Browsing by Author "Truskavetska, I."

Now showing 1 - 19 of 19

The present state of biodiversity and fauna of daytime butterflies (Lepidoptera, Diurna) in the vicinity of the Kaniv district
(2018) Truskavetska, I.; Трускавецька, І. Я.
By playing a significant role in ecosystems, like consuments-phytophages and pollinators, daytime butterflies (Diurna) is one of the most notable in nature of insect groups and has a scientific-cognitive and aesthetic value. In our work, we investigated the present state of biodiversity and the species composition of the daytime butterflies of the Kaniv district, in particular, the village of Buchak. The basis of our study was the refinement of taxonomic species, the establishment of relative numbers, as well as the period of the flight of adults and the number of generations per year, which in the future will enable the development of effective ecologically sound methods for controlling the number of species of pests and optimizing the number of rare beneficial species. Buchak is one of the few villages spread out in the middle of the forests on the hills of the Dnipro, on the right bank of the lower water area of the Kaniv reservoir, twenty kilometers from the city of Kanev, Cherkassy region of Ukraine. The distribution of the fauna of daytime butterflies and the peculiarities of their existence in different biotopes, among which are identified 5 main types: open lowland meadows, mixed forests, forest-steppe areas, right bank of the river Dnipro and lake Buchak, agrobiocenoses. The quality of representativeness of the species diversity of the fauna of the day luskokrylykh has been estimated by calculating their index of domination and the distribution index in the main biotopes of the studied territory. Twenty five species of daytime luskokrylykh from 6 families (Papilionidae, Pieridae, Nymphalidae, Lycaenidae, Syntomidae, Hesperiidae) were caught. The most rich in species composition of daytime butterflies of the studied area are forest-steppe areas, and the least numerous are areas on the right bank of the river Dnipro and lake Buchak. Відіграючи значну роль в екосистемах, таких як консерви-фітофаги та запилювачі, денні лускокрилі (Diurna) є однією з найпомітніших за природою груп комах і має науково-пізнавальну та естетичну цінність. У нашій роботі досліджено сучасний стан біорізноманіття та видовий склад денних метеликів Канівського району, зокрема села Бучак. В основу дослідження покладено уточнення таксономічних видів, встановлення відносних чисел, а також періоду польоту дорослих і кількості поколінь на рік, що в майбутньому дозволить розробити ефективні екологічно обгрунтовані методи для контролю кількості видів шкідників та оптимізації кількості рідкісних видів. Бучак є одним з небагатьох селищ, розкинутих посередині лісів на пагорбах Дніпра, на правому березі нижньої акваторії Канівського водосховища, в двадцяти кілометрах від міста Канева, Черкаської області України. Розподіл фауни денних метеликів та особливості їх існування в різних біотопах, серед яких виділено 5 основних типів: відкриті низові луки, змішані ліси, лісостепові райони, правий берег Дніпра та озеро Бучак, агробіоценози. Оцінено якість репрезентативності видового різноманіття фауни денного лускокрилика шляхом розрахунку їх індексу домінування та індексу розподілу в основних біотопах досліджуваної території. Було виловлено 25 видів денних лускокрилих з 6 сімей (Papilionidae, Pieridae, Nymphalidae, Lycaenidae, Syntomidae, Hesperiidae). Найбільш багатими видовим складом денних метеликів досліджуваної території є лісостепові райони, найменш численні - ділянки на правому березі Дніпра та озера Бучак.
Біологічна наука на межі ХІХ – ХХ століть: погляд із сьогодення
(Домбровська Я. М., 2019) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У роботі на архівних, друкованих джерелах, історіографічній спадщині дослідників, висвітлюються передумови, особливості, основні етапи розвитку біологічної науки на межі ХІХ – ХХ ст. З’ясовано внесок вітчизняних учених у формування наукових галузей біологічної науки: мікології, альгології, флористики, систематики та морфології рослин і тварин, ентомології, орнітології, іхтіології та ін. Здійснена спроба виявлення як певних закономірностей їх розвитку, так і чинників соціально-економічного та антропологічного характеру. Монографія розрахована на науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією розвитку біологічної науки. In the work on archival, printed sources, historiographical heritage of researchers, the prerequisites, features, main stages of the development of biological science at the turn of the XIX - XX centuries are covered. The contribution of domestic scientists to the formation of scientific branches of biological science is revealed: mycology, algology, floristics, systematics and morphology of plants and animals, entomology, ornithology, ichthyology, etc. An attempt was made to identify both certain patterns of their development, as well as factors of socio-economic and anthropological nature. The monograph is designed for scientific scientists, teachers, works that are interested in the history of biological sciences.
Видове різноманіття ентомофауни в околицях Бучака Черкаської області
(2017) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У статті проаналізовано основні біотопи урочища Бучак, а також проаналізовано сучасний видовий склад ентомологічного різноманіття. За результатами моніторингу з’ясовано, що Ряд Lepidóptera характеризувався найбільшим видовим різноманіттям досліджуваної території (28 видів). Найбільш небезпечними фітофагами, які завдають значної шкоди агроценозу в околицях Бучака переважають комахи ряду Coleoptera. The article analyses the main biotypes of Buchak park and also specifies the species composition of entomological diversity. According to the results of the monitoring it was established that the serried Lepidoptera is characterized with the biggest species diversity of the studied area (28 species). There were found some species which are taken to the Red Book of Ukraine, and it was established, that the dangerous of phytophages that cause great damage in agrocenosis in the outskirts of Buchak are insects of Coleoptera series.
Видове різноманіття лускокрилих родини Бражники (Sphingidae) в урочищі Рожена Криниця Канівського району
(2020) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
В основу статті висвітлено відомості досліджень лепідоптерофауни урочища Рожена Криниця Канівського району, зокрема з’ясовано сучасний видовий склад Sphingidae, проаналізовано біотопічну приуроченість лускокрилих родини Sphingidae, їхні трофічні зв'язки та екологічні особливості. В результаті проведених досліджень, аналізу літературних джерел та колекційних матеріалів на досліджуваній території відловлено 7 видів лускокрилих із родини Sphingidae. За своєю поведінкою метелики схожі на пташок колібрі, вони «зависають» в повітрі над квітами. Домінуючими видами є Laothoe populi та Agrius convolvuli, а один вид – Acherontia atropos занесено до Червоної книги України. За способом живлення найбільша кількість видів Sphingidae представлена мезофілами – Laothoe populi, Smerinthus ocellatus, Hyles nicaea та Mimas tiliae поширення яких переважно пов’язано з низинними лучними, лісовими ландшафтами. До змішаних типів – мезо-ксерофілів відносяться 3 види: Acherontia atropos, Agrius convolvuli, Marumba quercus. Гусениці Agrius convolvuli розвиваються на березах, а Acherontia atropos полюбляють картоплю і мають таку назву тому, що на їхньому тілі є зображення, яке нагадує череп. Серед Sphingidae є мігруючі види, зокрема: Agrius convolvuli та Acherontia atropos. Ці види летять на зиму в Північну Африку. Починають відлітати в кінці вересня, а повертаються до нашого краю у червні. Перед тим, як відлітати у далеку дорогу, Lepidoptera інтенсивно харчуються нектаром квітів. Наприклад, Agrius convolvuli добуває собі їжу з великих бутонів квітів, за допомогою довгого хоботка (10-15 см), на відміну від інших Sphingidae. Acherontia atropos має короткий і товстий хоботок, тому пристосований лише для поїдання м’яких і гнилих фруктів. Ці метелики часто залітають до вуликів Apiformes й живляться там медом. Взимку метелики, які не мігрують, впадають у сплячку і при температурі 15 градусів і вище починають бути активними. The article is based on studies of the lepidopterofauna of the Rozhena Krynytsia tract of Kaniv district, in particular, the current species composition of Sphingidae is specified, the biotope of the Sphingidae family, their trophic connections and ecological features are analyzed. As a result of research, analysis of literature sources and collection materials in the study area, 7 species of Lepidóptera from the family Sphingidae were caught. Butterflies behave like hummingbirds, they "hang" in the air over the flowers. The dominant species are Laothoe populi and Agrius convolvuli, and one species - Acherontia atropos is listed in the Red Data Book of Ukraine. In terms of diet, the largest number of Sphingidae species are represented by mesophiles - Laothoe populi, Smerinthus ocellatus, Hyles nicaea and Mimas tiliae, the distribution of which is mainly associated with lowland meadow, forest landscapes. Mixed types - meso-xerophiles include 3 species: Acherontia atropos, Agrius convolvuli, Marumba quercus. Caterpillars of Agrius convolvuli grow on birches, and Acherontia atropos love potatoes and have this name because they have an image on their body that resembles a skull. Sphingidae include migratory species, including Agrius convolvuli and Acherontia atropos. These species fly for the winter to North Africa. They begin to fly away in late September, and return to our region in June. Before flying away, Lepidoptera feeds intensively on flower nectar. For example, Agrius convolvuli obtains food from large flower buds, using a long proboscis (10-15 cm), unlike other Sphingidae. Acherontia atropos has a short and thick proboscis, so it is only suitable for eating soft and rotten fruit. These butterflies often fly into Apiformes hives and feed on honey there. In winter, butterflies that do not migrate, hibernate and at a temperature of 15 degrees and above begin to be active.
Випадок літнього замору риб у Канівському водосховищі
(2019) Куйбіда, В. В.; Некрасова, О. Д.; Куцоконь, Ю. К.; Лопатинська, В. В.; Трускавецька, І. Я.; Kuibida, V.; Nekrasova, O.; Kutsokon, Yu.; Lopatynska, V.; Truskavetska, I.
У статті описано випадок масового замору риб у Канівському водосховищі влітку 2016 р. Проаналізовано видовий склад загиблих риб і причини, що викликали таке явище. Mass fish kills registered in the Kaniv Reservoir in summer 2016 are described in the paper. The species composition of dead fish and the reasons of this phenomenon are analyzed.
Еколого-фауністичні особливості комах ряду Coleoptera на правобережжі Канівського водосховища у межах Черкаської області
(2019) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У статті окреслено результати дослідження видового різноманіття ентомофауни ряду Твердокрилі в умовах лісостепової зони Канівського району Черкаської області. Проаналізовано біотопічну приуроченість представників усіх досліджуваних екологічних груп комах й трофічні зв'язки твердокрилих на території урочища Рожена криниця, Бабина Гора та Грибіней Канівського району. Визначено жуків-домінантів та з’ясовано види, що занесені до Червоної книги України. В результаті досліджень на правобережжі Канівського водосховища в межах Черкаської області виявлено 24 види жуків з 13 родин. Число видів на правобережжі Канівського водосховища, а саме на території урочища Рожена криниця, Бабина Гора та Грибіней коливалося від 14 до 18 з переважанням в лісових біотопах. Розподіл фауни твердокрилих і особливості їх існування проаналізовано в різних біотопах, серед яких виділено 5 основних типів: відкриті низинні луки, мішані ліси, лісостепові ділянки, правобережжя р. Дніпро й озера Бучак та агробіоценози. Аналіз фауністичної різноманітності показав, що більш рівномірний розподіл видів жуків виявився в біотопах урочища Рожена криниця та Бабина гора (по 14 видів), тоді як, для урочища Грибіней зафіксовано високий рівень домінування, завдяки високій чисельності двох видів – Carabus nemoralis та Leptinotarsa decemlineata. В усіх трьох урочищах біотопічно переважали лісові види (41.0%), менше – політопні (32,0%), \луко-лісові та агроценозні елементи (4.5–9,1 % видового складу). За трофічною спеціалізацією домінують фітофаги (50.0%), менше – хижаки (27.2%), а поодиноко – сапрофітофаги (18 %) та некросапрофаги (біля 4,5 % видового складу). Серед усього ентомологічного різноманіття ряду Твердокрилі зустрічаються 2 види комах, які занесені до Червоної книги України (Lucanus cervus та Cerambyx cerdo) та один вважається новим для досліджуваної території (Halyzia sedecimguttata). The article outlines the results of the study of the species diversity of the entomofauna of the tverdocryli series in the conditions of the forest-steppe zone of the Kaniv district of Cherkasy region. The biotopic confinement of representatives of all investigated ecological groups of insects and trophic bundles of tverdocryli species on the territory of the tract Rozhena Krynytsia Babyna Hora and Hrybinei of the Kaniv district is analyzed. Identified dominant beetles and species that appear in the Red Data Book of Ukraine. As a result of research on the right bank of the Kaniv reservoir within the boundaries of Cherkasy region, 24 species of beetles from 13 families were found. The number of species on the right bank of the Kaniv reservoir, namely, on the territory of the tract Rozhena Krynytsia, Babyna Hora and Hrybinei ranged from 14 to 18 with predominance in forest habitats. The distribution of fauna of tverdocryli species and the peculiarities of their existence has been analyzed in various biotopes, among which 5 main types are distinguished: open lowland meadows, mixed forests, forest-steppe areas, right bank of the Dnipro River and Lake Buchak and agrobiocenosis. The analysis of faunal diversity showed that a more even distribution of species of beetles was found in the biotopes of the tracts of the Rozhena Krynytsia and Babyna Hora (in 14 species), while for the Hrybinei tract a high level of dominance was observed due to the high number of two species - Carabus nemoralis and Leptinotarsa decemlineata. In all three tracts biotopitichno dominated forest species (41.0%),forest species (32.0%), forest meadows and agrocenoses elements (4.5-9.1% of species composition). The trophic specialization is dominated by phytophagous (50.0%), fewer predators (27.2%), and one by one - saprophytophages (18%) and necrosaprophages (about 4.5% of species composition). Among the entomological diversity of the Tverdocrill series, there are two types of insects that are listed in the Red Book of Ukraine (Lucanus cervus and Cerambyx cerdo) and one is considered new to the investigated area (Halyzia sedecimguttata).
Епідеміологічні особливості при укусі іксодових кліщів (ixodidae)
(Гельветика, 2017) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
Стаття присвячена симптомам хвороби Лайма (бореліоз), кліщовий енцефаліт, її збудникам та переносникам. Розглянуті питання можливого впливу при укусі іксодових кліщів, на організм людини та свійських тварин з метою підвищення об’єктивності оцінки ризиків в сучасних умовах, обґрунтування комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів. Article focuses on Lyme (borreliosis) disease symptoms, tick-borne encephalitis of pathogens and vectors. The questions of the possible impact of the bite of Ixodes acarus on human and animals in order to increase the objectivity of risk under modern conditions, justification epidemiological aspect, methods of protection and prevention.
Зоологія безхребетних. Навчально-польова практика
(ДВНЗ "ПХДПУ імені Григорія Сковороди", 2018) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У навчальному посібнику містяться відомості про матеріали, обладнання, хід виконання завдань навчальної практики з зоології безхребетних, вимоги до змісту, оформлення звітності про проходження практики, розглянуто основні положення й вимоги дотримання техніки безпеки та правила надання першої медичної допомоги. Описано найважливіші види безхребетних тварин, наведено систематичні списки різних біогеоценозів. Значна увага приділяється приваблюванню корисних тварин та охороні рідкісних і зникаючих видів, окреслено методи боротьби зі шкідливими комахами. Навчальний посібник розрахований для студентів природничих факультетів закладів вищої освіти, а також учнів ліцеїв та шкіл з поглибленим вивченням біології. The training manual contains information on materials, equipment, progress in the implementation of the tasks of educational practice in zoology of invertebrates, requirements for the content, registration of the passage of practice, considered the main provisions and requirements for compliance with safety and rules for the provision of first aid. The most important types of invertebrates are described, systematic lists of different biogeocenoses are presented. Considerable attention is paid to the attraction of useful animals and the protection of rare and endangered species, the methods of combating harmful insects are outlined. The manual is intended for students of natural sciences faculties of institutions of higher education, as well as students of lyceums and schools with in-depth study of biology.
Короткий нарис історії вивчення шкідників плодових культур на теренах України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
(Гілея, 2019) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У статті розкрито короткий нарис історії вивчення шкідників плодових культур на теренах України кінець ХІХ – початок ХХ ст. Методологічні засади базуються на загальнонаукових принципах історизму, об’єктивності, наступності, діалектичного розуміння історичного процесу, що передбачають цілісний всебічний підхід до вивчення порушеної теми. Важливими шляхами розв’язання проблеми даного дослідження є застосування загальнонаукових (систематизація, класифікація), міждисциплінарних (структурно-системний та біографічний методи), власне історичних (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий) методи дослідження, а також методи джерелознавчого та історіографічного аналізу та синтезу. Неоціненна заслуга Й.К. Пачоського, С.О. Мокржецького, В.П. Поспєлова та інших ентомологів, в систематичних дослідженнях природи на території України в кінці ХІХ – початок ХХ ст., на основі яких здійснювалися практичні заходи по боротьбі з різними шкідниками сільського господарства, зокрема і плодових культур – комахами, гризунами, паразитичними грибами тощо. The article describes a brief description of study history pest of fruit crops on the territories of Ukraine end of XIX - beginning of XX century. The methodological foundations are based on the general scientific principles of historicism, objectivity, continuity, dialectical understanding of the historical process, which provide a holistic comprehensive approach to the study of the topic under discussion. Important ways of solving the problem of this research are the application of general scientific (systematization, classification), interdisciplinary (structural-systemic and biographical methods), proper historical (problem-chronological, comparative-historical, descriptive) methods of research, as well as methods of source and historiographic analysis and synthesis. Invaluable credit to J.K. Pachoskyi, S.O. Mokrhetskyi, V.P. Pospelov and other entomologists, in systematic studies of nature on the territory of Ukraine at the end of XIX - beginning. Twentieth century, on the basis of which practical measures were taken to combat various pests of agriculture, including fruit crops - insects, rodents, parasitic fungi, and so on.
Основи паразитології
(Домбровська Я. М., 2020) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
Навчально-методичний посібник «Основи паразитології» розроблений для майбутніх вчителів біології та основ здоров’я, з метою підвищення об’єктивності оцінки ризиків у сучасних умовах, обґрунтування комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів та надання методичної допомоги при вивченні курсу. Навчально-методичний посібник «Основи паразитології» складається з двох змістових модулів – загальна паразитологія та зоопаразитологія, що включають десять тем. У посібнику зроблено спробу об’єднати загальну характеристику основних паразитичних форм та надати узагальнені уявлення про паразитизм як біологічне явище. The textbook «Fundamentals of Parasitology» is designed for future teachers of biology and basics of health, in order to in crease the objectivity of risk assessment in modern conditions, justify a set of preventive and antiepidemic measures and provide methodological assistance in studying the course. The textbook "Fundamentals of Parasitology" consists of two content modules – general parasitology and zooparasitology, which in clued ten topics. The manual attempts to combine the general characteristics of the main parasitic forms and to provide generalized ideas about parasitism as a biological phenomenon.
Особливості біології та шкідливість жуків родини Короїди у лісових екосистемах Бучацького лісництва Черкаської області
(2020) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
Уточнено видовий склад жуків родини Ipidae, з’ясовано особливості біології та їхню шкодочинність в лісових екосистемах Бучацького лісництва Черкаської області. Бучацьке лісництво на території Черкаської області складає 6896 га лісового насадження, з яких 2798 га займають хвойні ліси (ялина, сосна звичайна), дубові насадження – 1784 га та молодняк і грабові формації - 2314 га. На досліджуваній території обліковано 4 види жуків Ipidae, зокрема Blastophagus piniperda і Blastophagus minor, Ips acuminatus і Ips sexdentatus які заселяли життєздатні дерева хвойних порід, що призводить до загибелі не тільки окремих дерев, а й цілих лісових масивів. Дослідженно сезонну динаміку жуків Ipidae. За частотою заселення дерев домінував Ips acuminatus (65 % проаналізованих відрізків дерев), дещо меншою мірою траплялися Ips sexdentatus (53 %). Blastophagus piniperda і Ips sexdentatus заселяли переважно ділянки стовбурів із грубою корою (71,2 та 90,2 % відповідно), Blastophagus minor - із тонкою та перехідною корою (49,2 і 40,5 %), а Ips acuminatus – переважно з тонкою корою (73,8 %). За результатами проведених досліджень з’ясовано, що фітофаги, які паразитують на стовбурах дерев поділяються на дві групи: шкідники, які харчуються корою й лубом і шкідники, які проникають у більш глибокі шари деревини. Кількість всохлих дерев у 2018 році на ділянках соснового лісу урочища Рожена криниця становила 15 і 17 дерев на 1,6 га, а на ділянках ялинового (1,2 га) – 14 і 11 дерев на першій та другій досліджених ділянках. У 2019 році кількість всохлих дерев збільшилась, а саме на ділянках соснового лісу – 18 і 21 дерев, а на ділянках ялинового лісу – 17 і 14 дерев. Тобто, середній відхід дерев упродовж 2018-2019 років становить приблизно 3-4 дерева на 1 га хвойного лісу. Збільшення загальної чисельності видів жуків-короїдів, а також підвищення показників їх щільності на досліджуваних територіях соснового і ялинового лісу перш за все пов’язані з кліматичними умовами території. Зима 2018-2019 років була м’якою, з достатньою кількістю снігу, а літо – тепле і вологе. За таких оптимальних умов відбувається нормальне розмноження жуків-короїдів. The species composition of beetles of the Ipidae family was clarified, the features of biology and their harmfulness in the forest ecosystems of Buchach foresty in Cherkasy region were determined. Buchach forestry in the territory of Cherkasy region is 6896 hectares of forest plantations, of which 2798 hectares are coniferous forests (spruce, pine), oak stands - 1784 hectares and young growth and hornbeam formations - 2314 hectares. There are 4 species of Ipidae beetles that inhabit viable coniferous trees in the study area, in particular Blastophagus piniperda and Blastophagus minor, Ips acuminatus and Ips sexdentatu, which leads to the death of not only individual trees but also entire forest areas. The seasonal dynamics of Ipidae beetles have been investigated. The frequency of tree population was dominated by Ips acuminatus (65% of the analyzed tree segments), with Ips sexdentatus (53%) occurring to a lesser extent. Blastophagus piniperda and Ips sexdentatus inhabited mainly trunk sections (71.2 and 90.2%, respectively), Blastophagus minor with thin and transitional bark (49.2 and 40.5%), and Ips acuminatus mainly with thin bark (73.8%). Research has shown that phytophages that parasitize on tree trunks are divided into two groups: pests that feed on bark and bark and pests that penetrate deeper layers of wood. The number of withered trees in 2018 in the areas of pine forest of Rozhena Krynytsia tract was 15 and 17 trees per 1.6 ha, and in the spruce (1.2 ha) sections - 14 and 11 trees in the first and second investigated areas. In 2019, the number of withered trees has increased, namely in the areas of pine forest - 18 and 21 trees, and in the areas of spruce forest - 17 and 14 trees. That is, the average tree care over the period 2018-2019 is approximately 3-4 trees per 1 ha of coniferous forest. Increasing the total number of species of bark beetles, as well as increasing their density in the study areas of pine and spruce forests are primarily related to the climatic conditions of the area. The winter of 2018-2019 was mild, with enough snow, and the summer was warm and humid. Under such optimal conditions, normal reproduction of bark beetles occurs.
Особливості розвитку бронзівки волохатої (Tropinota hirta) в агробіоценозах суниці Броварського району
(2020) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У статті проаналізовано сезонну динаміку чисельності популяцій шкідника ягідних культур Tropinota hirta. Зазначений фітофаг є домінуючим видом в околицях Броварського району, в тому числі в агробіоценозах суниці приватного господарства смт. Калита, Бориспільського району та завдає значної шкоди веґетуючим рослинам, що істотно впливає на їх урожайність. Зокрема, досліджено щільність заселеності, строки настання та тривалість фаз розвитку Tropinota hirta, а також зосереджено увагу на шкодочинність фітофага на приватних ділянках з насадженням суниці. The article analyzes the seasonal dynamics of population size pest of berry crops Tropinota hirta in agrocenoses of strawberries. This Phytophage is a species in the agrobiocenosis of industrial plantations of a private farm in the village of Kalyta, Boryspil district and causes damage to the growing vegetation, which actually affects its yield. In particular, the time of onset and duration of the phases of development of Tropinota hirta were studied, and attention was paid to the harmful effects of on industrial strawberry plantations.
Розвиток біологічної науки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): соціально-економічний та антропологічний виміри
(Лукашевич О. М., 2012-12-29) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У дисертаційному дослідженні розкриваються передумови, особливості та основні етапи розвитку біологічної науки в другій половині XIX – на початку ХХ ст. У роботі йдеться, зокрема, про напрями розвитку ботаніки та зоології, внесок вітчизняних учених у становлення мікології, альгології, фітосоціології, систематики та морфології рослин, зоології безхребетних, іхтіології, орнітології та ін. Висвітлюється роль учених- біологів В.М. Черняєва, П.М. Крилова, С.Г. Навашина, Й.К. Пачоського, А.О. Потебні, Л.С. Ценковського та ін. у розвитку вітчизняної науки, розкривається прикладне значення їхніх досліджень, започаткування нових природодослідницьких напрямів. Проаналізовано результати наукових експедицій Й.К. Пачоського та їх вплив на розвиток флористичних досліджень; прикладні аспекти ентомологічних досліджень ученого в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; його внесок у розвиток гербарної справи; з’ясовано рівень і якість наукових пошуків вітчизняних учених-біологів у рецензіях Й.К. Пачоського. This dissertation reveals the background, characteristics and main stages of the development of biological science on the territory of Ukraine in the second half of XIX – early XX century. The paper analyzes the main trends of biological science (botany and zoology), the contribution of local scientists in the formation of mycology, algology, phytosociology, taxonomy and morphology of plants, spineless zoology, ichthyology, ornithology etc. The research highlights the role of biological scientists V.M. Cherniaev, P.M. Krylova, S.H. Navashina, J.K. Pachosky, O.A. Potebnia, L.S. Tsenkovsky, and others in the development of national science, it reveals the practical importance of basic researches, and establishment of new research directions in the study of nature. The study analyzed J K. Pachosky’s scientific expeditions and their impact on the development of floristic research, the applied aspects of entomological researches (late XIX – early XX century), the scientific contribution to the development of the herbarium thing and clarified the assessment of results of national scientists and biologists’ scientific researches of J.K. Pachosky’s reviews.
Розвиток ентомологічних досліджень на теренах України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
(Тернопіль, 2014) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У статті природослідників формуванню проаналізовано наукові праці видатних вчених- з питань захисту рослин від шкідників, що сприяють правильного уявлення про процес становлення ентомологічної науки, відтворення особливостей її розвитку, здійснення найбільш значущих відкриттів і створення провідних теорій. Окреслено перспективні шляхи використання набутого досвіду ентомологів кінець ХІХ – початок ХХ ст. з урахуванням заходів боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур та їх подальшого розвитку з урахуванням сучасних потреб держави і суспільства, зокрема, з’ясовано основні бази навчальної і наукової роботи в даній галузі. The article proceedings the scientific works of outstanding natural scientists on the protection of plants from pests , promote the formation of a correct idea of the process of becoming an entomological science, playback features of its development , the implementation of the most significant discoveries and the creation of the leading theories . Promising ways to use the experience gained entomologists late XIX - early XX century. considering measures to combat agricultural pests and their further development , taking into account the current needs of the state and society, in particular , explain the basic framework of educational and scientific work in this issue.
Роль навчально-польової практики із зоології безхребетних у підготовці майбутніх учителів біології
(Едельвейс, 2015) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
Розглянуто особливості навчально-польової практики із зоології безхребетних, як необхідної умови формування професійних природознавчих компетентностей у майбутніх учителів біології. The special form of the educational process in higher education, in which fixed acquired in lectures, seminars and practical lessonss theoretical knowledge, forming ability not only to observe natural objects and phenomena, but also the relationship between man and nature, evaluate ways of nature are the educational field practices. The main objective of the practice is to consolidate and deepen the knowledge about the structure, biology and behavior of invertebrates in the wild. Students carry out comprehensive research on the species composition of invertebrate fauna, namely, soil, forests, grasslands, freshwater, farmland (orchard, berry, backyard and field); educate careful attitude towards the environment, to study rare and endangered species of fauna researched area. Practical knowledge of receiving future specialists during their training field practice will provide an opportunity to deepen professional skills of organization and implementation of extra-curricula naturalistic works, ecological and environmental education of students. The article deals with the peculiarities of educational field practice of Invertebrate Zoology as a prerequisite for the formation of professional competence of future teachers of natural sciences biology. Special attention is paid to training and field practice as a form of engaging students in the learning of motivated, independent scientific inquiry, observation and systematization of invertebrate fauna of the study area. Deals with methods of collecting and trapping, solved the issue of technology, collecting, recording, preserving and making systematic and biological collections of various groups of invertebrates.
Різноманіття і сучасний стан вивчення Odonata на території Лубенського району
(2019) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У статті окреслено основні річкові біоценози Лубенського району (с. Остапівка, с. Богодарівка, с. Піски та с. Броварки), зокрема, лучні ділянки, болота, заболочені озера, прибережні ділянки річок Сула та В’язівець. За результатами моніторингу уточнено, видовий склад населення бабок досліджуваної території, що складає 25 видів із 6 родин, серед яких найбільш поширеними є: Стрілка-дівчина (Coenagrion puella), Стрілка чудова (Coenagrion puchellum) та Красуня блискуча (Calopteryx splenden). Найбільш багатими за видовим складом бабок досліджуваної території є прибережні ділянки р. В’зівець та заплавні луки с. Богодарівка, а найменш чисельними – лісові галявини, прибережні ділянки річки Сула в селі Броварки. The article outlines the main river biocenoses of Lubny district (Ostapivka village, Boрodarivka village, Pisky village and Brovarky village), meadows, swamps, marshy lakes, coastal areas of the Sula and Viazovets rivers. The quality of representativeness of the species diversity of the Odonata fauna has been estimated by calculating their dominant index and distribution index in the main biotopes of the studied territory. 25 species of Odonata were caught with 6 families (Libellulidae, Calopterygidae, Coenagrionidae, Gomphidae, Lestidae, Aeshnidae). The most widespread species of this area are Coenagrion puella, Coenagrion puchellum, Calopteryx splendens; common - Lestes virens, Ischnura elegans, Lestes sponsa, Libellula depressa, Aeschna grandis; rare are Aeschna juncea, Sympetrum danae and Libellula quadrimaculata. The most rich in species composition of the estates of the study area are the coastal areas of the river Viazovets and floodplain meadows with. Bohodarivka, and the least numerous - forest glades, coastal areas of the Sula river in the village of Brovarky. Actively fly in the spring-summer period Calopteryx virgo, Calopteryx splendens, Coenagrion puchellum, Coenagrion puella, and the least in the summer-autumn – Sympetrum vulgatum й Sympetrum sanguineum.
Фактори збереження здоров’я студентів під час проходження навчальної практики в польових умовах
(Гельветика, 2017) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У статті досліджено фактори збереження та розвитку здоров’я студентів під час проходження навчальних практик в польових умовах, проаналізовано основні небезпеки, що підстерігають людину в лісі, висвітлено поради щодо зниження ризику її травмування. Визначено, що на здоров’я студентів негативно впливають нераціональне харчування, стихійні природні явища, необережне поводження в лісі з тваринами та діяльності інших людей, задіяних під час навчальної практики в польових умовах. The article factors of preservation and development of health of students during educational practices in field conditions, analyzes the main dangers that fit the person in the forest, highlights tips for reducing the risk of injury. Among such dangers coming from the forest as a factory in which natural processes occur normally, with the action of natural natural phenomena, the presence of wildlife in the forest and other people involved in the field training practice.
Фенологічні спостереження денних метеликів (на прикладі Pyrameis atalanta L.) в околицях Канівського району
(2018) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
У статті наведено результати досліджень вивчення біологічних особливостей розвитку адмірала (Pyrameis atalanta) в умовах Правобережного Лісостепу України протягом весняно-літньо-осіннього періодів 2016-2017 рр. Показано трофічні зв’язки метелика з кормовими рослинами та проаналізовано тривалість фаз розвитку перезимувавших імаго. The article presents the results of studies on the study of the biological peculiarities of the development of Pyrameis atalanta in the conditions of the Right-Bank Forest-steppe of Ukraine during the spring-summer-autumn periods 2016-2017. The trophic bonds of the butterfly with fodder plants are shown and the duration of the developmental stages of the overwintering imago. Changes in the indicators of their structural organization reflect the general tendencies of transformation processes occurring in the biotic block of ecosystems under the influence of anthropogenic load. As a result of the conducted research, analysis of literary sources and collection materials in the vicinity of the Kaniv district, Pyrameis atalanta is distributed in forest-steppe lawns and fruit gardens (Index of distribution-58.8%). With regard to the total number of luskokrylykh within of the Kaniv district, Pyrameis atalanta belongs to subdominant species (DI-5,88%).
Фітосанітарний моніторинг капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.) в овочевих агроценозах присадибної ділянки с. Седлище Любешівського району
(2019) Трускавецька, І. Я.; Truskavetska, I.
Шкідливість є основним критерієм за яким визначають небезпечність ентомологічного об’єкту у господарському розумінні. У статті досліджено особливості біології й екології капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.), методи обліку та рівень шкідливості в агроценозах розсадних овочевих культур (огірки, капуста, томати, баклажани) на городніх ділянках села Седлище Любешівського району, які грунтуються на регулюванні специфіки перебігу онтогенезу, вивченні рухової активності, взаємовідносин з навколишнім середовищем. У результаті дворічних досліджень уточнили життєвий цикл капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa), та з’ясовано рівень втрат урожаю за різних рівнів чисельності шкідника. Перебіг онтогенезу капустянки в Любешівському районі Волинської області триває 2 роки (перша зимівля у стадії личинки 3-віку, друга - німфи або імаго): імаго виходить навесні з місць зимівлі, самки відкладають яйця і опікуються гніздом. Личинки відроджуються І-го віку (травень), линяють на 2-й вік (червень-липень), з цього моменту починають трофічну активність та накопичення маси (серпень-вересень) і мігрують на зимівлю. Нами зроблена спроба оцінити шкідливість капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.), на овочевих культурах (огірки, капуста, томати та баклажани). Реальну та потенційну небезпеку на городніх ділянках с. Седлище становить найбільший відсоток знищених рослин серед огірків (41,7% та капусти 25,7%) у період укорінення розсади. Динаміка зрідженості показує, що пасльонові культури (перець солодкий, помідори, баклажани) характеризуються меншим відсотком втрат. Максимальний пік шкідників припадає у першій половині червня. Критичний період для розсади капусти, томатів, перцю та баклажанів триває 25-30 діб, для огірків – до 40 діб. Особливості біології капустянки звичайної (Gryllotalpa gryllotalpa L.), та значний рівень шкідливості, свідчить про те, що реальну та потенційну небезпеку становить присутність шкідників в агроценозах розсадних овочевих культур в попередні роки. Таким чином, вирішальним фактором збереження урожаю розсадних рослин є застосування в основному винищувальних заходів. Отже потрібно й надалі проводити дослідження цього представника прямокрилих для того, щоб звести до мінімуму його шкідливий вплив на сільськогосподарські рослини. Harm is the primary criterion for determining the dangers of an entomological entity in an economic sense. The features of Gryllotalpa gryllotalpa L. biology and ecology are investigated, methods of accounting and level of harmfulness in agrocenoses of seedlings of vegetable crops (cucumbers, cabbage, tomatoes, eggplants) in the garden areas of the village Sedlyshche, Lyubeshiv district, which are based on the regulation of the specificity of the ontogeny, the study of motor activity, the relationship with the environment. As a result of two years of studies have clarified the life cycle of Gryllotalpa gryllotalpa, also the level of crop losses at different levels of the pest population has been determined. The course of ontogeny of mole crickets in the Lubeshiv district of Volyn region lasts 2 years (the first wintering in the larval stage of 3-year, the second - nymphs or imago): Imago emerges from the winter in spring, females lay eggs and take care of the nest. The larvae are reborn in the 1st age (May), fade to the 2nd age (June-July), from that moment on begin trophic activity and mass accumulation (August-September) and migrate to wintering. We have tried to evaluate the harmfulness of Gryllotalpa gryllotalpa L., on vegetable crops (cucumbers, cabbage, tomatoes and eggplants). The real and potential danger in the garden areas of the village Sedlyshche is the highest percentage of destroyed plants among (cucumbers 41.7% and cabbage 25.7%) during the rooting of seedling. The liquefaction dynamics show that Solanaceous crops (sweet peppers, tomatoes, eggplants) are characterized by a smaller percentage loss. The maximum pest peak occurs in the first half of June. The critical period for seedlings of cabbage, tomatoes, peppers and eggplants lasts 25-30 days, for cucumbers - up to 40 days. The peculiarities of the biology of (Gryllotalpa gryllotalpa L.), and the significant level of harmfulness, indicate that the presence of pests in the agrocenoses of seedlings of vegetable crops in previous years is a real and potential danger. Thus, the decisive factor in the preservation of the seedling crop is the use of mainly extermination measures. It is therefore necessary to further investigate this representative of bluebirds in order to minimize its adverse effects on crops.