідні умови для стимулювання формування у майбутніх учителів природничих дисциплін навичок самостійної пізнавальної активності, умінь творчо, нестандартно розв’язувати проблемні задачі, виділяти головне, суттєве, давати пояснення і тлумачення явищ природи, думати й шукати, висувати гіпотези, тобто зрештою здобувати знання в умовах багатофункціонального швидкозмінного освітньо-інформаційного середовища. Modernization of the national education system in accordance with the requirements of the European Higher Education Area has made it urgent to address the issue of finding new educational technologies for vocational training in higher education institutions. The article is devoted to one of the most necessary educational tasks of today – improving the methodological foundations of professional training of future teachers of natural sciences in pedagogical universities. In particular, on the basis of the analysis of psychological and pedagogical literature the content and essential features of such concepts as «problem-based learning», «technology of problem-based learning» are substantiated. The use of problem-based learning in the system of training natural science teachers as an effective educational tool that affects the level of their professional competence is discussed. Exemplary problem situations from the educational components of the educational-professional programs «Secondary education (Biology and human health) » and «Secondary education (Natural sciences)»: «Botany (anatomy, morphology)», «Biochemistry. Plant Physiology», «Genetics with the basics of selection. Molecular Biology» are offered. It is also noted that using problem-based learning in the educational process of pedagogical universities creates appropriate conditions to stimulate the formation of future teachers of natural sciences skills of independent cognitive activity, ability to creatively, unconventionally solve problems, highlight the main, essential, explain and interpret phenomena, nature, to think and search, to put forward hypotheses, i.e. to acquire knowledge in the conditions of the multipurpose fast-changing educational and information environment.
Ресурси сировинних видів лікарських рослин лучних фітоценозів Переяславщини
(2021) Довгопола, Л. І.; Dovhopola, L.
У статті наведено результати проведеної ресурсної оцінки та місцезнаходження окремих сировинних видів лікарських рослин лучних фітоценозів Переяславщини (Київська область, Бориспільський район). Установлено, що участь дикорослих лікарських рослин Переяславщини у лучних фітоценозах займає друге (145 видів від загальної кількості – 582), а в лучно-степових третє (114 видів) місця. Лучний тип флористичних комплексів на досліджуваній території представлено заплавними луками річок Дніпро, Супою, Трубіж, Альти, Броварки, та низку малих річок. Вони презентовані чотирма типами формацій: степових, справжніх, болотистих і засолених лук. Під час польових досліджень, проведених 2015-2020 роках здійснено облік ресурсів дикорослих сировинних лікарських рослин офіційної медицини: Achillea submillefolium Klok. еt Krytzka, Hypericum perforatum L., Helіchrysum arenarium (L.) Moench, Thymus serpyllum L. та визначено їх сировинну продуктивність (біологічний та експлуатаційний запаси) у лучних і лучно-степових екотопах Переяславщини. Визначено місцезнаходження сировинних масивів досліджуваних видів лікарських рослин природної флори указаної території. У результаті ресурсних обстежень установлено, що запаси Achillea submillefolium значні та повністю достатні для задоволення потреб фармацевтичної промисловості; запаси Thymus serpyllum, Hypericum perforatum достатні для ведення промислових заготівель; запаси Helіchrysum arenarium недостатні і потребують лімітування. The article presents the results of the resource assessment and location of individual raw material species of medicinal plants of meadow and meadow-steppe phytocenoses of Pereyaslav region (Kyiv region, Boryspil district). It is established that the participation of wild medicinal plants of Pereyaslav region in meadow phytocenoses takes the second (145 species out of the total number – 582), and in meadow-steppe third (114 species) places. The meadow type of floristic complexes in the study area is represented by floodplain meadows of the Dnieper, Supa, Trubizh, Alta, Brovarka rivers, and a number of small rivers. They are presented in four types of formations: steppe, real, swampy and saline meadows. During the field research conducted in 2015-2020, the resources of wild raw medicinal plants of official medicine were taken into account: Achillea submillefolium Klok. et Krytzka, Hypericum perforatum L., Helichrysum arenarium (L.) Moench, Thymus serpyllum L. and their raw material productivity (biological and operational reserves) in meadow and meadow-steppe ecotopes of Pereyaslav region was determined. The location of raw materials of the studied species of medicinal plants of the natural flora of the specified area is determined. As a result of resource surveys, it was found that the stocks of Achillea submillefolium are significant and fully sufficient to meet the needs of the pharmaceutical industry; stocks of Thymus serpyllum, Hypericum perforatum are sufficient for industrial procurement; reserves of Helichrysum arenarium are insufficient and need to be limited.