Browsing by Author "Kebkalo, T."

Now showing 1 - 10 of 10

Адаптація - невід'ємний процес безпечної життєдіяльності організму
(Лукашевич О. М., 2013) Кебкало, Т. Г.; Kebkalo, T.
Адаптація – фундаментальне поняття в біології - забезпечує життєдіяльність організму в різних умовах, тим самим і убезпечує його існування. Adaptation – fundamental concept of biology - provides organism health and safety in different living conditions.
Безпека системи «людина – середовище проживання»
(Київ, 2016-09) Кебкало, Т. Г.; Kebkalo, T.
Узагальнено уявлення про взаємозалежність і взаємний вплив людини та оточуючого її середовища. Наведені аргументи щодо тривалої споживацькоїповедінки людини в середовищі проживання. Здійснено аналіз наслідків недалекоглядного природокористування в умовах задоволення мікро- і макроекономічних її потреб. Узагальнено шляхи задоволення інтересів людини, суспільства і природи без шкоди системі «людина-середовище проживання».Пропонуються складові впливу на систему «людина-середовище про-живання» в сучасних умовах розвитку суспільства. Обобщены представления о взаимозависимости и взаимном влиянии человека и окружающей его среды обитания. Приведены аргументы длительного потребительского поведения человека в среде обитания. Осуществлен анализ последствий недальновидного природопользования в условиях удовлетворения микро- и макроэкономических его потребностей. Обобщены пути удовлетворения интересов человека, общества и природы без вреда системе «человек-среда обитания». Предлагаются составляющие влияния на систему «человек – среда обитания» в современных условиях развития общества Generalized notions of interdependence and mutual influence of man and okruzhaushey its habitat. The arguments are a long consumer of human behavior in the environment. Carried out analysis of the consequences of short-sighted management in the conditions of satisfaction of micro- and macroeconomic his potrebnostey. Generalized ways of meeting interesov of man, society and nature without harm to the system «man – environment». Proposed components impact on the system «man – environment» in modern conditions of development of society
Викладання основ безпеки життєдіяльності у вищих педагогічних навчальних закладах: сучасний стан
(Лукашевич О. М., 2012) Кебкало, Т. Г.; Kebkalo, T.
У статті проаналізовано сучасні форми навчання та викладання основ безпеки життєдіяльності в педагогічному ВНЗ в умовах модульно-рейтингової системи, окреслено сучасні методи викладання дисципліни для забезпечення якісного формування морально-особистісних, професійно-педагогічних якостей майбутнього педагога. The largest characteristic formes of studies and teaching of medical biological disciplines in the pedagogical establishment in condition of the module and rating system are analysed in the article, directions of teaching these disciplines for a maintenance of qualitative formation of moral and personal, professional pedagogical qualities of the future teacher are described there.
Заходи з подолання йододефіцитних захворювань
(2018) Кебкало, Т. Г.; Буц, М. А.; Kebkalo, T.; Buts, M.
В статті розглянуті причини виникнення йододефіциту. Визначено вплив його на психічний і фізичний розвиток дітей, здоров’я дорослих. Проаналізовано шляхи подолання йододефіциту та профілактики захворювань викликаних ним. The article deals with the causes of iodine deficiency. The influence of his on the mental and physical development of children, the health of adults is determined. The ways of overcoming of iodine deficiency and prevention of diseases caused by them are analyzed.
Здоровье человека безопасность его жизнедеятельности в контексте эколого-валеологической культуры
(2016) Кебкало, Т. Г.; Kebkalo, T.
Узагальнення щодо формування еколого-валеологічної культури як важливої умови існування і сталого розвитку суспільства. Generalizations about ecology-valeology culture forming us important condition of existence and stable development of society.
Лікувальна фізична культура в індивідуальній програмі оздоровлення учнів інклюзивних класів
(Домбровська Я. М., 2020) Кебкало, Т. Г.; Буц, М. А.; Kebkalo, T.; Buts, M.
У статті розглянуто способи організації лікувальної фізичної культури в закладах освіти. Визначено лікувальну дію фізичних вправ, що виявляється у нормалізації функцій та компенсації порушених функцій дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано доцільність поєднання дотримання режиму, раціонального харчування, заняття фізичними вправами, загартовування та перебування на свіжому повітрі дітьми різного віку. The article considers the ways of organizing therapeutic physical culture in educational institutions. The therapeutic effect of physical exercises, which is manifested in normalization of functions and compensation of impaired functions of children with special educational needs, is determined. The expediency of a combination of observance of a mode, a rational food, employment by physical exercises, hardening and stay in the fresh air by children of different age is proved.
Особливості режиму дня молодших школярів під час карантину пандемії COVID-19
(iScience Sp. z o. o., 2020) Кебкало, Т. Г.; Буц, М. А.; Kebkalo, T.; Buts, M.
В статті висвітлюються основні принципи організації дистанційного навчання дітей в домашніх умовах. З метою забезпечення високого рівня працездатності та зниження стомлюючої дії навчального навантаження на організм школярів, особливо учнів початкових класів, процес дистанційного навчання необхідно будувати з урахуванням вікових особливостей учнів і тих фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі в ході учіння. На необхідність дотримання режиму дня вказують психологи, лікарі, підкреслюючи, що це важливий засіб збереження нормальної працездатності учня початкової школи. Зберегти здоров’я дітей допоможе здоровий спосіб життя та раціонально вибудуваний режим дня учня на карантині, які, безперечно, повинні формуватись в сім’ї. The article highlights the basic principles of organizing distance learning for children at home. In order to ensure a high level of efficiency and reduce the tedious effect of educational load on the body of students, especially primary school students, the process of distance learning must be built taking into account the age characteristics of students and the physiological processes occurring in the body during learning. Psychologists and doctors point out the need to follow the daily routine, emphasizing that this is an important means of maintaining the normal working capacity of an elementary school student. A healthy lifestyle and a rational quarantine student's daily routine, which should definitely be formed in the family, will help keep children healthy.
Перші українські гістологічні школи (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
(2018) Кебкало, Т. Г.; Буц, М. А.; Kebkalo, T.; Buts, M.
Стаття присвячена першим створеним на території України гістологічним школам. Встановлено, що вагомий вплив на розвиток вітчизняної гістології мало відкриття в кінці ХІХ ст. кафедр гістології у провідних університетах країни: Імператорського Харківського університету (1867), Київського університету св. Володимира (1868), Львівського університету (1896) та Новоросійського університету (1899). Становлення гістології як науки про мікроскопічну будову, розвиток і життєдіяльність структур організму в Харківському університеті відбувалося завдяки науковим дослідженням видатного вченого Н.А. Тржаска-Хржонщевського та його наукової школи. Визнаними світовою науковою спільнотою вчені, які працювали у напрямку гістологічних досліджень в Київському університеті св. Володимира є П.І. Перемежко, Ф.І. Ломінський, Я.Н. Якимович, О.В. Леонтович, О.Г. Черняхівський. Наукова школа В. Шимоновіча, яка працювала в стінах Львівського університету зробила вагомий внесок у розвиток світової медичної науки та освіти. Крім того, однією з найкращих у Європі вважали лабораторію, створену на кафедрі гістології Новоросійського університету (м. Одеса). Першим її завідувачем був широковідомий в наукових колах професор В.В. Підвисоцький. The article is devoted to the first histological schools established in Ukraine. It was established that a significant influence on the development of domestic histology was discovered in the late nineteenth century. Departments of Histology at the leading universities of the country: Imperial Kharkiv University (1867), Kyiv University of St. Volodymyr (1868), Lviv University (1896) and Novorossiysk University (1899). The formation of histology as a science about the microscopic structure, development and vital functions of the organism's structures at the Kharkov University took place thanks to the scientific research of the outstanding scientist N.А. Trzhaska-Khrzhnchevsky and his scientific school: N.K. Kulchytsky, V.Ya. Rubashkin, B.V. Alyoshin et al. Acknowledged by the world scientific community, scientists who worked in the direction of histological studies at the Kiev University of St. Volodymyr is P.I. Peremezhko, F.I. Lominsky, Ya.N. Yakimovich, O.V. Leontovich, O.G. Chernyakhivsky Scientists at different times headed the Department of Histology. It was found out that the scientific researches of Professor P.I. Peremezhko gave rise to a new era in cytology. Scientific school V. Shimonovich, who worked in the walls of Lviv University, made a significant contribution to the development of world medical science and education. In addition, one of the best in Europe was considered a laboratory, created at the Department of Histology, Novorossiysk University (Odessa). Its first head was well-known in scientific circles, Professor V.V. Podvysotsky.
Цитологія, гістологія, ембріологія
(Домбровська Я.М., 2016) Харченко, Н. А.; Кебкало, Т. Г.; Буц, М. А.; Kharchenko, N.; Kebkalo, T.; Buts, M.
В довіднику наведено відомості про основні етапи розвитку гістології, цитології та ембріології, біографічні дані провидатних учених, котрі працювали в царинах цих наукта суміжних з ними галузей знання.Довідник розкриває значення і походження наукових термінів, вживаних не тільки в означених галузях, а й в інших дисциплінах медико -біологічного циклу. Матеріал викладено в алфавітному порядку, що є зручним для довідкової роботи. Для студентів вищих навчальних закладів – майбутніх вчителів, для школярів - майбутніх студентів, для всіх тих, хто цікавиться природничими науками, хто самостійно поглиблює освіту.
Історія зародження та становлення ембріології (IV ст. до н. е. – кінець XX ст.)
(2018) Кебкало, Т. Г.; Kebkalo, T.
У статті розкриваються найважливіші етапи формування ембріології як науки, які закладалися ще вченими древньої Греції Гіппократом та Аристотелем. Метою статті є висвітлення внеску відомих вчених для розвитку ембріології впродовж ІV ст. до н. е. – кінця ХХ ст. Встановлено, що значний внесок у розвиток ембріології здійснив російський вчений К. Ф. Вольф, якому належить відкриття зародкових листків та первинних органів. Засновником сучасної ембріології визнано російського вченого-натураліста К. М. Бера (1792–1876), який встановив основні закони історичного розвитку організмів. Створення еволюційної ембріології, яка базується на принципах вчення про клітинну будову організмів, належить О. О. Ковалевському(1840–1901) та І. І. Мечнікову(1845–1916). Багатьма їхніми роботами без істотних поправок користується сучасна ембріологія. У ХХ ст. ембріологія збагатилась фундаментальними дослідженнями О. М. Сєверцова, І. І. Шмальгаузена, П. П. Іванова, П. Р. Свєтлова, А. А. Захваткіна, Р. А. Шмідта, а також О. Г. Кнорре. The article reveals the most important stages in the formation of embryology as a science, which were laid by the scientists of ancient Greece Hippocrates and Aristotle. The aim of the article is to highlight the contribution of well-known scientists for the development of embryology during the IV century B.C. - the end of the twentieth century. It is established that a significant contribution to the development of embryology was made by the Russian scientist K.F. Wolf, who owns the discovery of embryonic leaflets and primary organs. The founder of modern embryology recognized the Russian scientist-naturalist K.M. Baer (1792-1876), who established the basic laws of the historical development of organisms. The creation of evolutionary embryology, which is based on the principles of the theory of the cellular structure of organisms, belongs to A.A. Kovalevsky (1840-1901) and I.I. Mechnikov (1845-1916). Many of their works without significant amendments are using modern embryology. In the twentieth century. embryology was enriched by fundamental studies of A.N. Severtsov, I.I. Shmalhausen, P.P. Ivanov, P.G. Svetlov, A.A. Zakhvatkin, G.A. Schmidt, and also A.G. Knorre.