Наукові статті

Permanent URI for this communityhttp://194.247.13.39:4000/handle/8989898989/24

Browse

Now showing 1 - 20 of 4128

Науково-просвітницький історико-археологічний комплекс «Коло-Ра»
(2000) Відейко, М. Ю.; Трачук, О. В.; Videiko, M.; Trachuk, O.
Об’єднання громадян «Товариство КОЛО-РА» розробило ескізний проект створення на громадських засадах історико-археологічного культурно-просвітницького комплексу, де на науковій основі мають бути реконструйовані давні поселення землеробів, починаючи з Трипільської культури до часів Київської Русі, їх матеріальна та духовна культура. Наукове забезпечення проекту взяли на себе вчені з інститутів Національної академії наук України. Нами проведено узагальнення світового досвіду в створенні подібних комплексів, розроблено завдання та ідею створення комплексу “КОЛО-РА”, всебічно обгрунтовано вибір місця для нього. Нарешті визначено в загальних рисах перелік давніх поселень та споруд для відтворення на обраній ділянці. Результати цієї праці представлені в статті.
Реконструкції трипільської кераміки
(2001) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
Господарство та соціальна організація Трипілля за рівнем розвитку відрізнялась від найдавніших класових суспільств Стародавнього Сходу, Східного Середземномор'я, Індії та Китаю відсутністю експлуатації людини, тому Трипільську цивілізацію називають Золотим віком людства. Адже, у трипільської цивілізації з'явились перші протоміста, де в центрі уваги громади-роду було не матеріальне виробництво, а людина, реалізація її кращих творчих здібностей, і мальована кераміка тому підтвердження. Студія Товариства Коло-Ра представляє реконструкції посуду з різних періодів та зі всієї території поширення трипільської культури – від Карпат до Дніпра. Студійці, використовуючи багатий археологічний матеріал, здобутий під час археологічних розкопок, відтворили давні технології ліплення та оздоблення посуду археологічної культури, яка існувала VІ-ІІІ тисячоліттях до н. е.
Цей багатобарвний мистецький світ
(2001) Токмань, Г. Л.; Tokman, H.
Стаття присвячена проблемі вивчення літературних напрямів. На уроках української літератури учні вивчають провідні літературні напрями на прикладі художніх творів. У статті другій автор розповідає про визначені риси модернізму, імпресіонізму, символізму, авангардизму, експресіонізму, футуризму, сюрреалізму, постмодернізму. The article is devoted to the problem of studying literary directions. In the lessons of Ukrainian literature, students study the leading literary trends on the example of works of art. In «The Article Two» author tells about certain features of modernism, impressionism, symbolism, expressionism, futurism, surrealism, postmodernism.
Експериментальна археологія
(Рута, 2001) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
“Весь світ спить,” - констатував понад два століття тому Григорій Сковорода, а слова ці актуальні й для сьогодення. Спить і далі світ, спить собі й Україна. Та час настав. Період мітингів, боротьби за незалежність, протистоянь завершено. Час будувати нову Україну на кращих здобутках наших предків. Міст у майбутнє. В яке майбутнє? Який міст? Де його будувати і з ким? Але хто ми? Щоб відповісти на це питання, маємо повернутись до історії, до традицій, до джерел, до народних ремесел невідкладно, сьогодні. Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України № інд28,12803/87 від 09.06.99 Національною академією наук України розглянуто і підтримано (лист № 121/935-1 від 23.07.99) звернення Інституту археології НАН України щодо доцільності реалізації ініціативи об'єднання громадян “Товариство Коло-Ра” створення в с. Уляники Кагарлицького р-ну Київської області історико-археологічного науково- просвітницького комплексу, де буде представлена жива модель давніх поселень хліборобів Трипільської культури V-III тисячоліть до н.е., поселення бронзового віку, селище слов'ян та давньоруське селище. У поселеннях руками студентів, школярів будуть відтворені ремесла, знаряддя праці, помешкання, традиції та побут минулих поколінь. Реалізація комплексу запропонована до Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства. Спираючись на міжнародний досвід (Данія, Німеччина, Англія, Польща) экспериментальной археології, комплекс дозволить поширити практичні знання серед дорослих, молоді та дітей шкільного віку про побут наших предків, прищепити зацікавленість до своєї історії. Розбудова на належному рівні такого комплексу потребує скоординованих зусиль науковців, представників усіх гілок влади, освіти, молодіжних організацій.
Моделювання прадавньої історії рідного краю
(Інститут археології НАНУ, 2002) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
Серед напрямків діяльності «Товариства Коло-Ра» – сприяння проведенню археологічних експедицій, створенню музею, культурно просвітницького комплексу-археодрому, робота керамічної студії по відтворенню давнього посуду, видавнича діяльність тощо. Всі вони мають відношення до вивчення і моделювання прадавньої історії рідного краю. Знахідки з розкопок експедиції 2001 року були передані краєзнавчому музею Ржищівського технікуму для організації відділення обласного археологічного музею. В роботі по організації музею під час експедиції взяли участь: Ганна Шиянова, Вікторія Давидюк, Олена Пісаренко. А викладач історії Лідія Іванова взяла на себе відповідальнісь за збереження експонатів музею та організацію доступу до них студентів та гостей технікуму.
Роботи на двошаровому поселенні Ріпниця-1 під Ржищевом (трипільська та черняхівська культури) в 2001 році
(2002) Рижов, С. М.; Магомедов, Б. В.; Трачук, О. В.; Ryzhov, S.; Mahomedov, B.; Trachuk, O.
Поселення трипільської та черняхівської культур Ржищів - Рипниця 1 знаходиться біля селища міського типу Ржищів (Кагарлицький р-н. Київської обл.), у 1,5 км на схід від південно-східної околиці, в 1 км на схід від дороги на Ржищів, у верхів'ях довгого яру, що має назву Ріпниця і тягнеться у північно - східному напрямку до с. Уляники. Відстань по прямій до р. Дніпро (правий берег) приблизно становить 2,5 км на північ. Поселення займає мисоподібний виступ плато, утворений яром та його відгалуженням - балкою, що стикаються майже під прямим кутом. Схили яру Ріпниця обмежують поселення з півдня та південного сходу, а балка охоплює територію поселень з північного сходу і частково з півночі. У 2001 році культурологічна громадська організація «Товариство Коло-Ра» спільно з Інститутом археології НАН України та адміністацією Ржищівського індустіально-педагогічного технікуму організувало експедицію, метою якої стали охоронні розкопки трипільських та черняхівських жител, що інтенсивно руйнуються городами.
Сучасні навчальні технології та методи викладання літератури
(2002) Токмань, Г. Л.; Tokman, H.
Стаття присвячена інноваційним педагогічним технологіям викладання української літератури. Автор визначає поняття інноваційної педагогічної технології та називає особливості технологій літературної освіти. Названі та охарактеризовані технології викладання української літератури. Дослідник наводить приклади використання технології на уроках української літератури.The article is devoted to innovative pedagogical technologies of teaching Ukrainian literature. The author defines the concept of innovative pedagogical technology and names peculiarities of technologies of literary education. Technologies of teaching Ukrainian literature are named and characterized. The researcher gives examples of the use of technology in the lessons of Ukrainian literature.
Реконструкції керамічних виробів та антропоморфної пластики трипільської культури виконані 2001 року
(2002) Трачук, О. В.; Смолякова, Л. І.; Trachuk, O.; Smoliakova, L.
Найбільш прикметною для трипільської культури була її кераміка. Вона має гармонійні форми, добре випалена. Европейської слави здобув трипільської кераміці її орнамент, головний вияв трипільського мистецького духу. «Товариство Коло-Ра» та Ржищівський технікум вибрали та підготували спеціальну навчальну майстерню для реконструкцій кращих знахідок прадавньої кераміки. Свій досвід виготовлення виробів з кераміки будуть передавати студентам досвідчений майстер Франя Калюжна та Людмила Смолякова, які разом з Олексієм Трачуком на замовлення Київської обласної адміністрації в грудні 2001 р. виготовили дві жіночі скульптури (висота 1,5 метри), збільшені в 10 разів проти оригіналів з розкопок трипільських поселень. Реконструкції виконані під науковим керівництвом співробітника Національного музею історії України Олени Якубенко та встановлені на даху Обласного археологічного музею в с.Трипілля Київської області.
Культура Трипілля виходить з підпілля
(2002) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
У 1850 році народився всесвітньо відомий археолог Вікентій Хвойка, який відкрив у 1893 році трипільську культуру (датується V–ІІІ тис. до н.е.; назва походить від села Трипілля Обухівського району на Київщині, де було вперше розкопано поселення). Окрім цього, Вікентій Хвойка відкрив черняхівську культуру (від села Черняхів Кагарлицького району) та зарубинецьку (Канівський район Черкащини). Відомий скульптор Михайло Горловий, почасти за внески громадян, почасти за підтримки Міжнародного фонду «Дівич-гора», у 2000 році, до 150 річчя від дня народження Вікентія Хвойки виготовив із бронзи його погруддя для обласного археологічного музею в селі Трипілля. Виготовлення постаменту, монтаж погруддя та вшанування видатного археолога не відбулися. Тихо збігали дні в ювілейному 2000 році, а важлива подія, за браком коштів, відкладалася на майбутнє. Ситуація активізувалася наприкінці 2001 року, коли, за ініціативою Київської обласної держадміністрації, з'явилося Розпорядження Президента України Л. Д. Кучми «Про вшанування здобутків археолога В. Хвойки і ремонт Обласного археологічного музею «Трипільська культура» в селі Трипілля».
Християнські старожитності Переяслава в контексті історико-культурної спадщини України
(Фенікс, 2003) Колибенко, Олександр; Kolybenko, Oleksandr; Набок, Людмила; Nabok, Liudmyla
Останні роки все потужнішим стає інтерес до архітектурної спадщини українців. Найбільшою увагою користуються саме культові споруди. Залишилась у минулому смуга забуття й табу для цих пам’яток. З’явилась можливість вивчити храми не лише в конструктивному плані, але, що особливо цікаво – розкрити, пізнати історичні події, перекази, біографістику
Туризм та історико-культурна спадщина України
(СПД Пугачов, 2004) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
У статті сформульовано пропозиції, необхідні для розвитку туризму в Україні та реалізації інноваційного проекту “Подорожі до прадавніх хліборобських культур та традицій Східної Європи” та міжнародного проекту “Слідами найдавніших цивілізацій”.
Інноваційний проект експериментальної археології «Подорожі до прадавніх хліборобських культур та традицій Східної Європи»
(Просвіта, 2004) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
Активізація сільського зеленого туризму в Україні відбудеться за рахунок і за умови використання інноваційного продукту – моделювання невідомої світові історико-культурної спадщини: народного фольклору, археологічних культур прадавніх хліборобів трипільців, скіфів, полян, черняхівців, – та туристичної галузі і освіти. Стимуляція розвитку науково-реконструйованих народних ремесел нової архаїчної сувенірної продукції, всього традиційного та доісторичного побуту на селі для потреб іноземного туризму. Впровадження світового досвіду експериментальної археології та етнографії, в т.ч. засобами інформаційних технологій, як основного засобу використання унікальних досягнень Трипільської культури в сьогоденні. Об’єднання зусиль для отримання Національній академії наук України держзамовлень від виробничих галузей на впровадження інновацій в гуманітарній сфері. Необхідність підготовки кадрів інноваційної діяльності. Впровадження сучасних інформаційних технологій через дистанційне навчання за допомогою Інтернету.
Археологічні розкопки двошарового поселення Ріпниця–1 біля м. Ржищева
(СПД Пугачов, 2004) Рижов, С. М.; Магомедов, Б. В.; Шумова, В. О.; Трачук, О. В.; Ryzhov, S.; Mahomedov, B.; Shumova, V.; Trachuk, O.
У 2002-2003 роках були продовжені дослідження двошарової археологічної пам’ятки, що знаходиться біля м. Ржищева (Кагарлицький р-он, Київська обл.), в ур. Ріпниця-1, що знаходиться в 1,5 км на схід від південно-східної околиці міста і займає виступ плато, утворений яром та його північним відгалуженням – відносно неглибоким вибалком. У 2001 р. на вільній ділянці городів місцевих жителів були виявлені рештки трьох трипільських глинобитних наземних жител, одне з яких (площадка № 1), а також черняхівський гончарний комплекс були розкопані. Експедиція 2002-2003 років була спільно організована Інститутом археології НАНУ та “Товариством Коло-Ра”. У розкопках брали участь члени товариства на чолі з його головою О.В Трачуком, учні Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму, студенти-практиканти Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Роботі експедиції дієву допомогу надавало керівництво технікуму та адміністрація міста Ржищева.
«Ржищівський вінок»: перший фольклорно-етнографічний, археологічний фестиваль 2003 року
(2004) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
У Ржищеві мешкає близько 8,5 тисяч населення. Третя частина з них – школярі та студентська молодь, 2,5 тисячі – пенсіонери. Майже 2 тисячі населення – безробітні, невелика частина з них (250 осіб) перебуває на обліку в міському центрі зайнятості, решта займається підсобним господарством на присадибних ділянках. Три навчальні заклади міста – Ржищівський індустріально-педагогічний технікум (далі РІПТ), будівельний технікум, професійно-технічний ліцей – стоять перед проблемою працевлаштування випускників. Така сумна картина. Але подивимося на цю ситуацію з дещо іншого боку. Містечко своїми коренями сягає далекого минулого. На цій землі люди мешкали з доісторичних часів. Тут знайдено пам'ятки найяскравішої – трипільської – археологічної культури, а також скіфської, зарубинецької, чорноліської, черняхівської культур. Першим дослідником місцевих археологічних пам'яток на початку XX сторіччя був славетний археолог Вікентій Хвойка. Офіційно день міста святкується ржищівцями 6 липня відповідно до Іпатіївського літопису, в якому місто Ржищів згадано під 1141 роком. Залишки городища Іван-Гора належать до оборонних споруд Київської Русі. Ржищів розташований на березі Дніпра, має річковий причал і пляж. Саме на території цього мальовничого містечка відбувся перший триденний (5–7 липня 2003 року) фольклорно-етнографічний, археологічний фестиваль «Ржищівський вінок», присвячений 110-річчю відкриття Трипільської культури на Київщині.
Філософія майбутнього
(2004) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
Надзвичайно актуальними для незалежної Української держави є досягнення кращих представників її народу, в тому числі філософа-практика Григорія Сковороди (1722-1794), вихідця з козацького роду академіка Володимира Вернадського та великого експериментатора з Луганщини Порфирія Іванова (1898-1983). Їх духовний та життєвий досвід у нелегкі часи дає наснагу молодим науковцям, шукачам істини та змісту буття в XXI ст. продовжувати цілісний, науковий підхід до самовдосконалення, державотворення та розбудови національного суспільства України, як одній з гілок єдиного дерева життя всього людства планети Земля.
Тваринництво трипільців досі збереглося в господарстві українців
(2004) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
В області розповсюдження мальованої кераміки (трипільська культура) в точках-черенях знаходимо свинячі кістки, а це означає, що тут господарство було осіле, хліборобське. Як підтвердження, маємо тут присутність пшеничного та іншого зерна, останки хат і самих точків-черенів, будова яких вимагала багато часу й енергії, а номади не засиджувалися довго на місці, не мали охоти тяжко працювати. Правда, у зв'язку з плеканням свиней виринає й інша думка, якої досі ніхто з археологів ще не висував, а саме: приручення свиней могло примусити людей осісти на місці. Як людина могла приручити дику свиню, лютого звіра? Очевидно, вона мусила якимось способом зловити молодих диких поросят, тримати їх у ямі, обгородженій плотом, годувати їх, приручити, щоб потім мати з них смачне м'ясо. І це також могло вплинути на те, що люди мусили змінити своє ловецько-бродяче життя на життя ловецько-осіле, а потім (мабуть) і на зовсім осіле, і вже під впливом передньоазійських хліборобських племен взятися за хліборобство. Щось подібне могло статися з племенем, поховання якого були відкриті в Польській Злотій. Біля цього селища знайдено багато поховань, у яких, поруч кістяків, було кілька глиняних урн мегалітичного типу. Знайдено й кістки похованої свині, що нагадує нам похорон коня у скитів. Очевидно, що тут, у злотському господарстві, свиня відігравала важливу ролю, подібно до того, як у скіфському господарстві кінь. Мегалітики вже були осілими людьми і провадили, бодай частинно, хліборобське господарство. На території України свиня мала велике значення в економіці і навіть у релігії.
Інноваційна пропозиція «Подорожі до прадавніх хліборобських культур та традицій Східної Європи»
(2005) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
До цього часу мало туристів відвідують Середнє Подніпров’є, не дивлячись на прекрасні природні умови, унікальну історико-культурну спадщину (саме тут більше 100 років тому відкриті Трипільська, Черняхівська, Зарубинецька археологічні культури), саме тут формувалась укранська народна творчість та звичаєвість центральної України. Для подальшого сталого розвитку туристичної галузі України важливим є ретельне вивчення європейських тенденцій розвитку туризму не тільки відносно напрямів туристичних потоків, але й мотивації подорожей і усвідомлення соціально-культурних проблем, які у наш час вже вирішує світове співтовариство. З середини 90-х років поняття екологічності по відношенню до природи сприймалося вже як неспростовна істина та почало поширюватися на культурне середовище людини. Вже в кінці 90-х років провідна світова громадськість акцентувала свою увагу саме на культурному туризмі і його основі – культурній спадщині. Наш проект на всіх етапах свого розвитку спрямовується на прикладне використання історико-археологічних, фольклорно-етнографічних досліджень, артефактів краєзнавчих, археологічних музеїв – в туризмі. Створення наукових реконструкцій жител, кераміки, одягу, знарядь праці, традицій та вірувань, народної творчості епох енеоліту, доби бронзи, давніх слов’ян та Київської Русі. Проект буде поширюватися на Черкаську, Вінницьку, Кіровоградську, Одеську, Хмельницьку, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку, Львівську області України, де буде реалізована співпраця з місцевими науковцями, органами самоврядування та обласними адміністраціями. Проект має перспективу розвитку і поширення на сусідні країни, де мала місце в УІ-ІІІ тис. до н.е. археологічна культура Трипілля-Кукутені, – Молдову і Румунію, а також в інші країни всіх континентів світу у проекті “Слідами найдавніших цивілізацій”.
Инфицированность HIV/AIDS и оценка жизнедеятельности
(ЮУрГУ, 2005) Ніколаєнко, Д. В.; Nikolaienko, D.
Есть поразительный пример массового медленного самоубийства, который говорит относительно необходимости учета социо-культурного разнообразия мира в процессе исследования "адаптации и развития личности в процессе жизнедеятельности". Пример связан с систематическим и массовым игнорированием людьми черной африканской культуры профилактических мероприятий, связанных с эпидемией HIV/AIDS. ОБщим основанием для гипотезы относительно обретения инфицированности HIV/AIDS как варианта самоубийства является странная неефективность профилактических мероприятий в данной области. То, что имеет место в странах черной африканской СКС и афро-американской общине США не встречается ни в одном другом социо-культурном образовании. Вероятно, в данном случае доминирует специфическое восприятие времени и отношение к смерти в целом.
Моделювання прадавньої історії рідного краю
(2005) Трачук, О. В.; Trachuk, O.
Серед напрямків діяльності «Товариства Коло-Ра» – сприяння проведенню археологічних експедицій, створенню музею, культурно просвітницького комплексу-археодрому, робота керамічної студії по відтворенню давнього посуду, видавнича діяльність, тощо. Всі вони мають відношення до вивчення і моделювання прадавньої історії рідного краю. Як показали розвідки 2000 року, урочище Ріпниця має давню історію. Знахідки давніх культур свідчать, що тут в різні епохи мешкали: первісні люди кам’яного віку (неоліту), енеоліту (IV тис. до н.е.), племена бронзового віку (ІІ тис. до н.е), скіфи (6-5 ст.до н.е), людність зарубинецької культури (І ст. н.е.), черняхівської культури (3-4 ст. н.е.), давні слов’яни та наші предки часів Київської Русі. Членами "Товариства Коло-Ра" на правому березі Дніпра біля села Уляники Кагарлицького району Київської області на громадських засадах в співпраці з Інститутом археології НАН України проєктується істерико-археологічний культурно-просвітницький комплекс, де буде представлена жива модель давніх поселень хліборобів Трипільської культури V – III тисячоліть до н.е., поселення бронзового віку, селище слов'ян та давньоруське селище. Схемою генерального плану передбачено можливість відвідувача комплексу подорожувати з епохи в епоху, попадаючи у відповідну атмосферу, стаючи безпосереднім учасником подій.
Новая социальная группа "ВИЧ позитивные люди": взаимная адаптация
(ЮУрГУ, 2005) Ніколаєнко, Д. В.; Nikolaienko, D.
Со второй половины 1990-х годов, стала формироваться новая социальная группа дискриминированного населения. Это ВИЧ позитивные люди. Это не только очередное заболевание человека. Это заболевание, которое радикально меняет жизнь человека. Хочет он того или нет, но оно включает его в новую социальную группу. Естественно, в основанииопределения этой группы только один критерий, и он не исключает другие, по которым человек может относиться к существенно различным социальным группам. Но позитивность на ВИЧ есть социальный критерий необычный. Это, своего рода, знаменатель. В числителе может быть много всего много успешного, но все делиться именно на ВИЧ позитивность. Проанализованы количественные показатели новой социальной группы.

Browse

Browsing Наукові статті by Issue Date