Browsing by Author "Zlenko, A."

Now showing 1 - 20 of 20

Features of communicative activities in the network society
(Домбровська Я. М., 2020) Isaikina, O.; Zlenko, A.; Ісайкіна, О. Д.; Зленко, А. М.
The modern world is undergoing constant changes and transformations due to globalization processes, this is especially noticeable due to the development of communicative activity of the world’s population. As a result, a new type of social structure and a new form of social organization of people, called «network society». The Internet has become a special medium of communication, which is playing an increasingly important role in almost all areas of modern human activity. Due to the availability of Internet technologies, new communication opportunities have appeared, which constitute a special area of information interaction. Due to the involvement in the space of communications, on the one hand, social, political, historical, ethnic, cultural, communicative and media factors, and on the other - computers and computer networks, traditional forms, models and types of communication have diversified. In fact, modern man is constantly in two dimensions - the natural reality of the surrounding material world and the virtual - formed by technical means of digital communication. Characterizing Internet communication as a type of daily social practice, it should be noted that its implementation is mediated by both passive and active actions of individuals, where the first implies the perception and use of information, the second - active participation in the communication process, creation and dissemination information. The analysis of the development of the information space gives reason to argue that it is the introduction of new means of communication, which is based on the network principle of organization of interactions, that today provides unprecedented opportunities for targeted social transformations and engineering. Today, network communication is an effective social technology for solving various problems of modern society. Сучасний світ зазнає постійних змін і трансформацій внаслідок глобалізаційних процесів, особливо помітно це відчувається завдяки розвитку комунікативної активності населення планети. Як наслідок, сформувався новий тип соціальної структури та нова форма соціальної організації людей, які отримали назву «мережеве суспільством». Особливим середовищем спілкування, що з кожним днем відіграє все більш важливу роль майже у всіх сферах діяльності сучасної людини став Інтернет. Завдяки доступності інтернет-технологій з’явилися нові можливості комунікації, які формують особливу сферу інформаційної взаємодії. В результаті залучення до комунікативного простору, з одного боку, соціальних, політичних, історичних, етнічних, культурних, комунікативних і медійних чинників, а з іншого – комп’ютерів і комп’ютерних мереж, урізноманітнилися традиційні форми, моделі та різновиди комунікації. Фактично сучасна людина постійно перебуває у двох вимірах – природної реальності оточуючого матеріального світу та віртуальному – сформованому технічними засобами цифрової комунікації. Характеризуючи інтернет-комунікацію як вид щоденної соціальної практики, варто зазначити, що здійснення її опосередковується як пасивними, так і активними діями індивідів, де в першому випадку мається на увазі сприйняття та користування інформацією, в другому – активна участь в комунікаційному процесі, створення та розповсюдження інформації.
Improving the methodology of professional education in higher education Management
(2020) Різник, В. В.; Перчук, О. В.; Зленко, А. М.; Ісайкіна, О. Д.; Марченко, О.; Riznyk, V.; Perchuk, O.; Zlenko, A.; Isaikina, O.; Marchenko, O.
Reforming education in the system of modern pan-European trends puts before the Ukraine intelligence, in particular teachers, scientists, government and public figures, the task of training young people, which should be based on the best achievements of world and Ukraine pedagogical science, history and culture. One of the main directions of professional education reform in Russia today is to modernize it according to the European model in order to bring higher education to the same standards and criteria. The transition of our state to a democratic society and to changes in market relations requires significant changes in human consciousness. Since education lays the professional, psychological, and social prerequisites for the development of a nation, its reformation is the first step towards the formation of a new mindset and the development of a knowledge society. Today, Ukraine has clearly defined a benchmark for entering the educational and scientific space of Europe, and for this purpose it is necessary to modernize educational activities in the context of European requirements. The problem of the quality of vocational education has been actively addressed by the European community over the past decades. The necessity and progress of reforming the system of professional education in Russia, its improvement and improvement of the quality level is one of the urgent problems on the way to European integration. The movement towards a global educational space involves a block of changes related to the names of subjects, teaching methods, assessment of knowledge, and the formation of students ' own competencies. However, this is the only way to achieve mobility of both students and teachers in the modern educational space.
Бібліографознавство
(Ризографіка, 2013) Зленко, А. М.; Zlenko, A.
Навчально-методичний посібник розроблено для самостійного вивчення курсу "Бібліографознавство" студентами напряму підготовки "Педагогічна освіта" спеціальності "Професійна освіта. Документознавство" денної та заочної форм навчання. В ньому розглянуті основи теорії бібліографії та дано характеристику бібліографознавства як навчальної, наукової дисципліни.
Ділова кореспонденція
(Ризографіка, 2018) Зленко, А. М.; Zlenko, A.
Навчальний посібник розроблено для самостійної роботи та виконання практичних завдань з курсу «Ділова кореспонденція» студентами магістратури спеціальності «Професійна освіта. (Документознавство)», денної та заочної форми навчання. The manual is intended for independent work and implementation of practical tasks in the course "Business correspondence" by students of the magistracy in the specialty "Professional education. Documentation", full-time and part-time study. Goal: to provide students with systematic knowledge in organizing work with business correspondence and the formation of practical skills in compiling the main types of management documentation. Objectives: assimilation of the main provisions, categorical apparatus, mastering of modern document circulation technologies; obtaining the experience of compiling the main types of management documentation. Subject: general issues of organization of business correspondence; role and place of information in the work of the manager; the documentation system and its classification; the peculiarities of the regulatory framework in the area of document management in Ukraine and the relevant international standards.
Застосування ділових ігор у професійній діяльності і підготовці товарознавців
(б. в., 2015) Зленко, А. М.; Атаманюк, О. Ю.; Zlenko, A.; Atamaniuk, O.
У статті здійснено спробу розкрити роль ділових ігор у професійній підготовці майбутніх товарознавців та визначити доцільність і педагогічну ефективність їх впровадження. Предметом дослідження є ділові ігри в навчальному процесі. Результати роботи можуть знайти практичне застосування у вищих навчальних закладах при підготовці фахівців різних спеціальностей. Ділову гру можна розглядати як моделювання реальної діяльності фахівця в тих або інших спеціально створених ситуаціях. Ділова гра виступає як засіб і метод підготовки й адаптації до професійної діяльності і соціальних контактів. Відмінність ділової навчальної гри від традиційних методів навчання, її навчальні можливості полягають у тім, що в грі відтворюються основні закономірності професійної діяльності і професійного мислення на матеріалі динамічно народжуваних навчальних ситуацій, що розв’язуються спільними зусиллями учасників гри. Сутність ділової гри полягає в тому, що вона є формою відтворення предметного і соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних для даного виду праці. Проведення ділової гри – це розгортання особливої, ігрової діяльності учасників на імітаційній моделі, що відтворює умови і динаміку реального світу. Ділова гра є модельним заміщенням двох реальностей – процесу виробництва і процесу діяльності в ньому людей. In the article an attempt to reveal the role of business games in the training of future commodityresearchers andto determine the feasibility and effectiveness of educational innovation was made. The subject of study is business games in the classroom. The results may find a practical application in higher education establishmentswhile training of specialists of different specialties. A business game can be examined as a simulation of a real activity of specialist in certain specially created situations. A business game serves as a means and method of preparation and adaptation to professional activities and social contacts. The difference between educational business game from traditional teaching methods, its educational opportunities lie in the fact, that the game plays the basic laws of professional work and professional thinking on the material of dynamic born learning situations, which may be solved by joint efforts of players. The essence of the business game is that it is a form of reproduction of social and objective content of professional activities, modeling of relationships, which are characterizedfor this type of work. Conducting abusiness game –is a special game activity of participants to the simulation model that reproduces the conditions and dynamics of the real world. The business game is a model replacement of two realities – the production process and the process of it people’s activity.
Машинопис
(Ризографіка, 2013) Зленко, А. М.; Zlenko, A.
Навчально-методичний посібник розроблено для самостійного вивчення курсу "Машинопис" та оволодіння технікою друку "сліпим" десятипальцевим методом студентами напряму підготовки "Педагогічна освіта" спеціальності "Професійна освіта. Документознавство" денної та заочної форм навчання.
Молодіжна проблематика в історичнихдослідженнях 1920-х – першої половини 1950-х рр.
(Лукашевич О. М., 2014) Зленко, А. М.; Zlenko, A.
У статті здійснено історіографічний огляд наукових доробків дослідників 1920-х – першої половини 1950-х рр. та виявлено характерні особливості їхніх підходів щодо історії становлення та діяльності молодіжних організацій. Мета написання статті полягає в історіографічному аналізі комплексу публікацій про молодіжні організації УСРР 1920-х рр., а також змістовних, концептуальних особливостей їх відображення в літературі 1920-х – першої половини 1950-х рр. Актуальність вивчення історії молодіжного руху та його організаційних форм у наш час пов’язана з підвищенням політичної активності молодого покоління. В Україні за участю молодої генерації проводяться політичні акції, створюються різноманітні молодіжні об’єднання. У такій ситуації особливої ваги набуває вивчення досвіду молодіжного руху минулих років, особливостей його історичного розвитку як для самостійного усвідомлення свого покликання, так і для формування власного світогляду та життєвої позиції. Лише на цих засадах можна визначити практичні заходи, які б дали змогу не тільки широко залучити молоде покоління до процесів творення сучасної держави, але й виявити ефективні засоби виховання його громадянської і національної самосвідомості. Література 1920-х – першої половини 1950-х рр. є історіографічним пам’ятником епохи становлення і утвердження тоталітаризму, що допомагає нам глибше зрозуміти складні лабіринти формування історичних досліджень з молодіжної тематики та вплив на них політичних, ідеологічних чинників реалій повсякденного життя радянського суспільства. The historiographical review of scientific achievements of researchers in 1920s – early 1950s is made in the article, and the characteristic features of coverage of their views regarding to the history of the formation and activity of youth organizations are identified. The purpose of writing of the article is to analyze historiographicaly complex of publications about youth organizations of USSR of 1920s and meaningful conceptual features of their reflection in the literature of the 1920s – early 1950s. The actuality of studying the history of the youth movement and its organizational forms nowadays is associated with the increasing of political activity of the young generation. In Ukraine, the young generation participate in political actions, various youth associations are creating. In such situation, becomes a particular importance of studying the experience of the youth movement of the past years, the characteristics of its historical development for self-awareness of their vocation and to form their own outlook and approach to life. Only on this basis one can identify practical measures that would enable not only to attract the young generation to the processes of creation of the modern state, but also to identify effective means of educating its civil and national consciousness. The literature of the 1920s – early 1950’s is a historiographical monument to the epoch of formation and consolidation of totalitarianism, that helps us to understand better the complex labyrinth of formation of historical research on youth topics and the impact on them of political, ideological factors of realities of everyday Soviet society’s life.
Молодіжні організації радянської України 1920-30-х рр.: сучасний історіографічний дискурс
(Домбровська Я. М., 2019) Зленко, А. М.; Zlenko, A.
Статтю присвячено вивченню сучасної української історіографії діяльності громадських молодіжних організацій в УСРР 20-х – 30-х рр. ХХ ст. Здійснено аналіз теоретичних підходів, спрямованості досліджень та основних тенденцій в історіографії проблеми. Сучасний український молодіжний рух усе активніше заявляє про себе в алгоритмі суспільного життя країни як учасник формування та реалізації молодіжної політики. Представники молоді не лише складають найбільш масову групу учасників громадських подій, але й намагаються висувати свої прогресивні погляди щодо подальшої долі української держави та суспільства. З огляду на це постає необхідність вивчення та переосмислення досвіду та усталених стереотипів, засилля шаблонності передусім у радянській історіографії дослідження громадських молодіжних об’єднань УСРР 20-х – 30-х рр. ХХ ст. Метою статті є дослідження сучасної історіографії громадських молодіжних організацій у 20–30-і рр. ХХ ст. У зв’язку з цим потрібно розв’язати ряд завдань: проаналізувати тематику історіографічних праць, присвячених історії громадського молодіжного руху у 20–30-і рр. ХХ ст.; з’ясувати стан розробки теми; визначити підходи вітчизняних та зарубіжних авторів до вивчення цієї проблеми. В ході написання статті з’ясовано, що для історичних розвідок сучасного періоду характерна докорінна переоцінка всіх наявних історичних джерел із проблем молодіжних організацій як радянського походження (загальноісторичні, історіографічні, історико-партійні, історико-комсомольські та ін.), так і зарубіжної україніки. На зміну класовому підходу у вивчені громадських організацій прийшов цивілізаційний, який розглядає молодіжний рух 1920-х – 1930-х рр. у всьому розмаїтті суперечностей, взаємовпливів та багатофакторного розвитку. Головними напрямами сучасних досліджень стали як провладний комуністичний рух молоді, так і небільшовицькі молодіжні організації, зокрема національні меншини, релігійні групи тощо. The article is devoted to the study of contemporary Ukrainian historiography of the activities of public youth organizations in the Ukrainian SSR in the 1920’s and 1930’s. The analysis of theoretical approaches, research orientation and main tendencies in the historiography of the problem is carried out. The modern Ukrainian youth movement is becoming more and more active in the algorithm of social life of the country as a participant in the formation and implementation of youth policy. Young people not only represent the largest group of participants in public events, but also try to put forward their progressive views on the further fate of the Ukrainian state and society. In view of this, there is a need to study and rethink the experience and established stereotypes, the dominance of stereotypes, primarily in the Soviet historiography of the research of public youth associations of the USSR of the 20’s and 30’s of the 20th century. The purpose of the article is to study the modern historiography of public youth organizations in the 20-30’s of the twentieth century. In this regard, it is necessary to solve a number of tasks: to analyze the topics of historiographical works devoted to the history of the public youth movement in the 20-30’s of the 20th century; find out the state of development of the topic; to determine the approaches of domestic and foreign authors to study this problem. During the writing of the article it was clarified that for historical researches of the modern period a radical reappraisal of all available historical sources on problems of youth organizations of Soviet origin (general historiographical, historiographic, historical-party, historical-кomsomol, etc.) and foreign Ukrainian is characteristic. In place of the class approach, a civilization came to be discovered in civil society organizations, which considers the youth movement of the 1920’s and 1930’s in the whole variety of contradictions, interactions and multifactorial development. The main areas of modern research were the pro-government communist movement of youth, as well as non-Bolshevik youth organizations, in particular, national minorities, religious groups, and others like that.
Особливості корпоративної соціальної відповідальності бізнесу в Україні
(ДВНЗ "ПХДПУ імені Григорія Сковороди", 2020) Зленко, А. М.; Ісайкіна, О. Д.; Zlenko, A.; Isaikina, O.
Актуальність теми дослідження. В умовах системної перебудови економіки України у напрямі її адаптації до світових стандартів однією з невід'ємних складових успішного функціонування сучасного бізнесу стає розробка стратегії корпоративної соціальної відповідальності. На сьогоднішній день сталий економічний розвиток визначається не фактором наявності сировини або ринків збуту, а можливістю для підприємств долучитися до ринку висококваліфікованих трудових ресурсів, наукових винаходів та новітніх технологій. У світі все більш загострюються та стають актуальними проблеми зайнятості населення, соціальна нестабільність, погіршення стану навколишнього середовища. Усе це обумовлює необхідність становлення інноваційної моделі розвитку та принципів корпоративної соціальної відповідальності, яка стає одним із найважливіших напрямів ринкової економіки. Постановка проблеми. Теоретично доведено і підтверджується практикою провідних компаній світу, що соціальна відповідальність може і має розглядатись як важливий соціальний ресурс організації, здатний формувати конкретні переваги, забезпечувати стійкість розвитку, адекватно реагувати на соціальні виклики (як внутрішні, так і зовнішні), перетворюючи останні з обмежень на можливості. Слід підкреслити, що соціальна відповідальність постає як важливий соціальний ресурс незалежно від того, якої концепції соціальної відповідальності додержується компанія. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічні аспекти формування та розвитку соціальної відповідальності бізнесу закладені в дослідженнях таких провідних зарубіжних учених: А. Берле, Г. Боуена, М. Веласкеса А. Керолла, Ф. Котлера, Г. Мінза, Дж. Ролза, К. Сміта, М. Фрідмана та ін. Особливий інтерес із вивчення цієї проблеми становлять праці сучасних вітчизняних науковців: О. Даниленка, В. Євтушенка, А. Колота, Н. Кирилюк, М. Кужелєва, В. Мамонтової, О. Шеремети та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженим у вітчизняному науковому середовищі залишається питання ефективності функціонування корпоративної соціальної відповідальності в українській бізнес-практиці та формування вітчизняної моделі КСВ. Постановка завдання, мета дослідження. Ключовим напрямком діяльності світової спільноти сьогодні є розвиток людського капіталу як основа загального добробуту держави. Однією з умов виконання концепції людського розвитку та людського капіталу виступає впровадження та дотримання основ корпоративної соціальної відповідальності бізнесу (СВБ). Мета роботи полягає у комплексному аналізі розвитку КСВ в Україні. Методологія проведення дослідження. В ході написання статті були використані методи аналізу і синтезу, системного підходу, статистичного аналізу, узагальнення і структурування. Виклад основного матеріалу дослідження. Інститут соціально відповідального бізнесу характерний для більшості країн з економікою, що базується на ринкових цінностях, давніми демократичними традиціями, з розвиненим громадянським суспільством. В сучасних умовах в різних країнах участь бізнесу у вирішенні соціальних проблем або жорстко регулюється в рамках чинного комерційного, податкового, трудового, екологічного законодавства або здійснюється самостійно під впливом спеціально встановлених стимулів і пільг. В Україні цей процес знаходиться на початкових етапах свого розвитку і відбувається в умовах домінуючих позицій держави, вкрай слабкого розвитку інститутів громадянського суспільства і олігархічного розвитку бізнесу. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути застосовані в процесі формування стратегії корпоративної соціальної відповідальності сучасного підприємства. Висновки відповідно до статті. Корпоративна соціальна відповідальність в розвинених країнах світу давно вже стала частиною функціонування суспільства. Сьогодні лідери вітчизняного бізнесу приєднуються до глобального руху за соціально відповідальний бізнес. Для того щоб кошти, що виділяються на соціальні ініціативи, приносили стійкі результати і працювали на імідж бізнесу, компанії повинні перейти до вибудовування цієї діяльності на системній основі у відповідності зі стратегією. Саме тут відкриваються широкі перспективи для об’єднання зусиль компаній, організацій громадянського суспільства, засобів масової інформації і держави. Безпосередні бізнес-вигоди від впровадження КСВ – створення стабільного ділового середовища, зниження операційних ризиків, зростання фінансових показників та продажів, підвищення продуктивності праці, зниження рекрутингових витрат, розширення ринку і, як наслідок, збільшення ринкової вартості компанії у перспективі. Взаємодія політичних, соціальних та економічних суб’єктів, заснована на принципах соціального партнерства, дозволяє забезпечити стабільний поступальний розвиток держави. З підвищенням значущості нефінансових чинників сталого розвитку (соціальної стабільності, екологічної безпеки тощо), актуалізуються практичні та теоретичні аспекти соціальної відповідальності. Relevance of the research topic. In the conditions of systemic restructuring of the economy of Ukraine in the direction of its adaptation to world standards, one of the integral components of the successful functioning of modern business is the development of a strategy of corporate social responsibility. Today, sustainable economic development is not determined by the factor of availability of raw materials or markets, but the opportunity for companies to join the market of highly skilled labor, scientific inventions and the latest technologies. The problems of employment, social instability, and deteriorating environment are becoming more acute and urgent in the world. All this necessitates the formation of an innovative model of development and principles of corporate social responsibility, which is becoming one of the most important areas of a market economy. Formulation of the problem. It is theoretically proven and confirmed by the practice of the world's leading companies that social responsibility can and should be considered as an important social resource of the organization, able to form concrete benefits, ensure sustainable development, adequately respond to social challenges (both internal and external), turning the latter into opportunities. It should be emphasized that social responsibility appears as an important social resource, regardless of the concept of social responsibility the company adheres to. Analysis of recent research and publications. Theoretical and methodological aspects of the formation and development of social responsibility of business are embedded in the studies of the following leading foreign scientists: A. Berle, G. Bowen, M. Velazquez, A. Carroll, F. Kotler, G. Minz, J. Rawls, K. Smith, M Friedman et al. Of particular interest in studying this problem are the works of modern domestic scientists: O. Danylenko, V. Yevtushenko, A. Kolota, N. Kyryliuk, M. Kuzhelev, V. Mamontova, O. Sheremeta and others. Selection of unexplored parts of the general problem. The issue of the effectiveness of the functioning of corporate social responsibility in Ukrainian business practice and the formation of the domestic model of CSR remains insufficiently studied in the domestic scientific environment. Problem statement, purpose of research. The key direction of the world community today is the development of human capital as the basis of the general welfare of the state. One of the conditions for the implementation of the concept of human development and human capital is the introduction and compliance with the basics of corporate social responsibility of business (CSR). The purpose of the work is a comprehensive analysis of the development of CSR in Ukraine. Research methodology. During the writing of the article the methods of analysis and synthesis, system approach, statistical analysis, generalization and structuring were used. Presentation of the main research material. The institution of socially responsible business is typical of most countries with economies based on market values, long-standing democratic traditions, and a developed civil society. In modern conditions in different countries, the participation of business in solving social problems is either strictly regulated under current commercial, tax, labor, environmental legislation or carried out independently under the influence of specially established incentives and benefits. In Ukraine, this process is in the initial stages of its development and takes place in a dominant position of the state, extremely weak development of civil society institutions and oligarchic business development. Field of application of results. The results of the study can be applied in the process of forming a strategy of corporate social responsibility of a modern enterprise. Conclusions in accordance with the article. Corporate social responsibility in the developed world has long been part of society. Today, domestic business leaders are joining the global movement for socially responsible business. In order for funds allocated for social initiatives to bring sustainable results and work on the image of the business, companies must move to building these activities on a systemic basis in accordance with the strategy. It is here that broad prospects open up for the joint efforts of companies, civil society organizations, the media and the state. The immediate business benefits of CSR are the creation of a stable business environment, reduced operational risks, increased financial performance and sales, increased productivity, reduced recruitment costs, market expansion and, consequently, increased market value in the future. The interaction of political, social and economic actors, based on the principles of social partnership, allows to ensure the stable progressive development of the state. With the increasing importance of non-financial factors of sustainable development (social stability, environmental security, etc.), the practical and theoretical aspects of social responsibility are updated.
Особливості національного рекрутингу
(ДВНЗ "ПХДПУ імені Григорія Сковороди", 2018) Зленко, А. М.; Ісайкіна, О. Д.; Мірошніченко, Д. А.; Zlenko, A.; Isaikina, O.; Miroshnichenko, D.
Значення слова «рекрутинг» походить від французького «recruit», «рекрутувати», тобто набирати будь-кого, вербувати, поповнювати будь-ким, наймати на службу за гроші. Сьогодні, так скорочено називають пошук і підбір кваліфікованих фахівців на платній основі. Процес залучення потенційних кандидатів для встановлення з ними трудових відносин складається з таких етапів: проведення кампанії набору; формування бази даних про потенційних претендентів; складання переліку вакантних або таких, що можуть стати вакантними, посад і робочих місць; формулювання вимог до претендентів на кожну посаду; пошук і оброблення інформації про можливих кандидатів на посади в базі даних; первинне знайомство з потенційними претендентами на кожну конкретну посаду; відбір найпридатнішої кандидатури серед кандидатів на посаду; наймання працівника і оформлення з ним трудових відносин; адаптація працівника до робочого місця і в колективі. Щоб правильно визначити критерії відбору, слід ясно сформулювати якості працівника, необхідні для відповідного виду діяльності. Критерії варто формувати таким чином, щоб вони всебічно характеризували працівника: досвід, стан здоров'я і особистісні характеристики. Предметом дослідження є підбір персоналу. Мета написання статті полягає у дослідженні особливостей національного рекрутингу, здійсненні комплексного аналізу критеріїв, технологій і методів, що використовуються під час внутрішнього і зовнішнього рекрутингу та з’ясуванні ролі рекрутингових агенцій у пошуці і підборі персоналу. Результати роботи можуть знайти своє практичне застосування в менеджменті сучасних вітчизняних підприємств та організацій. Отже, рекрутинг – складний багатоетапний і багатогранний процес. Якість здійснення якого залежить від професійного рівня служби персоналу загалом, і тих співробітників, які відповідають за підбір кадрів, а результативність його безпосередньо впливає на кінцеві результати і ступінь досягнення організацією стратегічних і оперативних цілей виробничо-господарської діяльності. При визначені придатності кандидатів до найму в організації використовують широке коло різноманітних методів, кожен з яких, а особливо їх комплекс, сприяють якісному підбору персоналу. The meaning of the word «recruiting» comes from French «recruit», «to recruit», that is to take someone, to enlist, to recruit by someone, to take on service for pay. Today, so in abbreviated form call search and recruitment of qualified specialists for a fee. The recruitment of potential candidates for establishment with them the labour relations consists of such stages: conducting of a recruiting campaign; forming the database about potential applicants; drawing up the list vacant or such which can become vacant, positions and jobs; formulating the requirements to candidates for each position; search and the analysis of information on potential candidates for positions in the database; first acquaintance with potential candidates for each concrete position; selection of the most competitive candidate for a position among other; recruiting of the worker and registration with him the labour relations; adaptation of the worker to a workplace and collective. In order to identify selection criteria it is necessary to determine the worker’s qualities which are necessary for a kind of activity. Criteria should be formed so that they comprehensively characterized the worker according experience, state of health and personal characteristics. The subject of research is the staff recruitment. The aim of the article is to study the features of national recruiting, to implement the complex analysis of criteria, technologies and methods which are used during internal and external recruiting and to specify a role of the recruiting agencies in search and staff recruitment. The results of the study can be used in management of the modern domestic enterprises and organizations. Therefore, recruiting is the complex multi-stage and many-sided process. Quality of implementation depends on the professional level of service of personnel in general, and those employees who are responsible for staff recruitment, and its effectiveness directly influences on the final results and extent of achievement by the organization of the strategic and operational objectives of production and economic activity. When determining suitability of candidates to hiring in the organization use a wide range of various methods, each of which, and especially their complex, promote high-quality staff recruitment.
Професійний розвиток персоналу як передумова підвищення рівня продуктивності праці
(ДВНЗ "ПХДПУ імені Григорія Сковороди", 2015) Зленко, А. М.; Zlenko, A.; Мірошніченко, Д. А.; Miroshnichenko, D.
У статті розкривається роль та обґрунтовується необхідність професійного розвитку і навчання персоналу, а також здійснюється аналіз основних напрямів і форм професійного навчання і підвищення кваліфікації персоналу. Предметом дослідження є професійне навчання персоналу. Мета написання статті полягає у розкритті основних напрямів, форм та методів професійного розвитку персоналу, організації навчання персоналу. Результати роботи можуть знайти практичне застосування на будь-якому підприємстві, організації чи установі де керівництво дбає про професійну підготовку персоналу враховуючи як інтереси підприємства у швидкому заповненні вакантних місць, економію витрат, пов'язаних з підготовкою працівників, так і інтереси працівників – одержати повноцінну професійну підготовку. В наш час працівник повинен володіти такими якостями, як стратегічне мислення, підприємливість, широка ерудиція, висока культура. Сьогодні постає вимога безперервного розвитку персоналу, тобто проведення заходів, що сприяють повному розкриттю особистого потенціалу працівників. Такі заходи можуть бути індивідуальними чи груповими, проводитися на робочому місці чи спеціалізовано, бути орієнтованими на розвиток загальних чи специфічних навичок і вмінь. Система розвитку персоналу на підприємстві має бути гнучкою, здатною змінювати зміст, методи та організаційні форми згідно з потребами виробництва і ситуацією, яка складається на ринку праці. У зв'язку з цим управління персоналом повинно сконцентрувати свої зусилля на вирішення таких проблем: розробка стратегії з питань формування кваліфікованого персоналу; визначення потреб у навчанні працівників в розрізі спеціальностей та професії; вибір форм і методів професійного розвитку персоналу; вибір програмно-методичного та матеріально-технічного забезпечення процесу навчання як важливої умови його якості; фінансове забезпечення всіх видів навчання в потрібній кількості. Навчання персоналу дозволяє вирішувати основні завдання як в інтересах організації – підвищення ефективності і якості праці, так і в інтересах людини – підвищується рівень життя, створюється можливість для реалізації своїх здібностей. Працівник стає конкурентоспроможним на ринку праці. Отже, на сучасному етапі першочерговими для організацій постають завдання забезпечення підготовки конкурентоспроможного персоналу. Його важливими якостями стають гнучкість, мобільність, професійна підготовка і високий культурно-технічний рівень, вміння швидко поповнювати свій багаж знань. Керівництво, служба персоналу організації мають у своєму розпорядженні широкий арсенал форм, методів і засобів навчання працівників, вибір яких залежить від стратегічних завдань розвитку персоналу, розуміння змісту цього процесу, ефективності використання його складових. The article deals with the role and the necessity of professional development and training, as well as an analysis of the major trends and forms of professionaleducation and staff development The subject of the research is staff professional education. The purpose of this article isto reveal the main directions, forms and methods of staff professional development, organization of staff training. The results of the work may find practical applications in any enterprise, organization or institution where the management cares about staff training including the interests of the company at a rapid filling of vacancies, cost savings, which are related to the preparation of workers, as well as workers' interests - to get a complete professional training. Nowadays, the employee must possess such qualities, as strategic thinking, entrepreneurship, wide erudition, high culture. Today there is a requirement of continuous staff development, that means activities which promote full disclosure of personal potential of employees. These may be individual or group activities, conducted in the work or any specialplace, or may be focused on the development of general or specific skills. The system of staff development must be flexible, able to change the content, methods and organizational forms according to the needs of production and the situation that composed in the labor market. That’s why, HR should focus their efforts on solving such problems as development strategy for the formation of qualified staff; identifying training needs of workers in the context of professions and occupations; choice of forms and methods of professional development; selection ofprogram-methodical and material-technical support of the learning process as an important condition for its quality; financial support for all types of training in the right quantity. Staff training can solve the main problems in the interests of the organization - improving the efficiency and quality of work, and in the interests of people – increasing the quality of life, creating the opportunity to realize their abilities as well. The employee becomes competitive in the labor market Therefore, at modern stage the priority for organizations are tasks of ensuring competitive stafftraining. Its important qualities are: flexibility, mobility, training and high cultural and technical level, the ability quickly to increase your knowledge. The management,HR have a wide arsenal of forms, methods and means of teaching staff, the choice of which depends on the strategic tasks of staff development, understandingof the contents of the process, efficiency ofusing its components.
Рівень забезпечення населення України як складова соціальної політики держави
(Домбровська Я. М., 2018) Ісайкіна, О. Д.; Зленко, А. М.; Isaikina, O.; Zlenko, A.
У статті проаналізовано вартість та норми споживчого кошика сучасного українця, досліджено загальний рівень купівельної спроможності населення та розміри мінімальної заробітної плати за останні п’ять років (2013 р. – початок 2018 рр.). Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу опублікованих нормативних документів та наукової літератури проаналізувати рівень життя працюючого населення України. Методологічна база дослідження ґрунтується на основі наукового та об’єктивного підходу до висвітлення поставлених завдань при поєднанні з науково-аналітичними методами дослідження. Основу для розрахунку прожиткового мінімуму ключових соціальних і демографічних груп населення становить вартість мінімальних наборів продуктів харчування, послуг та непродовольчих товарів, які зазвичай називаються споживчим кошиком. Аналіз рівня купівельної спроможності населення України на сучасному етапі розвитку держави (2013 – початок 2018 рр.) дозволив визначити особливості життєвого рівня людей та може бути корисним при формуванні соціально- економічної політики. За визначений період спостерігається стрімка загальна тенденція зростання цін на всі без виключення соціально значущі товари. Середня українська родина понад половину своїх доходів змушена витрачати на продукти харчуванння. До того ж, якщо розмір середньої заробітної плати зріс з 2013 р. до 2018 р. на майже 41%, то порівняно з січнем 2013 року станом на початок 2018 року вартість набору основних продуктів в Україні зросла на 126%. Варто зазначити, що мова йде про розрахунок на одну людину лише найнеобхіднішого мінімуму продуктів харчування. За даними ООН, середня вартість споживчого кошика для однієї працездатної особи має становити 17 $ на день, при цьому, якщо людина отримує заробітну плату близько 510 $ на місяць (17 $ * 30 днів), то вона перебуває на межі бідності (Аналітична довідка). Тобто, виходячи з розміру середньої заробітної плати громадянина в Україні у 2018 р. (262,2 $ (на 1 січня 2018 р. курс гривні до долара складав 28,0672 (Курс НБУ на 01.01.2018)) на свої потреби в день українець, в середньому, може витратити лише 8,7 $, що майже вполовину менше від показника встановленого ООН. Якщо зважати на те, що середню заробітну плату отримує близько половини населення країни, навіть ця статистика свідчить, що працююче населення перебуває вже не на межі бідності, а далеко за її межами. Висновки й узагальнення виконаного дослідження свідчать про те, що на 27-му році незалежності Україна, попри великий потенціал і ресурси, залишається однією із найбідніших країн у світі, а більшість українців перебуває за межею бідності. Ключові слова: споживчий кошик, продукти харчування, бідність, мінімальний дохід, купівельна спроможність, ціна, заробітна плата. The article analyzes the cost and norms of the consumer basket of modern Ukrainian, examines the general level of purchasing power of the population and the size of the minimum wage for the last four years (2014 - beginning of 2018). The purpose of the study is to analyze the living standards of the working population of Ukraine on the basis of a comprehensive analysis of published normative documents and scientific literature. The methodological basis of the research is based on a scientific and objective approach to highlighting the tasks set in conjunction with scientific and analytical research methods. The basis for calculating the subsistence minimum of key social and demographic groups is the cost of the minimum sets of food, services and non-food items that are commonly referred to as a consumer basket. An analysis of the level of purchasing power of the population of Ukraine at the present stage of development of the state (2014 - early 2018) made it possible to determine the peculiarities of the standard of living of people and may be useful in shaping socioeconomic policy. During a certain period there is a rapid general trend of rising prices for all socially significant goods without exception. An average Ukrainian family has to spend more than half of its income on food. Moreover, if the average wage increased by almost 41% from 2013 to 2018, compared to January 2013, by the beginning of 2018, the cost of a set of key products in Ukraine increased by 126%. It should be noted that it is a question of calculating for one person only the most necessary minimum of food. According to the UN, the average cost of a consumer basket for one able-bodied person should be $ 17 per day, while if a person receives wages of about $ 510 a month (17 $ * 30 days), then she is on the verge of poverty. That is, based on the size of the average salary of a citizen in Ukraine in 2018 ($ 262.2 (on January 1, 2018, the hryvnia exchange rate to the dollar amounted to 28.062), on the average, Ukrainian could spend only $ 8.7, which is almost half that of the United Nations. If we take into account that about half of the population is receiving average wages, even this statistics shows that the working
Соціокомунікативні аспекти розвитку студентського самоврядування українських вишів
(Домбровська Я. М., 2019) Зленко, А. М.; Ісайкіна, О. Д.; Zlenko, A.; Isaikina, O.
Студентське самоврядування у ВНЗ – це особлива форма самостійної суспільної діяльності студентів і аспірантів з реалізації функцій управління життям студентського колективу у відповідності з метою і задачами, що стоять перед ним. Метою студентського самоврядування є створення умов для самореалізації особистості студентів і формування у них організаторських навичок, лідерських якостей, відповідальності за результат своєї праці тощо. Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчального процесу, підвищення його якості, забезпечення виховання духовності та культури студентів, зростання у студентської молоді соціальної активності. У сучасній Європі студенти беруть доволі активну участь у забезпеченні якості вищої освіти та управлінні вищими навчальними закладами, яке здійснюється, зокрема, через органи студентського самоврядування. Натомість в Україні функціонування інституцій студентського самоврядування досить малоефективне, причому як для вирішення власне студентських проблем, так і з точки зору оптимізації навчального процесу. Однією з найсуттєвіших перешкод залишається майже повна залежність студентських самоврядних інституцій (студентського самоврядування, профспілок, професійних і громадських товариств, університетських ЗМІ тощо) від адміністрації ВНЗ. Істотною проблемою залишається пасивність, інертність, індиферентність студентської спільноти у ставленні до багатьох актуальних проблем студентського самоврядування. Частково це може пояснюватися недостатньою поінформованістю студентів щодо можливостей студентського самоврядування. Зараз далеко не всі студенти усвідомлюють, яким чином студентське самоврядування може покращити їхнє становище чи вирішити конкретні проблеми. Те ж саме стосується представників адміністрацій ВНЗ та подекуди органів державного управління. Використання всіх можливостей студентського самоврядування згідно з чинним законодавством дозволить: налагодити ефективну співпрацю між адміністрацією ВНЗ і студентами з широкого спектру питань; створити додаткові умови для зростання якості підготовки фахівців у системі професійної освіти в Україні; забезпечити подальшу інтеграцію національної освітньої системи до європейського та світового освітнього простору. Таким чином, з огляду на вищевказане, можна стверджувати, що від того, наскільки буде усвідомлена необхідність в ефективній системі студентського самоврядування в Україні, значною мірою залежить успішність подальшої інтеграції нашої держави до європейського та світового освітньо-наукового простору. Student self-government in higher education is a special form of independent social activity of students and postgraduates in implementing the functions of managing the life of a student collective in accordance with the goals and tasks that face it. The purpose of student self-government is to create conditions for self- realization of the student’s personality and the formation of their organizational skills, leadership qualities, responsibility for the result of their work, etc. The activities of student self-government bodies are aimed at improving the educational process, improving its quality, ensuring the education of students’ spirituality and culture, the growth of students in social activities. In modern Europe students are actively involved in ensuring the quality of higher education and the management of higher education institutions, which is carried out, in particular, through student self-government bodies. Instead, the functioning of student self-government institutions in Ukraine is rather ineffective, both for solving student problems themselves and in terms of optimizing the educational process. One of the most significant obstacles is the almost complete dependence of student self-government institutions (student self-government, trade unions, professional and community associations, university media, etc.) from the administration of higher education. The essential problem remains the passivity, inertia, and the indifference of the student community in relation to many of the actual problems of student self-government. This can be partly due to students’ lack of knowledge about student self-government capabilities. Nowadays, not all students are aware of how student self-government can improve their position or solve specific problems. The same applies to representatives of higher education administrations and, in some cases, public administration. The use of all opportunities of student self-government in accordance with the current legislation will allow: to establish effective cooperation between the administration of higher educational institutions and students on a wide range of issues; to create additional conditions for increasing the quality of training of specialists in the system of vocational education in Ukraine; to ensure the further integration of the national education system into the European and world educational space. Thus, in view of the above, it can be argued that the success of the further integration of our state into the European and world educational and scientific space depends to a large extent on the awareness of the need for an effective system of student self- government in Ukraine.
Сучасні PR-технології
(Ризографіка, 2018) Зленко, А. М.; Zlenko, A.
Навчальний посібник розроблено для самостійної роботи та виконання практичних завдань з курсу «Сучасні PR-технології» студентами магістратури спеціальності «Професійна освіта. (Документознавство)», «Професійна освіта. (Товарознавство)», «Професійна освіта. (Сфера обслуговування)» денної та заочної форми навчання. The manual is designed for independent work and implementation of practical tasks in the course "Modern PR-technologies" by the students of the magistracy of the specialty "Professional Education. (Documentation)","Professional Education. (Сommodity science)","Professional education. (Sphere of service)" of full-time and part-time study. Public relations technologies are used in all spheres of society, they have become an inalienable attribute of modern political processes and election campaigns, and the ethical and institutional aspects of PR-activities are the subject of ongoing discussions in Ukrainian society and the media. Therefore, the study of the theory of public relations and the acquisition of practical skills in the application of PR principles and tools is an important element in the preparation of students.
Тімбілдинг як управлінський інструмент для побудови професійної команди
(ДВНЗ "ПХДПУ імені Григорія Сковороди", 2020) Зленко, А. М.; Ісайкіна, О. Д.; Zlenko, A.; Isaikina, O.
Необхідність формування команди може виникати в різних ситуаціях розвитку організації. Швидкі зміни як в політиці, так і в бізнесі ставлять ряд завдань, пов'язаних з командоутворенням. Найбільш часто виникає запит на формування оперативних команд для роботи в умовах обмеженого часу; згуртування топ-менеджерів з метою більш результативного обміну інформацією, посилення креативності та об'єднання зусиль для досягнення цілей підприємства в цілому; згуртування співробітників усередині підрозділу (відділу) з метою підвищення ефективності управління підлеглими і підвищення працездатності підрозділу; згуртування менеджерів середньої ланки з метою прискорення проходження інформації, поліпшення психологічного клімату. Один із найефективніших прийомів управління персоналом, який використовують не тільки комерційні компанії, а й громадські організації ‒ це тімбілдинг. Адже успіх компанії залежить не тільки від професіоналізму працівників та грамотного управління ними, а і від згуртованого дружнього колективу. Основна мета тімбілдинга (командоутворення) ‒ емоційне згуртування колективу, підвищення віддачі від спільної роботи. Суть «Team Building»: створення у співробітників організації необхідних умов для формування навичок ефективної роботи в команді і у себе особисто, вміння працювати в команді та виявлення лідерів, згуртування колективу і створення атмосфери неформального спілкування. Тренінги з командоутворення (тімбілдинг), бізнес-тренінги, активний відпочинок співробітників ‒ ефективний інструмент формування професійної команди. Фахівці помітили: побудові системи ефективно працюючої команди, об’єднаної і захопленої спільною метою, помітно сприяє моделювання ситуацій, коли співробітники виявляються залученими до нового, незвичного для них процесу. Предметом дослідження є командоутворення (тімбілдинг), як ефективний інструмент формування професійної команди. Мета написання статті полягає у дослідженні теоретичних аспектів застосування тімбілдингу, визначення переваг, недоліків та доцільності його використання в практичній управлінській діяльності. Результати роботи можуть знайти своє практичне застосування в менеджменті сучасних вітчизняних підприємств та організацій. Отже, тімбілдинг − це спосіб з окремих професіоналів створити команду, яка орієнтована на досягнення спільних цілей, важлива інвестиція в майбутнє будь-якої компанії. Такі заходи допомагають співробітникам краще пізнати один одного і налагодити зв’язок, формують корпоративну культуру, сприяють підвищенню ефективності роботи. The need to form a team may arise in different situations of organization development. Rapid changes in both politics and business pose a number of challenges related to team building. Most often there is a request for the formation of operational teams to work in a limited time; uniting top managers in order to more effectively exchange information, increase creativity and join forces to achieve the goals of the enterprise as a whole; uniting employees within the unit (department) in order to increase the efficiency of management of subordinates and increase the efficiency of the unit; uniting middle managers in order to accelerate the flow of information, improve the psychological climate. One of the most effective methods of personnel management, which is used not only by commercial companies, but also by public organizations, is team building. After all, the success of the company depends not only on the professionalism of employees and their competent management, but also on a close-knit friendly team. The main purpose of team building (team building) – emotional cohesion of the team, increasing the return on teamwork. The essence of «Team Building»: creating the necessary conditions for employees to develop skills to work effectively in a team and in person, the ability to work in a team and identify leaders, unite the team and create an atmosphere of informal communication. Team building trainings, business trainings, active recreation of employees – an effective tool for forming a professional team. Experts have noticed that building a system of an effective team, united and committed to a common goal, significantly contributes to the modeling of situations when employees are involved in a new, unusual for them process. The subject of research is team building (team building) as an effective tool for forming a professional team. The purpose of writing the article is to study the theoretical aspects of the use of team building, identify the advantages, disadvantages and feasibility of its use in practical management. The results of the work can find their practical application in the management of modern domestic enterprises and organizations. Thus, team building is a way for individual professionals to create a team that is focused on achieving common goals, an important investment in the future of any company. Such activities help employees to get to know each other better and establish communication, form a corporate culture, and increase work efficiency.
Формирование корпоративной культуры: мировой опыт и украинские реалии
(ДВНЗ "ПХДПУ імені Григорія Сковороди", 2019) Демуз, І. О.; Зленко, А. М.; Ісайкіна, О. Д.; Demuz, I.; Zlenko, A.; Isaikina, O.
В статье проведено исследование мирового опыта формирования корпоративной культуры, проанализировано отношение к корпоративной культуре в Украине, определены факторы внедрения и функционирования корпоративной культуры, ее типология, выяснено причины неудовлетворительного состояния введения национальной корпоративной культуры, приведены лучшие примеры корпоративной культуры отечественных предприятий. В статті проведено дослідження світового досвіду формування корпоративної культури, проаналізовано ставлення до корпоративної культури в Україні, визначені фактори впровадження і функціонування корпоративної культури, її типологія, з'ясовано причини незадовільного стану впровадження національної корпоративної культури, наведені кращі приклади корпоративної культури вітчизняних підприємств. The article analyzes the attitude towards corporate culture in Ukraine, factors of the introduction and functioning of the corporate culture, its typology, determines the reasons for the unsatisfactory state of implementation of the national corporate culture, identifies the best examples of the corporate culture of domestic enterprises.
Эпистолярное наследие П. Я. Стебницкого как исторический источник ХІХ – начала ХХ вв.
(2016) Демуз, І. О.; Навальна, М. І.; Зленко, А. М.; Ісайкіна, О. Д.; Дрок, П. В.; Demuz, I.; Navaljna, M.; Zlenko, A.; Isaikina, O.; Drok, P.
В статье в контексте современных епистолологических исследований проанализированы письма известного общественного деятеля П.Я. Стебницкого. Выделен ряд изданий, в которых обнародованы отдельные образцы эпистолярия П.Я. Стебницкого, рассмотрены наработки исследователей по данной проблеме. Охарактеризировано собранное и опубликованное авторами статьи эпистолярное наследие общественного деятеля. The article, in the context of current epistolary researches, analyzed the letters of famous public figure P.Y. Stebnytskyi. The article highlighted a number of publications that have published some examples of epistolary by P.Y. Stebnytskyi and researched some achievements of this issue. It is presented characteristics of epistolary heritage of public figure that is collected and published by the author of this article.
Інтернаціоналізація освітнього простору як умова ефективної підготовки фахівців світового рівня
(Домбровська Я. М., 2018) Ісайкіна, О. Д.; Зленко, А. М.; Хітов, М. М.; Isaikina, O.; Zlenko, A.; Khitov, M.
Інтернаціоналізація освіти є пріоритетним вектором сучасної освітньої політики країн Європи та світу. У статті розглядаються нові тенденції інтернаціоналізації вищої освіти як наслідку глобалізації світового освітнього простору. Проаналізовано сучасний стан розвитку світового ринку освітніх послуг, визначено ключові напрями процесів інтеграції вищої освіти у ХХІ ст. Науковий інтерес до вивчення зазначеної теми полягає в необхідності реалізації двох важливих завдань: визначити ефективність функціонування трансрегіональних систем обміну у світовому освітньому просторі в сучасних умовах і проаналізувати взаємозалежність процесів глобалізації й інтернаціоналізації (інтеграції) та потенціалу національних освітній систем. У результаті дослідження запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності процесів інтернаціоналізації національних ВНЗ шляхом розвитку міжнародного партнерства, запровадження європейського виміру освіти, визначення європейських ідеалів та цілей, активізації інтеграційних процесів у освітній сфері, академічної мобільності, розвитку європейських програм і проектів, вивчення іноземних мов, упровадження ідей європейського громадянина та європейської ідентичності. The internationalization of education is a priority vector of modern education policy in Europe and in the world. The article deals with new tendencies of internationalization of higher education as a consequence of the globalization of the world educational space. The current state of development of the worldmarket of educational services is analyzed, key directions of the processes of integration of higher education in the XXI century are determined. The scientific interest in the study of this topic is the need to implement two important tasks: to determine the efficiency of the functioning of transregional exchange systems in the world educational space in modern conditions and to analyze the interdependence of the processes of globalization and internationalization (integration) and the potential of national educational systems. As a result of the study, there were made recommendations to improve the efficiency of internationalization processes of national universities through the development of international partnerships, the introduction of an European dimension of education, the definition of European ideals and goals, the enhancement of integration processes in the educational sphere, academic mobility, the development of European programs and projects, the study of foreign languages, the introduction of ideas European citizen and European identity.
Інформаційна безпека як інструмент захисту національного медіапростору
(Домбровська Я. М., 2019) Ісайкіна, О. Д.; Зленко, А. М.; Isaikina, O.; Zlenko, A.
Публікація присвячена дослідженню інформаційної безпеки як передумови захисту вітчизняного інформаційного контенту, оскільки інформаційний фактор відіграє важливу роль у державотворенні та відстоюванні інтересів держави. Глобалізація масмедійних процесів, поширення і набуття популярності так званих цифрових медіа зумовили значне посилення впливу засобів масової комунікації на формування в суспільстві не тільки уявлень, установок, ціннісних орієнтацій та загальної картини світу, але й суспільної та індивідуальної свідомості в цілому. Особливе місце в цьому спектрі суспільних відносин займають проблеми забезпечення інформаційної безпеки. У статті за підсумками теоретичного аналізу наукових поглядів сучасних дослідників, зроблено висновок, що сьогодні під інформаційною безпекою розуміється кілька принципово різних за своєю природою завдань, а саме: захист ІТ- інфраструктури країни (так званого кіберпростору); протидія спеціальним операціям (провокаціям, диверсіям), здійснюваним за допомогою масмедіа; протидія ворожому (цілеспрямованому і деструктивному) ідеологічному впливу; протидія деструктивним впливам, які здійснюються за допомогою масмедіа (різного роду «токсичний» контент на зразок реклами деструктивних культів, жорстокості, девіантної поведінки) (ІБУ, 2014). Кожне з цих завдань характеризується різним співвідношенням об’єктивних і суб’єктивних факторів. Інформаційна безпека – стан захищеності інформаційного середовища суспільства, що забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави. Загрози інформаційної безпеки – це зворотний бік використання інформаційних технологій. Джерелами таких загроз та викликів можуть бути міжнародні злочинні групи хакерів, окремі підготовлені у сфері ІТ злочинці, іноземні державні органи, терористичні угрупування, недержавні організації, політичні структури та неформальні об’єднання екстремістського спрямування, транснаціональні корпорації та фінансово-промислові групи тощо. Сучасна нормативно-правова база не охоплює всі основні елементи, необхідні для ефективної протидії інформаційним загрозам в Україні. У той же час, враховуючи, багатогранність та комплексність означеної проблеми, варто обумовити подальшу необхідність наукових досліджень механізмів забезпечення інформаційної безпеки в Україні. The publication is devoted to the study of information security as a prerequisite for the protection of national information content, since the information factor plays an important role in the creation of the state and the defense of the interests of the state. The globalization of media processes, the spread and popularity of the so-called digital media have led to a significant increase in the influence of mass communication on the formation in society not only of ideas, attitudes, values and the overall picture of the world, but also of the public and individual consciousness in general. Particularly important in this spectrum of public relations are the problems of information security. The article, based on the theoretical analysis of the scientific views of modern researchers, concludes that information security today means several fundamentally different tasks, namely: protection of the country’s IT infrastructure (the so-called cyberspace); counteraction to special operations (provocations, diversions) carried out with the help of mass media; counteracting hostile (purposeful and destructive) ideological influence; counteracting the destructive effects carried out by the media (various kinds of «toxic» content, such as the advertising of destructive cults, cruelty, deviant behavior) (IBU, 2014). Each of these tasks is characterized by a different correlation of objective and subjective factors. Information security is a state of protection of the information environment of a society that ensures its formation, use and development in the interests of citizens, organizations, and the state. Information security threats are the downside of using information technology. The sources of such threats and challenges may be international criminal groups of hackers, some IT-trained criminals, foreign government agencies, terrorist groups, non- governmental organizations, political structures and informal extremist groups, transnational corporations and financial- industrial groups, etc. The current legal framework does not cover all the basic elements necessary to effectively counteract information threats in Ukraine. At the same time, given the multifaceted nature and complexity of the identified problem, it is necessary to stipulate the further need for scientific research of mechanisms for ensuring information security in Ukraine.
Історіографічний огляд сучасних наукових розвідок щодо діяльності молодіжних організацій УСРР 1920-х рр. ХХ ст.
(Лукашевич О. М., 2014) Коцур, В. П.; Kotsur, V. P.; Зленко, А. М.; Zlenko, A.
У статті проаналізовано наукові праці сучасних дослідників та виявлено характерні особливості висвітлення їх поглядів, щодо історії становлення та діяльності молодіжних організацій. Доведено, що для історичних розвідок даного періоду характерна докорінна переоцінка всіх наявних історичних джерел із проблем молодіжних організацій як радянського походження (загальноісторичні, історіографічні, історико-партійні, історико- комсомольські та ін.), так і зарубіжної україніки. На зміну класовому підходу у вивчені громадських організацій прийшов цивілізаційний, який розглядає молодіжний рух 1920-х рр. у всьому розмаїтті суперечностей, взаємовпливів та багатофакторного розвитку. Головними напрямами сучасних досліджень стали як провладний комуністичний рух молоді, так і небільшовицькі молодіжні організації 1920-х рр., зокрема національні меншини, релігійні групи тощо. The scientific works of contemporary researchers are analyzed and the main characteristics of rendering of their views on the history of the formation and activity of youth organizations are identified in the article. It is proved that the historical researches of this period are characterized by fundamental reevaluation of all available historical sources of the problems of youth organizations as Soviet origin (general historical, historiographical, historical party, historical and Komsomol, etc.), as well as foreign Ukrainian study. Instead of class approach in studying of civic organizations came civilized approach, which considered the youth movement in the 1920’s. in all varieties of contradictions and multivariate development. The main areas of contemporary researches began as a pro-governmental communist movement of youth and non-Bolshevik youth organizations in1920’s., including national minorities, religious groups and others.