Browsing by Author "Khmelnytska, L."

Now showing 1 - 20 of 20

Архітектура доби козацького бароко в контексті національних традицій та європейських взаємовпливів
(2020) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті, на основі комплексу залучених джерел та літератури, здійснена спроба дослідити процес впливу європейської барокової традиції на формування українського мистецького простору доби козацького бароко.
Гетьманщина. Руїна
(Лукашевич О. М., 2013) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
Гетьманщина. Руїна
Еволюція української теми засобами кінематографу: від школи поетичного кіно до викликів сьогодення
(Домбровська Я. М., 2023) Хмельницька, Л.; Khmelnytska, L.
У даному розділі колективної монографії ґрунтовно та ідеологічно неупереджено висвітлено процес еволюції української теми засобами кінематографу від періоду становлення та активного розвитку школи поетичного кіно у другій половині 1960-х - першої половини 1980-х років до сьогодення. Розкрито механізм впливу партійної ідеології на сам кінематографічний процес в УРСР та означено основні форми утисків та цензурування кінематографічного матеріалу, який в тій чи іншій мірі виходив за межі стилю «соціалістичного реалізму». Із залученням комплексу історичних джерел та опублікованих наукових розвідок вдалося визначити особливості художнього стилю митців школи поетичного кіно, С. Параджанова, Ю. Іллєнка та інших, які акцентували увагу на індивідуальності героїв та виключності подій вітчизняної історії, виводячи на екран теми героїчного минулого українського народу. Автором обґрунтовано шовіністичний характер взаємодії органів державного управління та творчих організацій із прикладом численних переслідувань та репресій, які призведуть до затихання творчої активності національно свідомих митців. Відродження українського кінематографу на позиціях незаангажованого висвітлення як реальності так і історичних подій відбудеться за часів незалежності України, а зокрема, відобразиться у цілій плеяді кіноробіт на довгий час татуйовані теми вітчизняної історії. Таким чином, кіномистецтво сучасної України, яка переживає виклики агресії рф долучилось до процесу декомунізації те деміфологізації численних соціокультурних наративів, сформованих тоталітарним режимом кремля в свідомості не одного покоління українців. Українське кіно сьогодні – не лише про щасливі будні, але й про нагальні питання: анексія Криму, депортація кримських татар, війну, окупацію, переслідування, вивезення дітей, героїзм народу, біль втрат This chapter of the collective monograph thoroughly and ideologically unbiasedly covers the process of evolution of the Ukrainian theme through cinema from the period of formation and active development of the school of poetic cinema in the second half of the 1960 s and the first half of the 1980s to the present day. The author reveals the mechanism of influence of party ideology on the cinematic process in the Ukrainian SSR and identifies the main forms of harassment and censorship of cinematic material that went beyond the style of "socialist realism" to a certain extent. Using a set of historical sources and published scientific research, the author has identified the peculiarities of the artistic style of the artists of the school of poetic cinema, S. Parajanov, Y. Ilyenko and others, who focused on the individuality of the characters and the exclusivity of the events of national history, bringing to the screen the themes of the heroic past of the Ukrainian people. The author substantiates the chauvinistic nature of the interaction between public authorities and creative organizations with the example of numerous persecutions and repressions that will lead to a lull in the creative activity of nationally conscious artists. The revival of Ukrainian cinema from the standpoint of unbiased coverage of both reality and historical events will take place during the period of Ukraine's independence, and in particular, will be reflected in a whole galaxy of films that will reflect the long-tattooed themes of national history. Thus, the cinematic art of contemporary Ukraine, which is experiencing the challenges of Russian aggression, has joined the process of decommunization and demythologization of numerous socio-cultural narratives formed by the totalitarian regime of the Kremlin in the minds of many generations of Ukrainians. Ukrainian cinema today is not only about happy everyday life, but also about pressing issues: the annexation of Crimea, the deportation of Crimean Tatars, war, occupation, persecution, child deportation, heroism of the people, the pain of loss.
Застосування візуальних джерел на уроках історії як засобу формування критичного мислення учнів
(2023) Молоткіна, В.; Molotkina, V.; Хмельницька, Л.; Khmelnytska, L.
У статті аналізуються методи та прийоми роботи з візуальними джерелами, які найчастіше використовуються в практичній роботі вчителя історії з метою активізації критичного мислення учнів. Розглянуто основні методичні прийоми застосування візуальних історичних джерел у процесі формування компетентності науково-дослідницької та пізнавальної діяльності учнів. З’ясовано, що робота учнів з опрацювання візуальних джерел має бути раціонально організована вчителем і виконуватися за єдиним алгоритмом. Поетапність роботи над візуальними історичними джерелами з урахуванням вікових особливостей робить процес навчання більш осмисленим, розвиває критичне та історичне мислення. Робота над візуальними історичними джерелами має бути спрямована на формування таких умінь і навичок, які дозволять учням самостійно здобувати знання з різноманітних джерел і творчо застосовувати їх у подальшій діяльності, тобто бути компетентними. Встановлено, що візуалізацію на уроках історії можна здійснити за допомогою карт, малюнків, графічної статистики (таблиць, схем, діаграм), творів образотворчого мистецтва (картин, скульптури, архітектурних споруд, меморіальних комплексів), плакатів, карикатури, фотографій, відеоджерел (відеофільмів, кінофільмів, відеосвідчень), презентацій, інфографіки, речових пам’яток. Застосування різноманітних візуальних джерел на уроках історії в закладах загальної середньої освіти дає можливість на якісно новому рівні вивчати предмет, сприяє більш поглибленому вивченню предмета учнями, формуванню в них певних вмінь та навичок, власної думки, життєвої та громадянської позицій, розвитку в учнів критичного мислення, вміння систематизувати історичну інформацію, самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел і спонукає учнів до осмисленого вивчення подій минулого та значно полегшує роботу вчителя. Використання того чи іншого джерела інформації під час вивчення запропонованої теми має бути доречним і залежати від мети, яку прагне досягти вчитель на уроці історії. Також важливою умовою використання візуального історичного джерела є врахування вікових особливостей учнів. Робота з візуальними історичними джерелами створює сприятливі умови для засвоєння запропонованої інформації та її самостійного здобуття, критичного перегляду та практичного застосування творчих завдань через партнерство учнів і вчителя.The article analyzes the methods and techniques of working with visual sources, which are most often used in the practical work of the history teacher to activate the critical thinking of students. The main methodological methods of using visual historical sources in the process of forming the competence of research and cognitive activities of students are considered. It was found that the students’ work on the study of visual sources should be well organized by the teacher and carried out according to a single algorithm. The phasing of work on visual historical sources, taking into account age features, makes the learning process more meaningful, and develops critical and historical thinking. Work on visual historical sources should be aimed at the formation of such skills that will allow students to independently acquire knowledge from different sources and creatively use them in further activities, that is, to be competent. It is established that visualization in history lessons can be carried out using maps, drawings, graphic statistics (tables, diagrams, diagrams), works of fine art (paintings, sculptures, architectural structures, memorial complexes), posters, cartoons, photographs, video sources (video films, films, video testimonies), presentations, infographics, monuments. The use of various visual sources in history lessons in general secondary education institutions makes it possible to study the subject at a qualitatively new level, contributes to a more in-depth study of the subject by students, the formation of certain skills and abilities in them, the formation of their own opinion, life and civic positions, the development of critical thinking in students, the ability to systematize historical information, independently interpret the content of historical sources and encourages students to a meaningful study of the events of the past and greatly facilitates the teacher’s work. The use of a particular information source in the study of a particular topic should be appropriate and depend on the goal that the teacher seeks to achieve in the history lesson. Also, an important condition for using a visual historical source is to take into account the age characteristics of students. Working with visual sources creates favorable conditions for comprehending the proposed information and its independent acquisition, critical review, and application in the practice of creative tasks through partnership cooperation between students and teachers.
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття
(Лукашевич О. М., 2013) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття
Національні традиції в украйнському музичному мистецтві доби козацького бароко: європейські тенденції та автохтонний стиль
(Лукашевич О. М., 2014) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті досліджується процес впливу європейської традиції на формування українського музичного мистецтва доби козацького бароко. Простежується автохтонний зміст музичного доробку зазначеного періоду. Зі здобуттям Україною незалежності спостерігається пожвавлення роботи з вивчення особливостей мистецько-культурної спадщини попередніх епох, в тому числі періоду як духовного, так і національного Відродження, яким можна вважати добу козацького бароко. Опрацювання різного виду джерел, наукової літератури та використана наукова методика дозволили автору дослідити процес формування основних рис барокового музичного мистецтва під впливом чинників як національних так і загальноєвропейських тенденцій доби бароко. Визначено вплив барокового стилю у напрямку формування національного музичного мистецтва та на становлення і розвиток українського мистецтва загалом наступних історичних епох. Ці положення мають методологічне значення для дослідження як стильових трансформаційних процесів у галузі мистецтва загалом, так і окремих його аспектів, як то музичного мистецтва. У ході роботи було використано загальні принципи наукового пізнання: системності, об’єктивності, історизму. Дослідницький інструментарій включає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: методи пошуку, систематизації, аналізу та узагальнення отриманих даних. The article explores the influence of the еuropean in the formation of the Ukrainian Cossack Baroque-era music. There is autochthonous music content for a specified period. With Ukraine’s independence has seen restoration work on the specifics of the artistic heritage of previous eras, including a period as the spiritual and national revival, which can be considered a period Cossack Baroque. Processing of different types of data sources, scientific literature and the use of scientific techniques have allowed the author to explore the basic features of the Baroque musical art, influenced by factors both national and pan-European Baroque trends. Influence of the Baroque style in the development of national music art and on the formation and development of Ukrainian art in later eras. These provisions are of methodological importance for studies of how the style of transformation processes in art in General and specific aspects, such as musical art. The General principles were used in scientific Cognition: sequence, obektivnost′, Historicism. Research Toolkit includes a set of scientific disciplines and research methods: methods of search, systematization, analysis and synthesis of the received data.
Націоналізація шкільної освіти в контексті Української революції 1917 – 1920 років
(Домбровська Я. М., 2023) Хмельницька, Л.; Khmelnytska, L.
У статті висвітлено основні заходи із націоналізації системи освіти та шкільництва у період формування української державності та визвольних змагань Української революції 1917 – 1920 років. Об'єктивно та комплексно проаналізовано послідовну політику революційних урядів України у процесі впровадження української мови у систему навчання та виховання, українознавчих предметів, таких як українська мова та література, географія та історія України. У статті розглянуто окремі питання українізації педагогічної освіти, зокрема, вивчення історії формування національної педагогіки у контексті становлення модерної української нації у період правління урядів Української Центральної Ради, Української Держави часів Гетьманату Павла Скоропадського, уряду Директорії УНР, Добровольчої армії та діяльності більшовицького Раднаркому УСРР у зазначений період. У статті обґрунтовано провідну роль товариства «Просвіта» у процесах культурного та освітнього відродження національної школи, зорієнтованої на формування української національної ідентичності на ґрунті історичних суспільно-політичних процесів. Діяльність товариства «Просвіта» представлена не лише у культурно-просвітницькому, але й націотворчому контексті. Автор акцентує увагу на діяльності провідних суспільно-політичних, громадських діячів та представників педагогічної сфери, які сприяли активізації ренесансних процесів у закладах освіти. Зокрема, представлений огляд педагогічних поглядів українського педагога В. Дурдиківського – директора першої української гімназії імені Тараса Шевченка змішаного типу: для хлопців та дівчат, що була відкрита у Києві 18 березня 1917 р. з ініціативи Українського товариства шкільної освіти. В рамках висвітлення заявленої теми розглянуто ряд питань пов’язаних із популяризації знань серед населення, більшість якого лишалась неписемною, культурно-просвітницькими товариствами: Українським товариством шкільної освіти, Товариством «Копійка на рідну школу», кооперативами, які опікувались видавництвом україномовних підручників, дидактичних матеріалів та організацією педагогічних учительських з’їздів. Автор вказує на важливий досвід створення національної системи освіти, як підґрунтя для утвердження ідей національної ідентичності, що є актуальними і до сьогодні. The article highlights the main measures taken to nationalise the education and schooling system during the formation of Ukrainian statehood and the liberation struggle of the Ukrainian Revolution of 1917-1920. The article provides an objective and comprehensive analysis of the consistent policy of the revolutionary governments of Ukraine in the process of introducing the Ukrainian language into the system of education and upbringing, as well as Ukrainian studies subjects such as the Ukrainian language and literature, geography and history of Ukraine. The article deals with some issues of Ukrainisation of teacher education, in particular, the study of the history of the national pedagogy formation in the context of the establishment of the modern Ukrainian nation during the rule of the governments of the Ukrainian Central Rada, the Ukrainian State of the Hetmanate of Pavlo Skoropadskyi, the government of the UPR Directory, the Volunteer Army and the activities of the Bolshevik Council of People's Commissars of the Ukrainian SSR during this period. The article substantiates the leading role of the Prosvita Society in the processes of cultural and educational revival of the national school, which was focused on the formation of the Ukrainian national identity on the basis of historical socio-political processes. The activities of the Prosvita Society are presented not only in the cultural and educational, but also in the nation-building context. The author focuses on the activities of leading socio-political, public figures and representatives of the pedagogical sphere who contributed to the intensification of renaissance processes in educational institutions. In particular, the author presents an overview of the pedagogical views of the Ukrainian teacher V. Durdykivskyi, the director of the first Ukrainian mixed-sex Taras Shevchenko Gymnasium, which was opened in Kyiv on 18 March 1917 on the initiative of the Ukrainian Society of School Education. As part of the coverage of the stated topic, a number of issues related to the popularisation of knowledge among the population, most of whom remained illiterate, by cultural and educational societies are considered: The Ukrainian Society of School Education, the Kopiika for the Native School Society, and cooperatives that published Ukrainian-language textbooks and didactic materials and organised pedagogical teacher congresses. The author points to the important experience of creating a national education system as a basis for the establishment of ideas of national identity that are still relevant today.
Націотворчі орієнтири науково-педагогічної та громадсько-просвітницької діяльності Бориса Грінченка
(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2022) Хмельницька, Л.; Khmelnytska, L.
У статті висвітлено життєвий і творчий шлях Бориса Дмитровича Грінченка, зокрема, розглянуто та проаналізовано основні напрямки його літературної, педагогічної, громадсько-просвітницької діяльності, а також науково-педагогічні напрацювання в галузі народного шкільництва із застосуванням принципів народної педагогіки та національних ідеалів, визначено внесок у становлення і розвиток української національної школи. Зазначено, що Б. Грінченко одним із перших, в умовах тотальної заборони поширення української мови, порушив питання застосування рідної мови у навчальному процесі, зокрема недільних шкіл. Таким закладом стала приватна школа для дівчат Христини Алчевської в с. Олексіївка Катеринославської губернії, де Борис Дмитрович шість років вчителювання (1887-1893 рр.) втілював свої ідеали побудови національної школи, таємно ознайомлюючи учнів з українською мовою. Згідно принципів народної педагогіки Б. Грінченко популяризував нові інноваційні форми та методи організації навчально-виховного процесу, не визнаючи фізичних покарань, виступаючи за зближення комунікації між вчителем та учнями. Навчання рідною мовою стало основним кредом Грінченка-вчителя. При цьому Борис Дмитрович був прихильником використання найкращих надбань прогресивних педагогів, застосовуючи діалектичну єдність мислення та мови, вважаючи останню виразником національних ознак: етнографічних, ментальних та світоглядних. Особливою увагою Бориса Дмитровича користувалася література для народного читання, якій він присвятив спеціальну статтю «Популярні книжки». Педагогічні погляди Б. Грінченка відображені і у його численних працях: «На безпросветном пути» (1905), «Якої нам треба школи» (1906), «Народні вчителі і українська школа» (1906), «Перед широким світом» (1907) та численних художніх творах про учнів та вчителів. Невідꞌємну частину громадсько-просвітницької діяльності Бориса Грінченка займає видавнича діяльність, яка особливого масштабу набула у Чернігові, де він організовує єдине в той час в Україні народне видавництво на україномовні книжки. Робота на цій ниві виявилась плідною, адже за період з 1894 по 1902 роки Б. Грінченко видав близько 50 книжок для народу загальним накладом близько 170 тисяч примірників, серед них твори видатних класиків. Видатною заслугою Б. Грінченка є видання чотиритомного «Словаря української мови» (1907-1909) на 68 тисяч українських слів з народної та писемної мови, що охопили період від І. Котляревського до початку ХХ століття. Попри критику видання, значною заслугою Б. Грінченка є той факт, що в Словнику представлено мовне багатство тогочасної України – від сходу до заходу, що утверджувало споконвічну ідею єднання українського народу, а отже Словник можна вважати обличчям української нації, що підняв статус української мови та утвердив право народу на самовизначення. Головним сенсом життя та діяльності Б. Грінченка була боротьба за українську національну справу. Так, у своїх «Листах з України Наддніпрянської», надрукованих у газеті «Буковина» в 1892-1893 рр., Борис Дмитрович подає критичний огляд тогочасного суспільства, звертаючись до аналізу причин занепаду національних змагань, та висуває думку щодо активізації процесів відродження. The article covers the life and career of Borys Dmytrovych Hrinchenko, in particular, the main directions of his literary, pedagogical and social-educational activities, as well as scientific and pedagogical achievements in the field of public school with the application of principles of national pedagogy and national ideals of formation and development of Ukrainian national school are considered and analyzed. It is noted that B. Hrinchenko was one of the first, under the total ban on the dissemination of the Ukrainian language, to raise the issue of the use of the mother tongue in the educational process, in particular in Sunday schools. Such an institution was Khrystyna Alchevska’s private school for girls in the village of Oleksiivka in Katerynoslav province, where over a period of six years of teaching (1887-1893) he realized his ideals of building a national school and secretly introduced the Ukrainian language to its students. According to the principles of folk pedagogy, B. Hrinchenko popularized new innovative forms and methods of organizing the educational process, not recognizing physical punishment and advocating for closer communication between teacher and pupils. Teaching in the mother tongue became Hrinchenko’s main credo as a teacher. At the same time, Borys Dmytrovych was an advocate of using the best achievements of progressive educators, applying the dialectical unity of thought and language, considering the latter the exponent of national attributes: ethnographic, mental and attitudinal. Borys Dmytrovych paid special attention to the literature of national reading, to which he devoted a special article «Popular Books». Pedagogical views of Borys Hrinchenko are reflected in his numerous works: «On the hopeless path» (1905), «What schools we need» (1906), «People’s teachers and school» (1906), «In front of the wide world» (1907) and numerous works of fiction about students and teachers. An integral part of social and educational activity of Borys Hrinchenko was his publishing activity, which had a particular scope in Chernihiv, where he organized the only at that time in Ukraine folk publishing house for Ukrainian-language books. His work in this field proved fruitful, because from 1894 to 1902 Hrinchenko published about 50 books for the people with total circulation of 170 thousand copies, including works of outstanding classics. The outstanding merit of B. Hrinchenko is the publication of a four-volume «Dictionary of the Ukrainian language» (1907-1909) containing 68 thousand Ukrainian words from folk and written language, covering the period from I. Kotliarevsky to the beginning of the twentieth century. Despite the criticism of the edition, the significant merit of B. Hrinchenko is that the Dictionary represents linguistic wealth of the then Ukraine - from east to west, which asserted the eternal idea of unity of the Ukrainian people and thus the Dictionary can be considered the face of the Ukrainian nation, which raised the status of the Ukrainian language and asserted the right of people to self-determination. The main meaning of Hrinchenko’s life and work was the struggle for the Ukrainian national cause. Thus, in his «Letters from Upper Dnipro Ukraine», published in «Bukovyna» newspaper in 1892-1893, Borys Dmytrovych presents a critical review of society of that time, turning to analysis of reasons of decline of national competitions and advancing an opinion on revival processes.
Поняття держави та бездержавності в концепції і громадівського соціалізму М. Драгоманова
(Лукашевич О. М., 2012) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті проаналізовано значення понять держави та бездержавності через призму концепції громадівського соціалізму М. Драгоманова. The paper explores the meaning of concepts of state and statelessness through the prism of the concept of socialism Drahomanov.
Проблема кадрового забезпечення промислових трестів України в період НЕПу (1921-1929 рр.)
(2023) Коцур, В. П.; Kotsur, V.; Хмельницька, Л.; Khmelnytska, L.
У статті на основі архівних джерел та наявного історіографічного доробку розглянуто ряд аспектів виникнення, загострення та вирішення більшовицькою владою проблеми належного кадрового забезпечення промислових трестів України у період впровадження нової економічної політики (1921–1929 рр.). Наголошено на актуальності цього дослідницького напрямку із огляду на соціальні запити сучасного українського суспільства в отриманні історичного досвіду, щодо використання альтернативних методів відродження повоєнної промисловості за рахунок інструментів ринкової економіки, апробованих світовою практикою. Автори наголошують на, тому що дана проблема окреслена в історіографії досить побіжно та формалізовано, з відверто упередженими ідеологічними наративами, а отже є перспективною та актуальною для її подальшого висвітлення, беручи до уваги загальну доступність архівних джерел, які довгий час перебували, поза межами дослідницького сегменту. Автори стверджують, що із впровадженням непу та оптимізацією промисловості трести, які розміщувалися в Україні відчули гостру потребу у кваліфікованих, добре обізнаних із виробничими циклами, спеціалістах, які б у стислі терміни змогли б відновити процеси на виробництві, оптимізувавши їхні можливості з орієнтацією на запити ринку. Також, авторами наголошено, що одним із визначальних критеріїв підбору кадрів в умовах встановлення тоталітарного режиму була їх політична лояльність владі та соціальна приналежність. В той же час, підготувати нових фахівців у відповідності до більшовицького стандарту та в той же час володіючих знаннями, потрібними для функціонування підприємств в умовах непу, влада не могла. В статті акцентована увага на тому, що всі дореволюційні власники підприємств та кваліфіковані досвідчені інженернотехнічні кадри були усунуті радянською владою від сфери управління, як ворожі класові елементи та потенційні «шкідники» радянського майна. Така позиція влади проявилась у фатальних наслідках економічних прорахунків та низки волюнтаризьких рішень керівників із надійною більшовицькою біографією. Тоді як спеціалісти високого рівня із дореволюційним минулим були зараховані до категорії неблагонадійних. Країну охопила загальна судова практика із покарання винних у прорахунках «спеців» із старих кадрів. Отже, у даній науковій розвідці наголошено на тому, що проблема забезпечення кадрами промислових підприємств набула в період непу чималого розмаху та вирішувалась більшовицькими методами в основі яких лежали ідеологічні підходи, а не професійні критерії. Автори зазначають, що із переходом до нової економічної політики, випадки переслідування дореволюційних фахівців почастішали у зв’язку із зростанням вимог до робітників із боку спеціалістів. Проте такі підходи лише прискорювали процес згортання непу та наростання потужностей тоталітарного режиму.Based on archival sources and available historiographical materials, the article examines a number of aspects of the emergence, aggravation and solution by the Bolshevik authorities of the problem of proper staffing of industrial trusts in Ukraine during the period of implementation of the new economic policy (1921–1929). The author emphasizes the relevance of this research area in view of the social needs of modern Ukrainian society in gaining historical experience and using alternative methods of reviving the post-war industry through market economy instruments tested by world practice. The authors emphasize that this problem is outlined in historiography in a rather cursory and formalized manner, with openly biased ideological narratives, and therefore is promising and relevant for further coverage, given the general availability of archival sources that have long been outside the research segment. The authors argue that with the introduction of the NEP and the optimization of industry, the trusts located in Ukraine felt an urgent need for qualified specialists who were well versed in production cycles and who could quickly restore production processes and optimize their capabilities in response to market demands. The authors also emphasize that one of the defining criteria for recruiting personnel in the context of the establishment of a totalitarian regime was their political loyalty to the government and social affiliation. At the same time, the authorities could not train new specialists in accordance with the Bolshevik standard and at the same time possessing the knowledge necessary for the functioning of enterprises under the NEP. The article focuses on the fact that all pre-revolutionary business owners and qualified,experienced engineering and technical personnel were removed by the Soviet authorities from the sphere of management as hostile class elements and potential «pests» of Soviet property. This position of the authorities manifested itself in the fatal consequences of economic miscalculations and a number of voluntaristic decisions by leaders with a reliable Bolshevik biography. At the same time, high-level specialists with pre-revolutionary backgrounds were classified as unreliable. The country was covered by a general judicial practice of punishing those guilty of miscalculations of «specialists» from the old cadre. Thus, this research emphasizes that the problem of staffing industrial enterprises during the NEP period was widespread and was solved by Bolshevik methods based on ideological approaches rather than professional criteria. The authors note that with the transition to a new economic policy, cases of persecution of prerevolutionary specialists became more frequent due to the growing demands on workers by specialists. However, such approaches only accelerated the process of the collapse of the NEP and the growth of the totalitarian regime.
Ренесансна статуарна та рельєфна пластика: витоки та генеза становлення
(Лукашевич О. М., 2014) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті досліджується процес формування та ґенеза становлення статуарної та рельєфної пластики в українській мистецькій традиції доби Ренесансу. Зі здобуттям Україною незалежності спостерігається пожвавлення роботи з вивчення особливостей мистецько-культурної спадщини попередніх епох, у тому числі періоду духовного Відродження – Ренесансу. Опрацювання різного виду джерел, наукової літератури та використана наукова методика дозволили автору дослідити процес формування основних рис статуарної та рельєфної пластики під впливом чинників національних ренесансних тенденцій. Визначено вплив ренесансного стилю у напрямку статуарних форм та рельєфної пластики на становлення і розвиток українського мистецтва наступних історичних епох. Ці положення мають методологічне значення для дослідження як стильових трансформаційних процесів у галузі мистецтва загалом, так і окремих його аспектів, як то статуарної та рельєфної пластики. У ході роботи було використано загальні принципи наукового пізнання: системності, об’єктивності, історизму. Дослідницький інструментарій включає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: методи пошуку, систематизації, аналізу та узагальнення отриманих даних. The article examines the process of formation and human development statuarnoï and embossed plastic materials in the Ukrainian artistic traditions of the Renaissance. With the obtaining of independence observed recovery work to study the features of the artistic cultural heritage of previous eras, including a period of spiritual revival, the Renaissance. Processing of different types of sources, scientific literature and used scientific methods have allowed the author to explore the process of formation of the basic features of statuarnoï and embossed plastic under the influence factors of national Renaissance trends. Influence of the Renaissance style in the direction of statuarnih forms and embossed plastic on the formation and development of Ukrainian art next eras. These provisions have methodological importance for studies of how style transformational processes in the arts in General and specific aspects, such as statuarnoï and embossed plastic. In the course of work were used to general principles of scientific knowledge: consistency, objectivity, ìstorizmu. Research Toolkit includes a set of scientific subjects and special research methods: methods of search, systematization, analysis and synthesis of the received data.
Роль та місце Марії Заньковецької у становленні та розвитку українського професійного театру
(Лукашевич О. М., 2012) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті досліджується вплив М.К. Заньковецької на становлення та розвиток українського театрального мистецтва, його драматургії, театрального життя та сценічного образу. This article explores the influence of Maria Zankovetska on the formation and development of Ukrainian theater, playwrights, theater of life and scenic image.
Роль та місце українських селянок у роки колективізації та під час голодомору 1932-1933 рр.
(НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті проаналізовано роль та місце українських селянок в період проведення радянським урядом суцільної колективізації та роки голодомору 1932-1933 рр. In stat′e proanalizirovany role and it's perfect place the adaptation of Ukrainian krest′ânok in between kollektivizacii and the years 1932-1933 goloda godov.
Соціокультурні трансформації форм вітання та спілкування в системі традиційної гостинності українців
(2020) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу, простежити трансформаційні зміни системи гостинності українців, враховуючи історичні, етнорегіональні та локальні відмінності регіонального характеру як цілісного історико-етнографічного комплексу
Становлення та розвиток хронікально-документального та наукового кіно в Україні у 20-х роках XX століття
(Домбровська Я. М., 2018) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті, на основі комплексу залучених джерел та літератури, здійснена спроба дослідити процес становлення та розвитку хронікально-документального та наукового кіно в Україні у 20-х рр. ХХ ст. Аналізується вплив вітчизняного хронікально-документального та наукового кінематографу на формування естетичної традиції та мистецької культури в українському суспільстві 20-х рр. ХХ ст. Простежується національний колорит українського кінематографу перших десятиліть ХХ ст. та його зв'язок з європейською кінематографічною традицією. Опрацювання різного виду джерел, наукової літератури та використана наукова методика дозволили дослідити процес формування основних рис українського хронікально-документального та наукового кіно та його вплив на подальшу долю вітчизняного кінематографу. Ці положення мають методологічне значення для дослідження як стильових трансформаційних процесів у галузі кіно-мистецтва загалом, так і окремих його напрямків, як то хронікально-документального та наукового кіно. Стаття написана у руслі сучасних підходів до аналізу джерел та літератури і базується на засадах історизму, об'єктивності, системності, плюралізму. In the article, on the basis of complex of the attracted sources and literature, an attempt to investigate becoming and development of the chronicle-documentary and scientific cinema in Ukraine in 20th of ХХ century is carried out. Influence of the home chronicle-documentary and scientific cinema is analysed on forming of aesthetic tradition and artistic culture in Ukrainian society of 20th of ХХ century. The national colour of the Ukrainian cinema of the first decades of ХХ century and his connection is traced with європейской by cinematographic tradition. Working of different type of sources, scientific literature and the used scientific methodology allowed to investigate the process of forming of basic lines of the Ukrainian chronicle-documentary and scientific cinema and his influence on the further fate of the home cinema. These positions have a methodological value for research of both stylish transformation processes in industry of cinema-art on the whole and his separate directions, as that the chronicle-documentary and scientific cinema. The article is written in the river-bed of the modern going near the analysis of sources and literature and is based on principles of historical method, objectivity, system, pluralism.
Суспільно-політична діяльність О. Я. Шумського в контексті проведення політики українізації 1920-х років
(Унісерв, 2015) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті проведено неупереджений, комплексний аналіз ролі та місця суспільно-політичної та громадської діяльності О.Я. Шумського в тому числі й на посаді Наркома освіти УСРР 1924-1926 рр. в контексті проведення політики українізації. Опрацювання різного виду джерел, наукової літератури та використана наукова методика дозволили автору дослідити процес формування політичних поглядів та громадської позиції О.Я. Шумського. Визначено характер політики українізації як в освітній сфері так і партійно-державному апараті республіки. З'ясовано вплив українізації в цілому та позиції О.Я Шумського на формування радянської моделі суспільства в УСРР другої половини 20-х рр. ХХ століття. The article deals with unprejudiced and complex analysis of O. Y. Shumskyi’s social-political and public activity including analysis of his work as a People’s commissar for Education of USSR during the ukrainization policy in 1924-1926. Author investigated the process of formation of O. Y. Shumskyi’spolitical convictions and social beliefs, the author made this research by means of handling different information sources of scientific literature and she also used scientific methodology.Thearticletakesaviewoffeaturesofukranizationpolicyineducationalandgovernmentsystemofrepublic.ThisarticleanalysesO. Y. Shumskyi’sbeliefsconcerningtheformationofsovietsocietymodelofUSSRinthesecondhalfof 20thcenturyandalsodescribestheinfluenceofukranizationpolicyonthesocietyaswell.
Творчість Катерини Білокур в контексті формування української художньої спадщини ХХ ст.
(2013) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті досліджується вплив творчості Катерини Білокур на формування народно-прикладного мистецтва в контексті української художньої спадщини ХХ століття. This article explores the impact of Kateryna Bilokur on formation of a national art in the context of the Ukrainian artistic heritage of the 20th century.
Традиції та форми вітання в системі гостинності українців
(2020) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті здійснено аналіз процесу еволюції традиційних форм вітання гостей в системі харчування українського народу в ретроспективі від найдавніших часів до сьогодення з урахуванням історичних, локальних та соціокультурних факторів впливу в тому числі й інших культур. The article analyzes the process of evolution of traditional forms of greeting guests in the nutrition of the Ukrainian people in retrospect from ancient times to the present, taking into account historical, local and sociocultural factors of influence, including other cultures.
Українська архітектура доби козацького бароко в контексті національних традицій та європейських впливів
(Лукашевич О. М., 2014) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті, на основі комплексу залучених джерел та літератури, здійснена спроба дослідити процес впливу європейської барокової традиції на формування українського мистецького простору доби козацького бароко. Простежується автохтонний зміст мистецького доробку зазначеного періоду. В сучасний період, в загальному контексті наукових досліджень, спостерігається пожвавлення роботи з вивчення особливостей мистецько-культурної спадщини попередніх епох, в тому числі періоду духовного і національного Відродження, яким можна вважати добу козацького бароко. Опрацювання різного виду джерел, наукової літератури та використана наукова методика дозволили автору дослідити процес формування основних рис барокового мистецького стилю в архітектурі, образотворчому мистецтві під впливом чинників як національних, так і загальноєвропейських тенденцій доби бароко. Визначено вплив барокового стилю в напрямку формування національної мистецької спадщини в зазначених галузях. Ці положення мають методологічне значення для дослідження як стильових трансформаційних процесів у галузі мистецтва загалом, так і окремих його аспектів, як то архітектура, образотворче мистецтво. Стаття написана у руслі сучасних підходів до аналізу джерел та літератури і базується на засадах історизму, об’єктивності, системності, плюралізму. In the article, privlecennyh on the basis of a set of sources and literature, an attempt was made to investigate the influence of the traditions of the European Baroque art period of space formation of the Ukrainian cossack baroque. Traceable authentic content of artistic achievements of the specified period. In the modern period, in the general context of research, there is a renewed effort to study the features of the cultural heritage of previous eras, including a period as a spiritual Renaissance nacìonal′nogo and how is he better while the cossack baroque. Processing of different types of data sources, scientific literature and adapted the scientific method, allowed the author to explore the basic features of the art of the baroque style in architecture, fine art, influenced by factors both national and pan-european baroque trends. The influence of the baroque style in the formation of the national artistic heritage in these areas. These terms have methodological significance for research as transformations of the style in the sphere of art as a whole and its individual aspects, such as architecture, fine art. Article written in line with contemporary approaches to the analysis of the sources and literature and is based on the principles of historicism, obektivnosti, systematization, pluralism.
Історія реставрації Свято-Васильківського собору м. Овруча початку ХХ ст.
(Домбровська Я. М., 2016) Хмельницька, Л. В.; Khmelnytska, L.
У статті, на основі комплексу використаних джерел та літератури, здійснена спроба дослідження поетапного процесу проведення циклу реставраційних робіт з відновлення на початку ХХ ст. архітектурної пам ятки України - Свято-Василівського собору в м. Овруч на Житомирщині. Простежується соціокультурний характер реставрації та її поетапна характеристика.Опрацювання різного виду джерел, наукової літератури та використана наукова методика дозволили простежити процес проведення пам яткоохоронної роботи, відповідальних за це громадських та державних структур на початку ХХ ст. Визначено масштаби проведеної реконструкції Свято-Василівського собору та особистий внесок у роботу по врятуванні унікальної пам ятки архітектури окремих архітекторів та Імператорської археологічної комісії. З ясована значимість реставраційних робіт по Свято-Василівському собору як приклад комплексного наукового вивчення і збереження історико-культурної спадщини українського народу.Стаття написана у руслі сучасних методологічних підходів до аналізу джерел та літератури і базується на принципах історизму, наукової об єктивності, системності, а також проблемно-хронологічного та описового методів. In the article, based on complex sources and literature, an attempt was made to study the step-by-step process of restoration works on reconstruction of the cycle at the beginning of the 20th century. architectural monuments of Ukraine-Holy Vasil Cathedral. Ovruch, Zhytomyr Oblast. Traces the cultural nature of restoration and its gradual characteristic. Processing of various types of sources, scientific literature and adapted scientific technique allowed to trace the process of conducting the work of the monuments preservation are responsible for this public and State structures at the beginning of the century.Identified areas of reconstruction of the Cathedral of the Holy Basil and personal contribution to the recovery of architectural monuments as individual architects and the Imperial archaeological commission.Clarified meaning of restoration works on St. Vasilevskomu Cathedral as an example of a comprehensive scientific research and preservation of historical and cultural heritage of the Ukrainian people.Statta is written from the mainstream of modern methodological approaches to the analysis of sources and literature and is based on the principles of historicism, scientific objectivity, integrity, as well as the problem-chronological methods.