Browsing by Author "Kotsur, V. V."

Now showing 1 - 11 of 11

Features of the educational process at Pereyaslov-Khmelnytsky Pedagogical University named after Grigory Skovoroda
(AV Akademikerverlag, 2020) Коцур, В. В.; Коцур, Л. М.; Kotsur, V. V.; Kotsur, L.
The accession to independence of Ukraine in 1991 and the establishment of a democratic system in it required radical reforms from the new political leadership, including in the field of education. Henceforth, new approaches in education have been based on the concept of lifelong learning and the knowledge society – closer cooperation in education and training. In Ukraine, the process of Europeanization of education has begun in accordance with the principles of the Bologna Process. One of the first universities to join the implementation of the Bologna Declaration in higher education institutions of Ukraine was the State Higher Educational Institution «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University», which approved by order No97 of June 1, 2004 a pedagogical experiment on credit-module system of the educational processorganizationat the university. Carrying out of the above-stated pedagogical experiment cardinally changed features of educational process at university. In particular, there have been changes in the content and forms of education; according to the new rules, the working hours of teachers and students, the system of assessment and quality control of students' knowledge were determined. Also, the successful start of the pedagogical experiment significantly accelerated Ukraine's accession to the Bologna Process in 2005 and the further implementation of its principles in the higher education system of Ukraine.
Use of modern technologies and digital tools in the context of distance and mixed learning
(2021) Dudar, V.; Riznyk, V.; Kotsur, V. V.; Pechenizka, S.; Kovtun, O.; Дудар, В. Л.; Різник, В. В.; Коцур, В. В.; Печенізька, С.; Печенізька, С. С.; Ковтун, О. А.
Widespread use of distance learning, which is equated with conventional education, is recognised as one of the priority tasks of Ukrainian education, which implements information communication and digital technologies. The relevance of the study increases dramatically due to the fact that in the context of the spread of coronavirus and the real risk of infection growing with it, almost all educational institutions are switching to distance learning mode. The key figure in solving this problem is the qualification of the teacher and their education, the level of which greatly influences the effectiveness of the entire process of distance and mixed learning. The purpose of the study was to investigate information technologies and digital tools that could be used in educational institutions in the context of distance and mixed learning. As a result of the study, the authors were able to analyse world practice of using technologies and information resources for distance and mixed forms of learning. Systematic use of educational technologies and digital tools and tools in the implementation of curricula for training students in distance and mixed learning, with such video communication systems as Google Hangouts Meet, Webex and Zoom for the organisation of lectures and Google Classroom for practical classes, allow organising the educational process in accordance with modern requirements of teaching in higher education institutions both remotely and in a mixed form in accordance with the requirements of the Ministry of Education and Science of Ukraine and its recommendations.
Актуалізація суспільно-політичної лексики в побутовому дискурсі суб’єктів комунікації
(Домбровська Я. М., 2020) Коцур, В. В.; Вільчинська, І. Ю.; Коцур Л. М.; Kotsur, V. V.; Vilchynska, I.; Kotsur, L.
Мета статті – представити результати дослідження актуалізації нових суспільно-політичних лексичних одиниць, зокрема оказіоналізмів, та їх впливу на ментально-інтенційну організацію висловлювань суб’єктів комунікації з проекцією на психолінгвістичні особливості вербальної взаємодії на приватно- побутовому рівні, зокрема в соціальних мережах. Методи та методики. Досягнення мети дослідження реалізувалося за допомогою використання комплексу загальнонаукових та психолінгвістичних методів (спостереження, запис, транскрибування та аналіз діалогів і висловлювань у соціальних мережах, узагальнення отриманих результатів), а також дискурсивного та інтент-аналізу. Результати дослідження. У процесі інтент-аналізу актуалізації оказіоналізмів у побутовому дискурсі встановлено, що особливістю їх використання є відсутність відкритого наміру спонукати адресата до конкретних дій. Основне завдання співрозмовників – змінити установки опонента за рахунок знецінення, приниження чи висміювання його позиції чи висловлювання. Часто використовуються з метою тролінгу і флейму, розрахованих на емоційну реакцію, розпалювання конфронтації та підключення до дискусії необмеженої кількості співрозмовників. Автори провокаційного посту, репліки або коментаря в інтернеті не стільки звертаються до своїх опонентів, скільки формують інформаційний посил для можливих віртуальних співрозмовників. Відсутність безпосереднього контакту вносить елемент дисоціації, віддалення на таку значну відстань, за якої можна не контролювати емоції, що провокує надмірну інтенсифікацію мовної виразності, зокрема пейоративну конотацію висловлювань. З цією метою часто використовуються оказіоналізми як інгерентно експресивні слова, а також обсценізми тощо, а звичні набувають адгерентної експресивності. Висновки. Суспільно-політичні оказіоналізми відграють роль спеціальних «мовних засобів», за допомогою яких відбувається повідомлення та реалізується його прагматичний аспект. Більшість з них виникли і активно циркулюють у соціальних мережах, що має важливе значення у формуванні не тільки сучасної лексики та дискурсивного простору, а й нових психолінгвістичних особливостей комунікування. Тому дослідження новотворів, їх функціонування у побутовому дискурсі розширює уявлення про ментально- когнітивні та інтенційні особливості опосередкованого суспільно-політичним контекстом спілкування в соціальних мережах. The purpose of the article is to investigate the actualization of new socio-political lexical units, including occasionalisms, and their impact on the mental and intentional organization of communication subjects utterances with a projection on psycholinguistic features of verbal interaction at the private level, in particular in social networks. The methods and techniques. Achievement of the goal of the research was realized through the use of a set of general scientific and psycholinguistic methods (observation, recording, transcription and analysis of dialogues and statements in social networks, generalization of the results), as well as discursive and intent analysis. The results of the research. In the process of intent analysis of occasionalisms’ actualization in everyday discourse, it is established that the peculiarity of their use is the lack of open intention to motivate the addressee to specific actions. The main task of the interlocutors is to change the opponent’s attitudes by devaluing, humiliating or ridiculing of his or her point of view or statement. They are often used for the purpose of trolling and flame, designed for emotional reaction, inciting of confrontation and connecting to the discussion of an unlimited number of interlocutors. The author of a provocative post, remark or comment on the Internet does not so much appeal to his or her opponents as forms an information message for possible virtual interlocutors. The absence of direct contact introduces an element of dissociation, remoteness to such a considerable distance that it is possible not to control emotions, which provokes excessive intensification of linguistic expression, in particular the pejorative connotation of utterances. For this purpose, occasionalisms are often used as inherently expressive words, as well as obsceneisms, etc., and the usual ones acquire adherent expressiveness. The conclusions. Socio-political occasionalisms play the role of special «linguistic means» through which the message takes place and its pragmatic aspect is realized. Most of them arose and actively circulate in social networks, which is important in the formation of not only modern vocabulary and discursive space, but also new psycholinguistic features of communication. Therefore, the study of innovations, their functioning in everyday discourse expands the idea of mental-cognitive and intentional features of the socio-political context-mediated communication in social networks.
Вірмени в етнополітичному просторі України 1991-2012 рр.: правова, культурна, громадська та релігійна самобутність
(Лукашевич О. М., 2012) Коцур, Л. М.=Домбровська, Л. М.; Коцур, В. В.; Kotsur, L.=Dombrovska, L.; Kotsur, V. V.
У даній статті досліджено становище етнічної спільноти вірмен на території України у 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст., розкрито особливості їх правової, культурної, релігійної та громадської самобутності. The article is devoted the analysis of the situation of ethnic communities of Armenians on the territory of Ukraine in the 90’s. of the twentieth century and the beginning of the XXI century., considered the features of their legal, cultural, religious and social identity.
Медіапростір на непідконтрольних Україні територіях Луганської та Донецької областей у 2014-2020 рр. в умовах російсько-української війни
(2021) Коцур, В. В.; Коцур, Л. М.; Іваннікова, І.; Kotsur, V. V.; Kotsur, L.; Ivannikova, I.
З огляду на сучасне геополітичне становище України та інформаційно-комунікаційні виклики з боку Росії, яка веде окупаційно-гібридну війну проти нашої держави, особливу увагу потрібно звернути на формування світогляду населення на непідконтрольних Україні територіях Луганської та Донецької областей через медіа у 2014-2020 р. Важливу роль у формуванні російського світогляду населення на непідконтрольних Україні територіях відіграють медіа так званих «ЛНР» та «ДНР», які діють за допомогою методів тотальної пропаганди, залякування та маніпулювання. Засоби масової інформації невизнаних республік Російська Федерація ефективно використовує як інструмент впливу на інформаційний та економічний простори окупованих територій. У даному огляді автори розкривають зміни, що відбулися у цифровому медіапросторі й друкованих ЗМІ після 2014 року на непідконтрольних Україні територіях. Визначено вплив місцевих мас медіа на формування світогляду населення Луганської та Донецької областей. З’ясовано, що упродовж останніх п’яти років на непідконтрольних Україні територіях Луганської та Донецької областей були витіснені практично усі українські канали подачі інформації. Їх замінили російські, або проросійські місцеві мас-медіа, метою яких була пропаганда ціннісно- світоглядних наративів «русского міра» на цих територіях. Доведено, що населення Луганської та Донецької областей фактично опинилося в інформаційному вакуумі, за кожним постом, твітом чи статтею слідкують «органи державної влади ЛДНР». У пунктах продажу преси відсутні українські газети й журнали, водночас переважають російські друковані ЗМІ. Визначено, що у місцевих жителів на непідконтрольних територіях штучно формують почуття страху до політики Української держави. У місцевій пресі насамперед публікуються статті про «шпигунів» й «агентів» СБУ, а також, створюється ностальгія за Радянським Союзом, шляхом героїзації безвісти зниклих солдатів «Великої Вітчизняної війни». Considering the current geopolitical situation in Ukraine and information and communication challenges from Russia, which is waging an occupation-hybrid war against our state, special attention should be paid to shaping the worldview of the population in Ukraine’s non-controlled territories of Luhansk and Donetsk regions through the media in 2014-2020. An important role in shaping the Russian worldview of the population in the territories not under Ukraine’s control is played by the media of the so-called ‘LPR’ and ‘DPR’, which operate through methods of total propaganda, intimidation and manipulation. The mass media of the unrecognized republics are effectively used by the Russian Federation as a tool to influence the information and economic space of the occupied territories. In this review, the authors reveal the changes that took place in the digital media space and print media since 2014 in the territories non-controlled by Ukraine. The influence of the local media on the formation of the worldview of Luhansk and Donetsk regions’ population is defined. It is determined that over the past five years, practically all Ukrainian information channels have been supplanted in the non- controlled by Ukraine territories of Luhansk and Donetsk regions. They were replaced by Russian or pro-Russian local mass media, the purpose of which was to promote the values and worldview of the narratives of ‘russkiy mir’ in these territories. It has been proved that the population of Luhansk and Donetsk regions has actually found itself in an information vacuum, with each post, tweet or article being monitored by ‘LDPR public authorities’. There are no Ukrainian newspapers and magazines in the press outlets, while Russian print media predominate. It is determined that feelings of fear for the Ukrainian state policy are artificially formed among local inhabitants in non- controlled territories. The local press primarily publishes articles about ‘spies’ and ‘agents’ of the SBU, as well as nostalgia for the Soviet Union is formed, by glorifying the missing soldiers of the Great Patriotic War.
Механізми державного регулювання професіоналізації державної служби
(2021) Голєусова, К. С.; Коцур, В. В.; Завада, О. Г.; Holieusova, K.; Kotsur, V. V.; Zavada, O.
В статті розглянуто механізм державного регулювання професіоналізації державної служби. Ефективність державного регулювання економіки та політики залежить не тільки від залученості та готовності державних службовців виконувати свої обов’язки, але й від їх професіоналізму, що забезпечується, в першу чергу, відпрацьованим механізмом їх підготовки. В структурі системи державного регулювання якість державного управління забезпечує кадрова політика. Адже жодні найкращим чином облаштовані інститути влади та управління, як і найкращі закони не забезпечать якість державного управління, не зроблять його ефективним, якщо не буде підготовлених кадрів, які здатні правильно та своєчасно використовувати нормативно-правові установки, досягнення науки в практичній функціонально-управлінській діяльності. Важливим чинником, що обумовлює актуальність розробки теоретико-методологічних основ кадрової політики є необхідність подолання характерної для теперішнього часу певної методологічної дезорієнтації у суспільній свідомості щодо її необхідності. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації знаходять істотне положення в структурі державної служби. Доведено, що для успішної реалізації державних стратегій соціально-економічного розвитку країни необхідний компактний, професійний, висококваліфікований кадровий склад державної служби, здатний швидко та ефективно діятив нестабільних сучасних умовах. Від професійних якостей державних службовців безпосередньо залежить якість державного управління в Україні. Встановлено, що під професіоналізацією розуміються завдання, функції та результати державної служби та кадрової політики, а також обов’язки державного службовця, що встановлені законодавством. Визначено, що регулювання професіоналізації державної служби – це перш за все прерогатива держави, та представляє собою один з ключових напрямів державного управління. Розроблено комплексний механізм державного регулювання професіоналізації державної служби та визначено напрями підвищення професіоналізації державної служби. The article considers the mechanism of state regulation of professionalization of the civil service. The effectiveness of state regulation of the economy and politics depends not only on the involvement and willingness of civil servants to perform their duties, but also on their professionalism, which is ensured, first of all, by a well-established mechanism for their training. In the structure of the system of state regulation, the quality of public administration is ensured by personnel policy. After all, no well-equipped institutions of power and management, as well as the best laws will ensure the quality of public administration, will not make it effective, if there are no trained personnel who are able to properly and timely use regulations, scientific achievements in practical functional management. . An important factor that determines the relevance of the development of theoretical and methodological foundations of personnel policy is the need to overcome the current characteristic of a certain methodological disorientation in the public consciousness about its necessity. Training, retraining and advanced training find a significant position in the structure of the civil service. It is proved that for the successful implementation of state strategies of socio-economic development of the country requires a compact, professional, highly qualified staff of the civil service, able to act quickly and efficiently in unstable modern conditions. The quality of public administration in Ukraine directly depends on the professional qualities of civil servants. It has been established that professionalization means the tasks, functions and results of the civil service and personnel policy, as well as the responsibilities of a civil servant established by law. It is determined that the regulation of professionalization of the civil service is primarily the prerogative of the state, and is one of the key areas of public administration. The complex mechanism of the state regulation of professionalization of civil service is developed and the directions of increase of professionalization of civil service are defined.
Мова протистояння в побутовому дискурсі: інтенція знецінення
(Домбровська Я. М., 2021) Коцур, В. В.; Вільчинська, І. Ю.; Никоненко, Л. В.; Кіссе, А. І.; Kotsur, V. V.; Vilchynska, I.; Nykonenko, L.; Kisse, A.
Мета статті – представити результати аналізу автентичних діалогів та інтерпретації інтенцій лінгвістичних прийомів і засобів, у тому числі суспільно- політичних новотворів, які використовуються суб’єктами комунікації на рівні побутового дискурсу (зокрема, в соціальних мережах) з метою знецінення співрозмовника. Методи і методика. У процесі дослідження використовувався комплекс загальнонаукових та психолінгвістичних методів: запис діалогів і висловлювань, змістовний контент-аналіз, категоризація, типологізація, узагальнення, експертне оцінювання, інтерпретація отриманих результатів, а також лінгвістичний, якісний та інтент-аналіз. Результати дослідження. У результаті дослідження конфліктної суспільно- політичної лексики у побутовому дискурсі виокремлено такі типи знецінення: (1) пониження статусу особи/групового суб’єкта; (2) знецінення особи/ групового суб’єкта до статусу тварини або рослини; (3) знецінення особи/ групового суб’єкта до статусу неживого предмета. Аналіз висловлювань щодо певної спільноти або особи за цією типологією також дає змогу ідентифікувати інтенсивність знецінення: висловлюванням притаманне порушення симетричності комунікації, яке варіюється від зневаги до надання співкомунікатору статусу неживого предмета. Особливістю всіх типів знецінення є творення нових слів та використання суфіксів для посилення або пом’якшення негативного навантаження висловлювання. Висновки. Мова протистояння є проявом інтраперсональних та групових психодинамічних процесів, а в її артикуляції актуалізується комплекс захисних механізмів, який сприяє відновленню психологічного комфорту в складних суспільно-політичних умовах. Загалом досліджувану конфліктну лексику можна визначити як усно-писемну комунікацію, спрямовану на знецінення особи або групового суб’єкта задля досягнення або фіксації індивідуальними та/ чи груповими суб’єктами домінуючих позицій у спілкуванні. Аутоагресивний характер використання мови конфлікту руйнує згуртованість у суспільстві, але водночас має позитивні функціональні наслідки: її інтенсифікація почасти сприяє психологічній розрядці на індивідуальному рівні та зниженню соціально-психологічної напруги – на колективному. The goal of the article is to present the results of the analysis of authentic dialogues and the interpretation of the intentions of linguistic techniques and means, including socio-political neologisms, which are used by subjects of communication at the level of common discourse (in particular, in social networks) in order to depreciate the interlocutor. Methods and methodology. During the research a complex of general scientific and psycholinguistic methods was used: recording of dialogues and utterances, content analysis, categorization, typologization, generalization, expert evaluation, interpretation of the results, as well as linguistic, qualitative and instructional analysis. Results. As a result of the study of conflict social political vocabulary in everyday discourse the following types of depreciation are identified: 1) depreciation of the person/group subject status; 2) depreciation of the person/group subject to the status of an animal or plant; 3) depreciation of the person/group subject to the status of an inanimate object. The analysis of speeches on a particular community or person according to this typology also allows us to identify the intensity of impairment: the speeches are characterized by a violation of the symmetry of communication, which ranges from disdain to giving the speaker the status of an inanimate object. A feature of all types of depreciation is the creation of new words and the use of suffixes to strengthen or soften the negative load of the utterance. Conclusions. Conflict language is a display of intrapersonal and group psychodynamic processes, and in its articulation a set of protective mechanisms is actualized, which contributes to the restoration of psychological comfort in difficult socio-political conditions. In general, the investigated conflict vocabulary can be defined as verbally written communication aimed at depreciation of a person or a group subject to achieve or fix individual and/or group subjects’ dominant positions in communication. The auto-aggressive nature of the use of conflict language destroys social cohesion, but also has positive functional consequences: its intensification partly contributes to psychological discharge at the individual level and the reduction of socio-psychological tension at the collective level.
Національно-демократичний рух у Донбасі в кінці 80 – на початку 90-х рр. ХХ ст.
(2012) Коцур, В. В.; Коцур, Л. М.=Домбровська, Л. М.; Kotsur, V. V.; Kotsur, L.=Dombrovska, L.
У статті розглянуто особливості формування багатонаціонального складу Донбасу та його вплив на унеможливлення українізації регіону і водночас масового поширення в регіоні елементів російської культури. In the article the features of multinational composition of Donbass and its impact on the region and prevent Ukrainianization both mass distribution in the region of elements of Russian culture.
Практики очищення публічного простору від символів радянського тоталітаризму в країнах колишнього СРСР
(ДВНЗ «ПХДПУ імені Григорія Сковороди ; Домбровська Я. М., 2021) Коцур, Л. М.; Коцур, В. В.; Kotsur, L.; Kotsur, V. V.
Дослідження засвідчує, що відсутність цілеспрямованої політики пам’яті у деяких пострадянських країнах спричинила консервацію ідеологічних продуктів комуністичної епохи, унаслідок чого стара комуністична парадигма продовжує домінувати у свідомості населення багатьох країн, породжуючи негативні тенденції. Попри це, проведене дослідження засвідчує, що кожна із пострадянських республік має власний досвід очищення публічного простору від символів радянської доби.
Українська незалежність як історична неминучість
(2021) Даниленко, В.; Коцур, В. В.; Danylenko, V.; Kotsur, V. V.
Мета дослідження – показати, що відновлення незалежності України в 1991 р. – не випадковість, історичний парадокс чи аномалія, а закономірність історичного процесу. Методологія спирається на принципи історизму, системності, науковості. Застосовано загальнонаукові, спеціальні та міждисциплінарні прийоми наукового пізнання, а також теоретичні напрацювання провідних фахівців з історії України ХХ ст. й суміжних дисциплін. Наукова новизна. На основі нових і по-новому прочитаних відомих історичних та історіографічних джерел доводиться незворотність соціально-культурних, економічних, політичних змін, які відбувалися в Україні та загалом у СРСР, упродовж другої половини ХХ ст. Висновки. У другій половині ХХ ст. радянська система прискореними темпами вичерпувала свій ресурс, потенціал та саморуйнувалася. Тотальна уніфікація й монополізація, як характерні її риси, суперечили принципу багатоманітності, що завжди є умовою саморозвитку. Найвиразнішими ознаками системи були неконкурентоспроможна мілітаризована економіка, нераціональне використання людських і природних багатств, витратні й неефективні методи управління, масові порушення прав, основоположних свобод людини. Антигуманні та протиправні засоби досягнення стратегічних цілей комуністичного режиму, невирішеність національного питання робили неминучим його зміну. The main aim of the research is to uncover, that regain of Ukrainian independence in 1991 is not an accident, historical paradox or anomaly, but regularity of the historical process. The research methodology is based on the principles of historicism, systematization, scientificity. General scientific, special and interdisciplinary methods of scientific knowledge are applied, as well as theoretical developments of leading Ukrainian history scientists and related disciplines. Scientific novelty. Based on a new and newly read historical and historiographical sources, the irreversibility of cultural, economic and political changes that took place in Ukraine and in the USSR during the second half of the twentieth century are proved. Conclusions. In the second half of the twentieth century Soviet system was rapidly depleting its resources, potential, destroying itself on its own. Total unification and monopolization among its features contradicted the principle of diversity, which is always a condition of self-development. The most important features of the system were non-competitive militarized economy, irrational use of human and natural resources, inefficient management methods, mass violations of fundamental human rights and freedoms. Antihumane and illegal means of achieving the strategic goals of the communist regime, the unresolved national question resulted in inevitable regime downfall.
Українська ідентичність в умовах «гібридної» війни Російської Федерації проти України
(2021) Коцур, В. В.; Kotsur, V. V.
Стаття присвячена викликам української ідентичності в умовах російсько-української війни. Розкрито особливості російської кампанії спрямованої на етнополітичну дестабілізацію, поляризацію українського суспільства, формування проросійського руху тощо. Встановлено основні методи і засоби російського впливу в Україні на сучасному етапі. Висвітлено тенденції розвитку російської агресії в інформаційній, політичній, дипломатичній, військовій сферах і наслідки для української національної і громадянської ідентичності. З’ясовані ймовірні загрози національній безпеці в умовах російської агресії й ведення так званої «гібридної» війни, зокрема поява конфліктів на етнічному, релігійному, мовно-культурному ґрунті. Все це зумовлюється постійним тиском в інформаційній і політичній сферах Росії. Розглянуто реакцію сусідніх країн на російську агресію і встановлено взаємозв’язок між активізацією національних організацій і впливом зовнішнього чинника на політичні процеси в Україні. Особливу увагу акцентовано на стимулюванні діяльності окремих організацій з антиукраїнським характером в окремих регіонах України, зокрема русинські. Вагоме значення російської підривної діяльності мало етнічне питання. У дослідженні висвітлено основні пріоритети російської зовнішньої політики щодо росіян закордоном. Російський етносі в Україні займав чільне місце у поширенні ідей «русского мира». Чільне місце у цьому аспекті займало мовне питання. Російська пропаганда створювала негативний імідж новому освітньому і мовному закону, шукаючи підтримку серед інших країн. Водночас, реалізовуючи власну неоімперську політику через проросійських політиків, Кремль намагався посилити поляризацію суспільства за мовним чинником. Підривна діяльність російських спецслужб здійснювалася й через релігійні організації, а отже окреме місце в статті займало питання діяльності РПЦ та УПЦ МП. Детальний аналіз наявних наукових досліджень, джерел, документальних матеріалів дозволяє осмислити виклики російської «гібридної» війни для української ідентичності, а також спрогнозувати ймовірні сценарії їхнього розвитку. Це безумовно актуалізує дослідження у цьому напрямку. The article deals with the challenges of Ukrainian identity in the context of the Russian-Ukrainian war. The features of the Russian campaign aimed at ethno-political destabilization, polarization of Ukrainian society, the formation of a pro-Russian movement and the like are revealed. The main methods and means of Russian influence in Ukraine at the present stage are established. The tendencies of Russian aggression in the information, political, diplomatic and military spheres and consequences for the Ukrainian national and civil identity are highlighted. Possible threats to national security under conditions of Russian aggression and waging of the so-called «hybrid» war, in particular the emergence of conflicts on ethnic, religious, cultural and cultural grounds, have been clarified. All this is conditioned by the constant pressure in the information and political spheres of Russia. The reaction of neighboring countries to the Russian aggression is considered and the interconnection between the activation of national organizations and the influence of the external factor on the political processes in Ukraine is established. Particular attention is focused on stimulating the activities of certain organizations with an anti-Ukrainian character in certain regions of Ukraine, in particular Ruthenian organizations. The Russian subversion of the ethnic issue is of great importance. The study reflects the main priorities of Russian foreign policy towards Russians abroad. The Russian ethnos in Ukraine was prominent in the dissemination of the ideas of the «Russian world». The leading place in this aspect was occupied by the language issue. Russian propaganda created a negative image of the new educational and language law, seeking support from other countries. At the meantime, by implementing its own neo-imperial policy through pro-Russian politicians, the Kremlin tried to increase the polarization of society along the linguistic factor. The subversive activities of the Russian security services were also carried out through religious organizations, and therefore a separate place in the article was occupied by the activities of the Russian Orthodox Church and the UOC MP. A detailed analysis of available scientific research, sources, and documentary materials allows us to comprehend the challenges of Russian «hybrid» warfare for Ukrainian identity, as well as to predict possible scenarios of their development. This undoubtedly actualizes research in this direction.