кандидатські
Permanent URI for this collectionhttp://194.247.13.39:4000/handle/8989898989/2348
Browse
Recent Submissions
Item Психологічні особливості переживання фрустрації майбутніми психологами(2021) Стеценко, А. І.; Stetsenko, A.Дисертаційне дослідження присвячене теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню переживання фрустрації майбутніми психологами як суб’єктивного, внутрішньо опосередкованого емоційного стану негативної модальності, що виникає у ситуації емоційної депривації значущих потреб та продукує відповідну фрустраційну реакцію, диференційовану за спрямованістю вияву та типом фіксації. На засадах суб`єктно-діяльнісного підходу розроблено структурно-функціональну модель переживання фрустраційних станів суб’єкта освітньо-професійної діяльності, за якою змістовий складник фрустрації переноситься з системи потреб суб’єкта в систему його актуальних емоційних станів та поведінкових реакцій. Досліджено соціальний та особистісний типи детермінації фрустрації майбутніх психологів у контексті співвідношення «зовнішнього та внутрішнього» профілю фрустраційних переживань. Особливості прояву фрустрації майбутніх психологів представлено у таких стійких емоційно-поведінкових характеристиках, як ригідність, дратівливість, тривожність, агресивність; переживання фрустрації полягає у реалізації фрустраційної реакції переважно екстрапунітивної спрямованості. Розроблено програму психокорекції фрустраційних переживань, апробовано комплекс психотехнологій, спрямованих на активізацію фрустраційної толерантності як особистісного ресурсу майбутніх психологів. The dissertation research deals with theoretical substantiation and empirical study of frustration experiencing by future psychologists as a subjective, internally mediated emotional state of negative modality, which arises in a situation of emotional deprivation of significant needs and produces a corresponding frustration reaction, differentiated by focus of manifestation and type of fixation. Based on the subject-activity approach, a structural- functional model of experiencing frustrating states of the subject of educational and professional activity is developed, according to which the semantic component of frustration is transferred from the system of the subject’s needs to his actual emotional states and behavioral reactions. As we can see in the suggested structural and functional model of frustration the students-psychologists are integrated by the vertical (motivational-demanding) and horizontal (emotional-behavioral) dimensions of frustration. In this case, the horizontal dimension includes the interaction of frustration structural components, which expresses the functional basis or vertical dimension - an unmet need due to a violation of motivated activities. The main criteria were focus and fixation of the behavioral reaction in response to a negative emotional state that arises due to dissatisfaction with a need. Negative emotional state is regarded as the “core” of frustration and is experienced in the form of asthenic emotions or negative feelings. The social and personal types of frustration determination in future psychologists in the context of the ratio of “external and internal” profile of frustrating experiences are studied. Peculiarities of frustration experiencing by future psychologists are presented in stable emotional and behavioral characteristics, such as rigidity, irritability, anxiety, aggression; the experience of frustration is in the realization of a frustrating reaction of a predominantly extrapunitive orientation. In dissertation the theoretical analysis of the concept of frustrating tolerance as a personal resource of overcoming and prevention of the frustrating experiences in future psychologists by optimization of the development of personal properties of the positive modality is carried out. The results of an empirical study of the development of tolerance to personal and social types of frustration in future psychologists according to the formative strategy are presented and analyzed. These types of frustration are considered as internally determined (personal) and externally determined (social) conditionality of negative emotional states appearing, which are expressed in ineffective behavioral reactions. A program of psycho correction for frustrating experiences was developed, a set of psychotechnologies aimed at activating frustrating tolerance as a personal resource for future psychologists was tested. The respondents were able to identify the subjectively defined effective models of reaction based on self-regulation skills, which was not observed in the control group. The decrease in the level of personal and social frustration in the experimental group testifies to the acquisition by students of interpersonal interaction experience, as well as mastering by future psychologists the skills of differentiation and emotional regulation of negative emotional and behavioral manifestations. Socially conditioned determination of the negative emotional experiences has lost its decisive force, which testifies to the activation of internal personal resources of future psychologists and the development of frustration tolerance. The results of the formative experiment indicate the effectiveness of psycho corrective influences due to the introduction into the educational process of future psychologists’ professionally oriented training. The study does not cover all its aspects. In particular, the means for prevention and correction of the negative modality personal formations, which deepen the impact of external stressors, as well as the formation of effective coping strategies in situations of frustration in today’s social challenges are needed further development.Item Психологічні особливості розвитку довільної уваги молодших школярів у процесі навчання іноземної мови(2021) Ляшенко, Л. В.; Liashenko, L.Дисертацію присвячено вивченню процесу розвитку довільної уваги молодших школярів у процесі навчання іноземної мови. У роботі розкрито методологічне підґрунтя дослідження, поглиблено зміст психологічної характеристики уваги як пізнавального процесу. Зазначено, що у молодших школярів на уроках іноземної мови довільна увага актуалізується через образ. Останній є не просто результатом уявлення, але й зоровим узагальненням, що супроводжує мовленнєву експлікацію думки учня завдяки вказівним жестам вчителя. З урахуванням результатів теоретичного аналізу наукової літератури встановлено властивості, стадії, форми та типи довільної уваги особистості. Зазначено, що стадіями функціонування довільної уваги виступають такі: первинна, предикативна та вторинна. Типами довільної уваги є фокальний та периферійний. До форм довільної уваги відносимо механічну, інстинктивну, рефлексивну, вольову та післядовільну. Розроблено та успішно апробовано у процесі формувального експерименту структурно-функціональну модель становлення довільної уваги молодших школярів засобами іноземної мови. Розроблено й апробовано в ході формувального експерименту психологічний тренінг «Становлення довільної уваги молодших школярів на уроках іноземної мови», який містить три блоки вправ, покликані актуалізувати характеристики довільної уваги молодших школярів експериментальних груп. З’ясовано психологічні особливості, чинники та умови становлення довільної уваги молодших школярів у процесі навчання іноземної мови. The dissertation deals with the problem of studying a process of the development of voluntary attention of junior schoolchildren in the process of learning a foreign language by them. The methodological basis of the research was revealed, the content of the psychological characteristics of attention as a cognitive process was deepened. It was noted that as for pupils from primary school at foreign language lessons their voluntary attention was actualized through the image. The latter is not just the result of the person’s imagination, but also a visual generalization that accompanies the verbal explication of pupils’ thoughts through the teacher’s pointing gestures. It was noted that the actualization of voluntary attention of junior pupils at the lessons of a foreign language takes place in a conditional, close to a real life, in the surrounding space. Thanks to images and creative practices as means of developing voluntary attention, the speech activity of junior schoolchildren has been actualized. Space becomes (conditionally) a paradigm of the most significant and valuable content, which originally embodied a certain image, specially created by a teacher. In other words, the isolation of this speech image became the basis for the construction of the individual model of the world by pupils from primary schools. Ritualized real actions, which are contained in their structure of the “products” of all kinds of creative practices, present a symbolic form of such kind of a primary image, which is created by schoolchildren from the very beginning of the actualization of their voluntary attention. Taking into account the results of theoretical analysis of the scientific literature, the characteristics, stages, forms and types of voluntary attention of the individual were established. It was noted that the stages of functioning of voluntary attention are such, as: a primary stage, predicative and secondary ones. The types of voluntary attention are focal and peripheral. The forms of voluntary attention include mechanical, instinctive, reflexive, volitional and post-voluntary ones. The structural-functional model of the formation of voluntary attention of junior schoolchildren by means of a foreign language was developed and successfully tested in the course of formative experiment. The psychological training “The formation of voluntary attention of junior schoolchildren at the lessons of a foreign language” was also developed and tested during the formative experiment. It contains three blocks of exercises designed to update the characteristics of voluntary attention of junior schoolchildren of experimental groups. As a result of our research the psychological features of the formation of voluntary attention of schoolchildren from primary school at the lessons of a foreign language were established: the success of the formation of voluntary attention of pupils from primary school is achieved through the implementation of flexible, instinctive, reflective, volitional and post-volitional forms of the attention. The latter are provided by the characteristics of voluntary attention (deep attention, its qualitative distribution, rapid switching), the stages of functioning of voluntary attention (predicative and secondary ones), as well as its focal type; the productivity of the formation of voluntary attention of junior schoolchildren at the lessons of a foreign language largely depends on the development of cognitive processes of subjects of pedagogical interaction, such as: their memory (the ability to memorize educational material), pupils’ perception (its selectivity, subjectivity), their imagination (its characteristics: mystical and plastic imagination, creative and active imagination, reproductive one, etc.), as well as the development of a mental operation of abstraction and a general ability of the individual to comprehend foreign language material; the success of the formation of voluntary attention of pupils from primary school at foreign language lessons depends on the teacher’s ability to implement learning situations of foreign language interaction as authentic ones, to organize cognitive activity of schoolchildren with the approach of learning to the process of a real life. This will facilitate the creation of an individual model of the world of pupils, the transfer of previously acquired knowledge, skills and abilities to further situations of foreign language interaction with native speakers in the cross-cultural space. Psychological factors of the formation of voluntary attention of junior schoolchildren by means of a foreign language were determined: taking into account by the teacher the characteristics of voluntary attention through the formation of a symbolic or conditional field that develops simultaneously with the word, and giving importance to the “internal form” of the latter; the development and the complication of the internal form of speech, on the basis of which the formation of a foreign language expression of a junior pupil takes place; the facilitation by the teacher a voluntary attention, which creates an image that is based on the image in a paradigm of situation of limited conditional field, and there is a foreign language interaction. It is this mechanism that brings learning situations closer to real ones, which will be continued in a future life of pupils, will allow them to “transfer” knowledge, skills and abilities acquired at the lessons to further situations of foreign language interaction with native speakers in a cross-cultural space.Item Розвиток асертивності підлітків у різних умовах соціалізації(2016) Ніколаєв, Л. О.; Nikolaiev, L.У дисертації досліджувалось явище підліткової асертивності як особистісного інтегративного утворення, що характеризується своєрідністю структури та змістовними характеристиками: є багаторівневим і полідетермінованим особистісним утворенням, що має емотивно-когнітивну природу, комунікативну спрямованість та опосередковане індивідуально- психологічними властивостями. Висвітлено організаційно-методичні засади діагностичного дослідження, представлено інструментарій для комплексної діагностики асертивності підлітків; подано аналіз результатів емпіричного дослідження вікової та індивідуально-психологічної специфіки розвитку асертивності підлітків за емпіричними показниками, виокремлено найбільш значущі показники інтегративного характеру, проаналізовано специфіку їх прояву за віковою ознакою. Презентовано три групи підлітків за рівнем розвитку асертивності; складено їх характеристику відповідно до вікових новоутворень та індивідуально-психологічних відмінностей. Описано типологію когнітивних, афективних, ціннісних та конативних проявів асертивної поведінки підлітків. Досліджено психологічні детермінанти, що опосередковують розвиток асертивних якостей у підлітковому віці, виокремлено соціально-психологічні чинники, що забезпечують становлення асертивності підлітків за віковою та статевою ознакою. Розроблена та апробована програма оптимізації розвитку підліткової асертивності на основі отримання досвіду ефективної комунікації в умовах спеціально організованої підліткової інтеракції. The thesis researched the phenomenon of adolescent assertiveness as a personal integrative formation, characterized by the original structure and content characteristics: a multilevel polydetermined personal formation of emotional cognitive nature, communicative orientation mediated with individual psychological characteristics. Organizational and methodological principles of diagnostic study are highlighted as far as the tools for comprehensive diagnosis of adolescent assertiveness; analysis of empirical research results of age and individual psychological specifics of adolescent assertiveness is done based on empirical indicators; the most important indicators of integrative nature are distinguished, the specific feature of their display is analyzed based on age. Three groups of adolescents are presented based on the development level of assertiveness and characterized according to the age characteristics of formations and individual psychological differences. Typology of cognitive, affective, connotative display of adolescent assertive behavior is described. Psychological determinants mediating development of assertive qualities in adolescence are explored; social and psychological factors ensuring formation of adolescent assertiveness are distinguished by age and gender. Optimization program of adolescent assertiveness is developed and approved based on gaining experience of effective communication in specially organized ad hoc interaction.Item Формування професійної самосвідомості майбутніх психологів в умовах здобуття другої вищої освіти(2020) Митрофанова, С. С.; Mytrofanova, S.Дослідження присвячено теоретичному й емпіричному дослідженню особливостей формування професійної самосвідомості майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту. Визначено сутність провідних понять, розглянуто властивості та характеристики професійної свідомості психологів: емпатійність; здатність до рефлексії; комунікативні здібності; ерудиція, спостережливість, швидка орієнтація в ситуаціях професійної діяльності та здатність до їх практичного вирішення. Виявлено рівневі критерії сформованості професійної самосвідомості: ставлення до загальнолюдських цінностей, рівень сформованості психологічних потреб, мотивів та інтересів, реальний прояв самосвідомості в поведінці. Розглянуто чинники, умови та вікові аспекти зміни спеціальності на користь вибору другої вищої освіти з психологічних спеціальностей. Емпірично констатовано, що у студентів, які здобувають другу вищу психологічну освіту не за профілем базової освіти, існують специфічні особливості таких психічних феноменів, як: мотиваційні чинники вибору професії психолога (внутрішні індивідуально значущих та соціально значущі мотиви), емоційний інтелект (знижені показники самомотивації, емпатії та контролю власних емоцій), професійна ідентичність (домінування комунікативного, соціального, рефлексивне «Я»;), смисложиттєві орієнтації (знижена здатність до вільного прийняття рішення та втілення їх у життя), самооцінка (неадекватно завищена). Укладено структурно-функціональну модель професійної самосвідомості майбутніх психологів, структуровану за критеріями: когнітивним (усвідомлення професійно-важливих якостей, професійне самопізнання); афективно-оцінним (професійна самооцінка, самоприйняття, самоставлення); поведінковим (мотиваційно-ціннісні та регулятивно-діяльнісні аспекти); функціональним (категоризація об’єктів світу професії, суб’єктивне оцінювання); процесуальним (смислоутворення, метатеоретичне мислення, рефлексія, самоусвідомлення та самооцінка, мотивація); результативним (психологічне мислення; професійна Я- концепція, професійна культура особистості). Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано авторську «Програми психологічного супроводу формування професійної самосвідомості психологів в умовах здобуття другої вищої освіти». Отримано низку позитивних кількісних та якісних зрушень у структурі самоставлення та структурі психосемантичного змісту професійної самосвідомості майбутніх психологів після формувального впливу. This research is devoted to theoretical and empirical study of peculiarities of developing professional self-consciousness in future psychologists gaining a second university degree. The meaning of principal notions was defined, and the following properties and characteristics of professional consciousness of psychologists were analyzed: empathy; reflection ability; communicativeness; erudition, observation skill, quick orientation in professional situations and ability to practically resolve them. Level-based criteria for sophistication of professional self-consciousness have been determined: attitude toward universal human values, degree of developing psychological needs, motives and interests, real manifestation of self-consciousness in behavior. The factors, conditions and age-related aspects of changing specialization in favor of choosing a second university degree in the field of psychology were analyzed. It was empirically established that students gaining a second university degree in psychology different from the field of specialization under basic education degree have specific manifestations of such mental phenomena as motivational factors for choosing a psychologist’s profession (inner individually important and socially important motives), emotional intellect (lowered indicators of self-motivation, empathy and control of one’s own emotions), professional identity (domination of communicative, social, reflective “self”), life-sense orientations (lowered ability to freely make decisions and carry them out), self-evaluation (inadequately overstated). A conceptual structural-functional model of professional self-consciousness of psychologists was created, structured by criteria: cognitive (realization of professionally important qualities, professional self-cognition); affective-evaluative (professional self- evaluation, self-acceptance, self-attitude), behavioral (motivational/value-based and regulatory/activity-based aspects); functional (categorization of objects in the world of profession, subjective evaluation); procedural (sense formation, meta-theoretical thinking, reflection, realization and self-evaluation, motivation); effective (psychological thinking and professional “self”-concept, professional culture of personality). The author’s original Program for Psychological Support to Development of Professional Self-Consciousness in Psychologists Gaining a Second University Degree was substantiated, developed and experimentally tested. A positive quantitative and qualitative shift in the structure of self-attitude and in the structure of the content of professional self-consciousness of future psychologists after a developing impact was obtained.Item Психологічні особливості розвитку мислення дітей старшого дошкільного віку засобами інформаційно-комунікаційних технологій(2019) Клак, В. О.; Klak, V.Дисертацію присвячено проблемі психологічних особливостей розвитку мислення дітей дошкільного віку засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено сутність провідних понять, розглянуто складові мислення (образність, теоретичність, моторика, внутрішній план дій, самостійність, ініціативність, гнучкість, креативність, логічність, узагальнення, класифікація, причинно-наслідкові зв’язки та ін.), а також їх зв’язок із алгоритмами дій комп’ютерної психотехнології; розкрито вікові й індивідуально-психологічні особливості мислення дошкільників; представлено психологічні аспекти використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку різних видів і операцій мислення дошкільників. Відповідно до виокремлених критеріїв (когнітивний, особистісний, емоційний) і показників (мотиваційний, регуляційний, операційний; адаптаційний, мовленнєвий, конативний; чуттєвість, рухливість, переживання) розроблено та впроваджено в практику дошкільної освіти комплекс методик психодіагностики мовлення та подано її результати; виявлено взаємозв’язки складових компонентів мислення, експресивного і імпресивного мовлення, а також взаємозв’язки мисленнєвих операцій, видів мислення з індивідуально-психологічними особливостями дошкільників (тривожність, самооцінка, адаптивність, властивості темпераменту); створено концептуальну модель розвитку мислення дітей дошкільного віку. Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано інформаційно-комунікаційні технології реалізації формувального блоку концептуальної моделі, перевірено її ефективність щодо забезпечення розвитку всіх вищезазначених складових мислення. The dissertation is devoted to the research problem of psychological features of the development of preschool age children’s thinking by means of computer psychotechnologies. Theoretical-psychological and information-communication analysis of the phenomenon of thinking components is carried out. In the framework of psychological science, the formulation of the key definition of “components of thinking” as a mechanism of thinking, which contains a complex set of elements (visibility, imagery, theoretic, motor skills, internal action plan, independence, initiative, flexibility, creativity, logic, impressive speech, generalization, classification, cause-and-effect relations) for solving a problem situation, expressing one’s attitude to objects and phenomena, information transfer, etc. The paper presents studies of the connection of thinking with various mental phenomena (personal, emotional, adaptive and other characteristics), as well as the possibilities of using information and communication technologies for the mental and logical development of preschool children. In accordance with the selected criteria, a psychodiagnostic complex of techniques was selected, with the help of which the types, operations of thinking and associated individual psychological characteristics of preschoolers were studied. Prevalence of low and average levels of the development of mental operations in children 4-6 years old is revealed. Interrelations between operations (generalization, classification, comparison), types (visually-effective, visually-figurative, logical thinking) of thinking, passive (impressive) and active (expressive) speech, and also with their psychological determinants – anxiety, adaptability, self-assessment, properties of temperament are proved. The conceptual model of thinking development of preschool age children in which structure the forming, control-estimated and effective blocks are offered is developed. The computer psychotechnology of the forming block of the conceptual model, which assumes purposeful psychological effects on the personality of preschoolers for the purpose of developing their thinking, is substantiated and experimentally verified. Information and communication technologies provide for the principles of working with a child in the context of computer literacy, the purpose and objectives, content, methods, organizational forms and means of thinking formation, as well as psychotechnical and psycho-hygienic requirements for their use of information and communication technologies. The result of the introduction of technology is a positive change in all operations and types of thinking. The growth of subjects with a high level of development, generalization, classification, comparison, increasing the speed of the task, improvement in the establishment of cause-and-effect relationships, internal action plan, sequence, independence, flexibility of thinking indicate the effectiveness of experimental computer psychotechnology and the feasibility of the experimental model of preschool children’s thinking development. Optimization of the levels of anxiety, adaptability and self-esteem, acting as personal correlates of the development of thinking components of preschool children, led to the mobilization of cognitive processes, rapid adaptation in the system of educational activities, tolerance, qualitative mental and speech representation of preschoolers.Item Психологія розвитку аудіювання у дітей дошкільного віку(2019) Харченко, Н. В.; Kharchenko, N. V.У дисертації представлено цілісну концепцію дослідження феномена аудіювання та його психолінгвістичного розвитку в дітей дошкільного віку. З позиції діяльнісної психолінгвістики та з опорою на основні постулати психолінгвістичної теорії аудіативна діяльність дітей дошкільного віку розглядається як психолінгвістичний феномен; вона має ієрархічну (вертикальну) й фазну (горизонтальну) будову, містить мотиваційний, цілеутворювальний і внутрішньопрограмувальний компоненти. Доведено, що в розвитку аудіювання у дітей дошкільного віку вагому роль відіграє їхнє внутрішнє мовлення, яке стрімко розвивається в цьому віці й виконує функцію трансформації сприйнятих об’єктивних мовних значень у внутрішні смислові структури (ситуативні значення). На підстав здійсненого психологічного дослідження розроблено модель цілеспрямованого формування у дітей дошкільного віку аудіативної діяльності й актуалізації її механізмів; описано передумови й умови, схарактеризовано психолінгводидактичні принципи онтогенезу аудіативної діяльності у дітей дошкільного віку; розкрито суть категорій «психотехнологія» та «психотехніки» розвитку аудіативної діяльності у дітей дошкільного віку; презентовано авторську програму «Аудіювання рідною (українською) мовою: діагностико-розвивальна програма». Теоретично доведена й емпірично підтверджена необхідність розвитку аудіативної діяльності й актуалізації її механізмів у дітей дошкільного віку в зоні найближчого аудіативно-діяльнісного розвитку й нерозривно пов’язаних з аудіюванням когнітивних процесів, психостанів і властивостей дітей засобами розроблених психолінгвотехнологій трьох різновидів: 1) формування первинних вербальних перцептивно-когнітивних операцій; 2) формування вербальних перцептивно-когнітивних дій; 3) формування аудіативної діяльності як динамічної сукупності усвідомлюваних аудіативних дій. В диссертации представлена целостная концепция исследования феномена «аудирование» и его психолингвистического развития у детей дошкольного возраста. С позиции деятельностной психолингвистики и с опорой на основные постулаты психолингвистической теории аудиативная деятельность детей дошкольного возраста рассматривается как психолингвистический феномен; она имеет иерархическую (вертикальную) и фазную (горизонтальную) структуру, содержит мотивационный, целевой и внутрипрограммированный компоненты. Доказано, что в развитии аудирования у детей дошкольного возраста важную роль играет их внутренняя речь, которая стремительно развивается в этом возрасте и выполняет функцию трансформации воспринятых объективных языковых значений во внутренние смысловые структуры (ситуативные значения). На основании проведённого психологического исследования разработана модель целенаправленного формирования у детей дошкольного возраста аудиативной деятельности и актуализации её механизмов; описаны предпосылки и условия, охарактеризированы психолингводидактические принципы онтогенеза аудиативной деятельности у детей дошкольного возраста; раскрыта суть категорий «психотехнология» и «психотехники» развития аудиативной деятельности у детей дошкольного возраста; представлена авторская программа «Аудирование на родном (украинском) языке: диагностико-развивающая программа». Теоретически доказана и эмпирически подтверждена необходимость развития аудиативной деятельности и актуализации её механизмов у детей дошкольного возраста в зоне ближайшего аудиативно-деятельностного развития и неразрывно связанных с аудированием когнитивных процессов, психосостояний и свойств детей средствами психолингводидактических технологий трёх видов: 1) формирование первичных вербальных перцептивно-когнитивных операций; 2) формирование вербальных перцептивно-когнитивных действий; 3) формирование аудиативной деятельности как динамической совокупности осознаваемых аудиативних действий. The dissertation presents the integral concept of studying the phenomenon of listening and its psycholinguistic development in preschool-age children. From the standpoint of active psycholinguistics and based on the basic postulates of psycholinguistic theory, the audio activity of the preschool children is considered as a psycholinguistic phenomenon, which has a hierarchical structure and phase construction, contains motivational, goal-forming and intro programming components. According to the results of empirical stage of the study, the state of the development of auditory operations in preschool children in the zone of their actual audio-active development, in particular, the specific age characteristics and individual differences in the development of listening in preschool children have been identified. The unevenness in the development of audio operations and the individual levels of audio activity formation in preschoolers are stated: 1) high – the level of possession by audio operations, which is important for the implementation of purposeful audio activity; 2) sufficient – proper, normal, optimal for the implementation of audio activity; it is promising for the further development of listening and can be improved to the highest level; 3) average – inappropriate, insufficient for the implementation of audio activity, but possible under the certain didactic conditions for the implementation of audio acts; 4) low – unsatisfactory, problematic for implementation of audio activity level; this is a temporary level, which, under the certain didactic conditions, acts as a stage of the initial audio active development. It is noted that to each group of children, distinguished by the levels of audio operations development in them, correspond special psychological, psycholinguistic and personal characteristics. Based on the revealed levels of audio operations development, a model of the purposeful formation of audio activity and its mechanisms in preschool children has been worked out; the preconditions and conditions are described, the psycholinguistic and pedagogical principles of the ontogenesis of audio activity in preschool children are characterized; the essence of the categories “psychotechnology” and “psychotechniques” of the development of audio activity in preschool children is revealed; the author’s diagnostic and developmental program “Audition in the native (in Ukrainian) language: diagnostic-developmental program” was presented. It has been proved that in preschool children’s development of listening the important role plays an internal speech of а child, which is rapidly developing at this age and begins to fulfill the function of transformation of the perceived objective language values into internal semantic structures. The theoretically proved and empirically confirmed necessity of the development of audio activity and its mechanisms in children of a preschool age in the area of their closest audio-activity development and the inseparably linked with it cognitive processes, psychostates and properties of children by means of the developed psychotechnologies of three varieties: 1) psychotechnologies of the primary audio (verbal perceptive-cognitive) operations development; 2) psychotechnologies for the development of audio (verbal perceptive-cognitive) actions; 3) psychotechnologies of the development of audio activity as a dynamic set of the perceived audio actions. The positive dynamics of the influence of psychotechnologies on the formation of primary verbal perceptive-cognitive operations in preschool-age children has been experimentally confirmed. They provide: a) comprehension of the objective linguistic meanings in perception of speech structures in forms of psychocorrection, developmental training of speech; b) mastering and possessing by the operations of involuntary, unintentional understanding of the objective language values; c) influence on the mechanisms that “trigger” the operationalization of the objective language values (mechanisms of unconscious speech automation and unconscious setting). On the basis of an accomplished psychological study, the author proposed the interpretation of the phenomenon “development of audio activity in preschool children”, which is defined as an evolutionary verbal speech-thinking process of the progressive acquisition by a child of qualitative changes in auditions associated with the emergence in children’s listening of the characteristics of purposefulness, the arbitrariness of the verbal perception, the stability of the motives of sense formation, the curtailment of the objective language meanings into semantic structures (situational values) in the internal speech, intents and awareness of the course of this sensory and semantic and notional process.Item Психологічні особливості мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях(2019) Бігунов, Д. О.; Bihunov, D.Дисертацію присвячено вивченню психологічних особливостей мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях. У роботі розкрито методологічне підґрунтя дослідження, визначено та емпіричним шляхом досліджено психологічні особливості мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях. Розроблено теоретичну модель мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях. Запропоновано типи мовленнєвої поведінки старшокласників у ситуаціях конфлікту. Виокремлено психологічні механізми виходу з конфліктних комунікативних ситуацій. З урахуванням отриманих у формувальному експерименті результатів визначено психологічні особливості мовленнєвої поведінки старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях. Конструктивна мовленнєва поведінка старшокласників у конфліктних комунікативних ситуаціях визначається сформованою Я-концепцією особистості та полімодальним «Я», що дає змогу учням використовувати найбільш доцільні для певної ситуації механізми виходу з неї, а саме: механізм співробітництва, механізм знаходження компромісу, механізм регулювання конфліктної ситуації, механізм упередження конфліктної ситуації, механізм прогнозування розвитку конфліктної ситуації та ін. Диссертация посвящена изучению психологических особенностей речевого поведения старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях. В работе раскрыты методологические основания исследования, определены и эмпирическим путём исследованы психологические особенности речевого поведения старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях. Разработана теоретическая модель речевого поведения старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях. Предложены типы речевого поведения старшеклассников в ситуациях конфликта. Выделены психологические механизмы выхода из конфликтных коммуникативных ситуаций. С учётом полученных в формирующем эксперименте результатов определены психологические особенности речевого поведения старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях. Конструктивное речевое поведение старшеклассников в конфликтных коммуникативных ситуациях определяется сформированной Я-концепцией личности и полимодальным «Я», что позволяет учащимся использовать наиболее целесообразные для данной ситуации механизмы выхода из неё, а именно: механизм сотрудничества, механизм нахождения компромисса, механизм регулирования конфликтной ситуации, механизм предупреждения возникновения конфликтной ситуации, механизм прогнозирования развития конфликтной ситуации и др. The dissertation deals with the study of psychological peculiarities of the speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations. In this paper the methodological background of the research was disclosed, the psychological features of the speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations were determined and empirically investigated. The research states that communicative conflict is a situation in which a collision of various communicative purposes of communication partners takes place, which can be seen in the speech counteraction of the communicants due to their different (frequently opposite) interests, thoughts and views, communicative intentions and directions, and also as a result of different mental models of the world of interpersonal interaction of partners. Taking into account the results of theoretical analysis of scientific literature, a theoretical model of speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations has been created. The types of speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations were offered. The psychological mechanisms of the resolution of conflict communicative situations were singled out. The facilitative structural-functional model of the resolution of a conflict communicative situation by senior pupils was developed. The latter consisted of five blocks: organizational, facilitative, actualizing, substantive and reflexive-evaluation. The psychological training for parents of senior pupils of experimental groups “Training for the actualization of parental competence” and social-psychological training for students “Prevention of the emergence of conflict communicative behaviour in the school age” were developed and tested during the forming experiment. Taking into account the results obtained in the forming experiment, the following socio-psychological conditions and psychological factors of constructive speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations were singled out: readiness of senior pupils to carry out constructive speech behaviour in conflict communicative situations; creation of positive conditions for the formation of the self-concept of senior pupils, their Polymodal Self; facilitation by teachers Author’s Self creation of senior pupils; stimulating teachers to form the system of “Socially Important Micro-group” for each senior pupil. The psychological peculiarities of the speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations were shown: destructive speech behaviour, confrontation with the subject of a conflict situation, speech behaviour in the form of distortion (deformation) are determined by the unformed Self-concept of the personality of senior pupils, interpersonal affiliation motives, “social awkwardness” and “fear of negative evaluation”, as well as the inability to use the most appropriate for specific conflict situation psychological mechanisms of its resolution; constructive speech behaviour of senior pupils in conflict communicative situations is determined by the developed self-concept of personality and polymodal self of senior pupil, which allow students to use the most appropriate mechanisms for solving of the situation, such as: the mechanism of cooperation, the mechanism of finding a compromise, the mechanism of regulating a conflict situation, the mechanism of a conflict situation’s deflection and a mechanism for forecasting the development of a conflict situation; finding by a senior pupil of conflict communicative situation solving (it is being shaped by the developed Author’s Self of pupils, as well as by interpersonal affiliation motives of “sociability” and “social proximity”, the system of “socially significant micro-group”, the mechanisms of framing transformation of the conflict situation).Item Тілесна діагностика та корекція негативних психічних станів у дітей дошкільного віку(2019) Ревуцька, І. В.; Revutska, I. V.Дослідження присвячено теоретичному й емпіричному вивченню важливої психологічної проблеми, пов’язаної з необхідністю усунення існуючих у дошкільній освіті протиріч між негативними психічними станами та тілесними проявами. Визначено сутність провідних понять, встановлено негативні психічні впливи в рамках вікових новоутворень у дітей дошкільного віку, а також виявлено взаємозв’язок негативних психічних станів з тілесними проявами та запропонована їх класифікація, яка представлена інтероцептивними, проприоцептивними та екстероцептивними відчуттями в рамках соматичних проблем дитини 3–6 років. Відповідно до виокремлених критеріїв (фізіологічного, емоційного, поведінкового) і показників (соматичний, функціональний, руховий; переживання, почуття, самопочуття; активність, пасивність, особистісний) розроблено та впроваджено в практику дошкільної освіти комплекс методик психодіагностики психічних станів і тілесних проявів; подано результати експериментального дослідження; виявлено взаємозв’язки між негативними психічними станами та їх опосередкованою матеріалізацією в тілі дітей дошкільного віку 3–6 років, а також з їх індивідуально-психологічними відмінностями (напруження, невротичні тенденції, властивості темпераменту); розроблено концептуальну модель діагностики й корекції негативних психічних станів та тілесних проявів у дітей дошкільного віку засобами тілесно-орієнтованої терапії. Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано психотехнологію тілесно-орієнтованої терапії реалізації корекційного етапу концептуальної моделі, доведено її ефективність. Запропонована загальна комплексна структура корекції негативних психічних станів дітей дошкільного віку, яка включає співвідношення психофізіологічного профілю (пасивні – активні) дошкільників з профілем переживання психічних станів та їх негативного впливу на організм дитини. Исследование посвящено теоретическому и эмпирическому изучению важной психологической проблемы, связанной с необходимостью устранения существующих в дошкольном образовании противоречий между негативными психическими состояниями и телесными проявлениями. Определена сущность ведущих понятий, установлено негативное психическое влияние в рамках возрастных новообразований у детей дошкольного возраста, а также выявлена взаимосвязь негативных психических состояний с телесными проявлениями и предложена их классификация, которая представлена интероцептивными, проприоцептивными и экстероцептивными ощущениями в рамках соматических проблем ребенка 3–6 лет. Согласно выделенным критериям (физиологический, эмоциональный, поведенческий) и показателей (функциональный, соматический, двигательный; переживания, чувства, самочувствие; активность, пассивность, личностный) разработаны и внедрены в практику дошкольного образования комплекс методик психодиагностики психических состояний и телесных проявлений; представлены результаты экспериментального исследования; выявлено взаимосвязи между негативными психическими состояниями и их проявлениями в теле у детей дошкольного возраста 3–6 лет, а также с их индивидуально-психологическими отличиями (свойства темперамента); разработана концептуальная модель диагностики и коррекции негативных психических состояний и телесных проявлений у детей дошкольного возраста средствами телесно-ориентированной терапии. Обоснована, разработана и экспериментально апробирована психотехнология телесно-ориентированной терапии реализации коррекционного этапа концептуальной модели, доказана ее эффективность. Предложена общая комплексная структура коррекции негативных психических состояний детей дошкольного возраста, которая включает соотношение психофизиологического профиля (пассивные – активные) дошкольников с профилем переживания психических состояний и их влияния на организм ребёнка. The research is devoted to theoretical and empirical study of the important psychological problem related to the need to eliminate the contradictions existing in preschool education between negative mental states and bodily manifestations. The essence of the leading concepts is determined, negative mental influence within the framework of age-related new formations in preschool children is established, the relationship between negative mental states and bodily manifestations is revealed and their classification is proposed, which is represented by interoceptive, proprioceptive and exteroceptive sensations within the somatic problems of a child 3–6 years old. According to the selected criteria (physiological, emotional, behavioral) and indicators (functional, somatic, motor; experiences, feelings, well-being; activity, passivity, personal), a complex of psychodiagnostic methods of mental states and physical manifestations was developed and introduced into the practice of pre-school education; the results of an experimental study are presented; the relationship between negative mental states and their manifestations in the body of preschool age children about 3-6 years old, as well as with their individual psychological differences (temperament properties) are revealed; a conceptual model has been developed for diagnosing and correcting the negative mental states and bodily manifestations in preschool-age children by means of body-oriented therapy. The psychotechnology of body-oriented therapy for the implementation of the correctional stage of the conceptual model has been substantiated, developed and experimentally tested, and its effectiveness has been proven. The general complex structure for the correction of negative mental states of the preschool children, which includes the ratio of the psychophysiological profile (passive - active) of preschool children with the profile of experiencing mental states and their influence on the child’s body is proposed.Item Формування психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх філологів(2019) Пустовий, С. А.; Pustovyi, S. A.У дисертації представлено результати теоретичного опрацювання й нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в розкритті психологічних особливостей формування психосемантичного змісту професійної свідомості студентів – майбутніх філологів. Психологічними особливостями філологічної свідомості виступають: схильність перетворювати життя на літературу, пасеїзм, естетична споглядальність, дистанційованість від реального життя на користь уявного. Професійну свідомість майбутніх філологів досліджено в концептуальному полі теорії свідомості, теорії діяльності, експериментальної психосемантики та психології особистості професіонала. З’ясовано характер і динаміку професійної картини світу студентів-філологів протягом навчання. Світ філології розкривається майбутніми фахівцями залежно від терміну навчання в різних за семантикою асоціатах – від афективно-діяльнісного типу у першокурсників до когнітивно-діяльнісного типу в четвертокурсників. Встановлено зв’язок між рівнем рефлексивності, різними типами професійної спрямованості й характеристиками світу філології. Констатовано зв’язок між приємністю світу філології та терміном навчання респондентів: з часом характеристики світу філології змінюються від менш радісного, пасивного та емоційного – до більш м’якого, впорядкованого, старого, приємного. Обґрунтовано мету, напрямки, форми, методи, механізми та концептуальну модель формування змісту професійної свідомості. Розроблено й апробовано інтегративну програму «Формування психосемантичного змісту професійної свідомості майбутніх філологів», експериментально доведено її ефективність. В диссертации представлено решение научной проблемы, заключающейся в раскрытии психологических особенностей формирования психосемантического содержания профессионального сознания студентов – будущих филологов. Психологическими особенностями филологического сознания являются: склонность превращать жизнь в литературу; пассеизм; эстетическая созерцательность; дистанцированность от реальной жизни в пользу воображаемой. Профессиональное сознание будущих филологов исследовано в концептуальном поле теории сознания, теории деятельности, экспериментальной психосемантики и психологии личности профессионала. Выявлены характер и динамика профессиональной картины мира студентов-филологов в процессе обучения. Мир филологии раскрывается будущими специалистами в зависимости от срока обучения в разных по семантике ассоциатах: от аффективно-деятельностного – на первом году обучения до когнитивно-деятельностного типа – на четвертом году подготовки. Установлены связи ряда параметров профессионального сознания: между уровнем рефлексивности и различными типами профессиональной направленности и характеристиками мира филологии. Констатирована связь между приятностью мира филологии и срока обучения респондентов. Обоснованы цель, направления, формы, методы и механизмы формирования профессионального сознания, создана концептуальная модель формирования его содержания. Разработана и апробирована интегративная программа «Формирование психосемантического содержания профессионального сознания будущих филологов», экспериментально подтверждена её эффективность. This thesis offers solution of the scientific problem of revealing psychological aspects of forming psychosemantic content of professional consciousness of future philologists. The following psychological features of philological consciousness were defined: tendency to turn the life into literature; passéism; esthetic contemplativeness; distancing from real to imaginary life. Professional consciousness of future philologists was studied in the conceptual field of the theory of consciousness, theory of activity, experimental psychosemantics and psychology of the professional’s personality.The character and dynamics of professional picture of the world of philology students in the course of study have been described. Future specialists reveal the world of philology depending on age in semantically different associations – from affectively-active in the first year of study to cognitively-active type in fourth-year students. The relations between a number of professional consciousness parameters have been established: reflectivity level and various types of professional orientation with characteristics of the world of philology. The relation between the pleasantness of the world of philology and the age of respondents was noted. The goal, areas, forms, methods and mechanisms of forming professional consciousness and the basic scheme of forming its content were substantiated. The integrative program of forming psychosemantic content of professional consciousness of future philologists was compiled and tested, and its effectiveness has been experimentally proved.Item Психологічні чинники становлення ґендерної ідентичності старших підлітків(Вектор, 2018) Чіп, Р. С.; Chip, R.Дисертація присвячена проблемі становлення ґендерної ідентичності старших підлітків. Ґендерна ідентичність визначається як інтегративне особистісне утворення, що включає систему когнітивних уявлень, ціннісних ставлень та взаємодій статей і відображає суб’єктну позицію підлітка у прийнятті, засвоєнні і відтворенні моделей статеворольової поведінки у сфері традиційної та еґалітарної культур. У стуктурі ґендерної ідентичності виокремлено когнітивний, емоційно-оцінювальний та поведінковий компоненти, критерії, показники, рівні розвитку та етапи становлення ґендерної ідентичності старших підлітків. Диссертация посвящена проблеме становления гендерной идентичности старших подростков. Гендерная идентичность – интегративное личностное образование, включающее систему когнитивных представлений, ценностных отношений, взаимодействий полов и отражает субъектную позицию подростка в принятии, усвоении и воспроизведении моделей полоролевого поведения в сфере традиционной и эгалитарной культур. Полученные результаты эмпирического исследования свидетельствуют о том, что гендерный образ Я современных подростков характеризуется противоречивостью и амбивалентностью. Based on the interpretation of gender identity in modern psychological science, in the dissertation paper the notion «gender identity of older teenagers» is understood as an integrative personal entity that includes the system of cognitive representations, value attitudes and interactions of the sexes and reflects their subjective perspective on the adoption, assimilation and reproduction of sex role behavior models in the field of traditional and egalitarian cultures. Empirical research has established the different content of the cognitive component. The image of a modern girl in the representations of both sexes was more androgynous and expanded, whilst the image of a modern guy appeared to be ambivalent and controversial. Moral, personal and physical qualities are superior to the gender-specific ones in the images of an ideal girl / ideal guy, which is evidence of orientation to the construction of androgynous Self for both sexes.Item Психологічні чинники професійного становлення майбутнього перекладача(Науковий світ, 2018) Івашкевич, Е. Е.; Ivashkevych, E. E.У роботі розкрито методологічне підґрунтя дослідження, визначено та емпіричним шляхом досліджено психологічні чинники професійного становлення майбутнього перекладача. Зазначено, що професійне становлення майбутнього перекладача визначається його готовністю до здійснення перекладацької діяльності, сформованістю у нього професійної компетентності та перекладацької свідомості. В работе раскрыто методологическую базу исследования, определены и эмпирическим путём исследованы факторы профессионального становления будущего переводчика. Отмечено, что профессиональное становление будущего переводчика определяется его готовностью к осуществлению переводческой деятельности, профессиональной компетентностью и переводческим сознанием. The methodological base of the research was disclosed, the psychological factors of the professional growth of future translator were determined and empirically tested. It was noted that the professional growth of future translator was determined by the willingness of a specialist to carry out the translation activities, the development of his/her professional competence and translator’s consciousness.Item Психологічні особливості розуміння майбутніми вчителями-філологами сучасного поетичного тексту(Домбровська Я. М., 2018) Ногачевська, І. О.; Nohachevska, I.У роботі розкрито методологічну базу дослідження, визначено та емпіричним шляхом досліджено особливості розуміння майбутніми філологами сучасних поетичних текстів, збагачених новотворами. Читацьку компетентність розглянуто як чинник розуміння студентами-філологами сучасних поетичних текстів. В работе выделена методологическая база исследования, определены и эмпирическим путем исследованы особенности понимания будущими филологами современных поэтических текстов, обогащенных неологизмами. Читательская компетентность рассматривается как фактор понимания студентами-филологами современных поэтических текстов. The thesis reveals the methodological basis of the research. The structure and peculiarities of understanding the contemporary poetic text enriched by neologisms by future teachers-philologists were proposed. Reading competence is determined as a basic factor of understanding the contemporary poetic text by students-philologists.Item Психологічні особливості соціально-комунікативної компетентності вчителів(Домбровська Я. М., 2018) Ковальова, О. А.; Kovalova, O.Дисертаційне дослідження присвячене виявленню психологічних особливостей розвитку СКК вчителів ЗЗСО, теоретичному обґрунтуванню, розробці та експериментальній перевірці її розвивальної програми в умовах післядипломної освіти. На матеріалі теоретичного аналізу сформульовано поняття розвитку соціально-комунікативної компетентності вчителя, як еволюційного процесу поступального набуття якісних змін у розвитку психічних властивостей,які забезпечують його особистості здатність досягати партнерських відносин з усіма суб’єктами освітнього процесу, враховуючи потреби, цінності й цілі всіх учасників взаємодії в рамках суспільно прийнятної коректно-етичної поведінки та успішної взаємокомунікації. Диссертационное исследование посвящено выявлению психологических особенностей развития социально-коммуникативной компетентности учителей учреждений общего среднего образования, теоретическому обоснованию, разработке и экспериментальной проверке ее развивающей программы в условиях последипломного образования. На материале теоретического анализа сформулировано понятие развития социально-коммуникативной компетентности учителя, как эволюционного процесса поступательного приобретения качественных изменений в развитии психических свойств, которые обеспечивают его личности способность создавать партнерские отношения со всеми субъектами образовательного процесса, учитывая потребности, ценности и цели всех участников взаимодействия в рамках общественно приемлемого поведения и эффективной коммуникации. The dissertation is devoted to the discovery of psychological peculiarities of the development of social and communicative competence of teachers of the institutions of general secondary education, theoretical substantiation, development and experimental verification of its developmental program in terms of postgraduate education. On the material of theoretical analysis the concept of the development of social and communicative competence of a teacher is formulated as an evolutionary process of the progressive acquisition of qualitative changes in the development of psychic properties which provide the personality with the ability to reach the partnership relations with all subjects of the educational process, taking into account the needs, values and goals of all the participants in interaction within the framework of socially acceptable behavior and effective communication.Item Особливості когнітивних стилів у осіб юнацького віку з різними видами латеральної організації(Нац. ун-т "Львівська політехніка", 2017-12-28) Бущак, Г. А.; Bushchak, H.У роботі емпіричним шляхом виділено чотири види профілю (правші, праворукі із змішаним профілем, амбідекстри, ліворукі) й описано значущі відмінності між ними за параметрами когнітивних стилів та особливостями стильової організації. Когнітивно-стильова організація представлена трьома типами стилів (когнітивний, когнітивно-афективний та афективний), які представлені відповідними когнітивно-стильовими характеристиками. In the work, the cognitive-stylistic organization is represented by three types of styles: cognitive, cognitive-affective and affective (depending on correlation of cognitive styles: cognitive, cognitive-affective and affective (depending on correlation of cognitive and affective components), which, in its turn, are represented by separate cognitive-stylistic characteristics.Item Психологічні особливості розвитку просодичного компонента мовлення дітей дошкільного віку засобами вокалотерапії(Домбровська Я. М., 2017-12-28) Богрова, Х. Б.; Bohrova, Kh.Дисертацію присвячено проблемі дослідження психологічних особливостей розвитку просодичного компонента мовлення дітей дошкільного віку засобами вокалотерапії. Визначено сутність провідних понять, розглянуто складові просодики (ритм, темп, тембр, інтонація, логічний наголос, висота, гучність, мовленнєве дихання та ін.), а також їх взаємозв’язок та ідентичність із засобами виразності співу; розкрито вікові й індивідуально-психологічні особливості дошкільників у контексті просодичного феномена; представлено психологічні аспекти використання засобів вокалотерапії щодо розвитку просодичного компонента мовлення дошкільників. The thesis is dedicated to the research problem of psychological features of preschoolers` speech prosodic component by means of vocal therapy. The key terms have been defined. The components of prosodic (rhythm, tempo, timber, intonation, logical stress, height, volume, speech breath and other) and also their interaction and identity with ways of expressivity of singing have been considered. The age and individually psychological features of preschoolers in the context of prosodic phenomenon have been revealed. We have submitted psychological aspects of using the vocal therapy methods for the development of preschool children`s prosodic component of speech.