докторські
Permanent URI for this collectionhttp://194.247.13.39:4000/handle/8989898989/2347
Browse
Recent Submissions
Item Психологія стресостійкості особистості(2021) Когут, О. О.; Kohut, O.У дисертації стресостійкість особистості розглядається як системно-інтегративна властивість особистості, яка забезпечує прогнозованість біопсихологічних реакцій на стрес; оптимізацію соціокультурних та організаційно-поведінкових стратегій подолання надскладних і надзвичайних ситуацій; визначення ціннісно-смислових трансформацій постстресових наслідків. Розроблено системну модель стресостійкості особистості. Виокремлено складові стресостійкості особистості: психофізіологічну, емоційно-комунікативну, когнітивну, ціннісно-вольову. Встановлено, що розвиток стресостійкості особистості детерміновано: реакцією особистості на стрес, її особистісними характеристиками й умовами соціокультурного середовища. Визначено концептуальні засади інтегративного розвитку та формування стресостійкості особистості. Запропоновано авторські методики та програму інтегративного розвитку стресостійкості особистості. Доведено ефективність застосування програми «Стресостійкість» для курсантів-поліцейських і патрульних поліції. Інтегративний розвиток стресостійкості особистості поєднує сучасні психологічні ідеї; диспозиційний та ситуативний дослідницькі підходи. Розроблено універсальну матрицю для розробок психологічних програм розвитку та формування стресостійкості особистості. Удосконалено діагностичний та оцінювально-критеріальний моніторинг показників розвитку стресостійкості особистості. Поглиблено розуміння змісту інтегративного підходу в розвитку та формуванні стресостійкості особистості. Доведено ефективність застосування діагностики стресостійкості особистості за принципами диференційного підходу. Виокремлено критерії оцінювання розвитку стресостійкості особистості: біопсихологічний, соціокультурний, організаційно-поведінковий. Запропоновано концепцію інтегративного розвитку стресостійкості особистості, яка відображає ефективний алгоритм дій у здійсненні психопрофілактичної та психотерапевтичної роботи. The stress resistance of the personality in the thesis is considered as a personal system-integrative property providing predictability of bio psychological reactions to stress; optimization of sociocultural and organizational-behavioural strategies for dealing with complex and emergency situations; identification of value-based transformations of post-emergency consequences. A system model and matrix of integral development of the stress resistance of the personality have been developed. The components of the stress resistance of the personality are figured out: psychophysiological, emotionally-communicative, cognitive, value-free. The stress resistance of the personality development is determined by the individual reaction to stress, personal characteristics and the conditions of sociocultural environment. The conceptual bases of integral development of the stress resistance of the personality have been defined. The author’s methods and programs of integral development of the stress resistance of the personality are offered. The application efficiency of integral development of the stress resistance of the personality program has been proved. The integral development of the stress resistance of the personality is a gradual qualitative and quantitative change in the components of individual stress resistance; their diagnosis is more reliable under conditions of differentiated treatment. The criteria for assessing the development of the stress resistance of the personality are: biopsychological, sociocultural, organizational-behavioural. The essence of mechanisms ensuring stress resistance at each ontological level of personality development is disclosed. The psychotechnical and educational content of the psycho-pedagogical program for the development of the stress resistance of the personality has been improved; diagnostic and evaluation-criteria monitoring of indicators of the development of personality stress tolerance has been improved. To deepen the understanding of the content of the integrative approach in the psychotherapeutic and educational-professional practice of psychological training of law enforcement officials and psychologists. The proposed concept of integral development of the stress resistance of the personality reflects an effective algorithm of actions in carrying out psychopreventive and psychotherapeutic work.Item Психологія фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти(2021) Хупавцева, Н. О.; Khupavtseva, N.У дисертації представлено цілісну концепцію дослідження психології фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. Зазначено, що фасилітативна взаємодія спрямована на суттєве поліпшення індивідуальних результатів пізнавальної діяльності завдяки співучасті в ній іншої людини. Під фасилітацією ми розуміємо особистісно зорієнтований підхід, що виражається у глобальному почутті довіри до людини, в тенденції до особистісного зростання, розвитку та реалізації її індивідуального потенціалу. Виокремлено компоненти фасилітації, покликані створити такий мікроклімат у колективі, який забезпечував би особистісне зростання і розвиток: справжність, «природність», щирість особистості; конгруентність; прийняття своєї особистості та особистості іншої людини, дбайливе ставлення до неї і позитивне прийняття цієї людини – навіть у разі визнання її недоліків; емпатійне розуміння. Показано, що фасилітативна взаємодія є досить специфічним різновидом активного переходу поведінкових патернів у стійкі сенсові структури, що забезпечують зміну особистості як школяра, так і самого педагога. Визначено типи фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. На основі результатів емпіричного дослідження з’ясовано психологічні особливості, умови, чинники та закономірності організації продуктивної фасилітативної взаємодії в педагогічному процесі закладів середньої освіти. The dissertation presents a general conception of the research of psychology of facilitative interaction in the pedagogical process at secondary schools. It was noted that facilitative interaction had the aim to provide significant improvement of the individual results of cognitive activity through the participation of another person. By facilitation we mean a personality-oriented approach, which is expressed in a global sense of trust according to another person, when it was displayed the tendency to personal growth, to the development and realization of his/her individual potential. The components of facilitation were designed. They have a purpose to create such a microclimate in a staff, which would ensure personal growth and development: authenticity, “naturalness”, sincerity of the person; congruence; acceptance of one’s own personality and the personality of another individual, careful attitude to him/her and positive acceptance of this person even in a case of recognition of his/her shortcomings; also empathic understanding. It was shown that facilitative interaction was a very specific type of active transition of behavioral patterns into stable semantic structures that provided a change of the person of both the pupil and the teacher. It was noted that the productivity and the effectiveness of facilitative interaction determined its characteristics such as intentionality, reference, presuppositions of communication, etc. The types of facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were determined. As a result of the research the theoretical model of productive facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools was created, its components were established: methodological, semantic, technological, criterion and personal-value ones. The functions of facilitative interaction were defined. It was found that successful facilitative interaction was determined by the following psycholinguistic characteristics: a combination of a topic and a subtopic in the process of communication; the actualization of discourse; the coherence of statements; the actualization of communicative situations by the help of quasi-cognitive structures, frames and scripts; the readiness of the addressee for facilitative interaction; a type of interaction of the recipient’s intentions, etc. The psychological mechanisms by which the frame scenario of facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were determined: the mechanism of strengthening a pragmatic content of questions and their functional plan, the mechanism of linear organization of facilitative interaction, the mechanism of predictability of implicit questions, the mechanism of pragmatic modality. Taking into account the results of the experimental research, a structural-functional model of forming the readiness of schoolchildren for facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools was built. This model consists of five blocks: a target one, the methodological block, a semantic one, also the technological and effective blocks. In the process of the experiment the effectiveness of the facilitative program for the formation of pupils’ readiness for facilitative interaction was confirmed. The psychological training “Formation of readiness of schoolchildren for facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools” was developed and tested during the molding experiment. It contains three blocks of exercises that actualize the motivational, semantic and operational components of pupils’ readiness for facilitative interaction. Based on the results of empirical research, psychological features, conditions, factors and patterns of the organization of productive facilitative interaction in the pedagogical process of secondary schools were clarified.Item Психологія професійного становлення фахівця з фізичної реабілітації(2020) Примачок, Л. Л.; Prymachok, L.У дисертації представлено цілісну концепцію дослідження професійного становлення фахівця з фізичної реабілітації, яку розглянуто через призму функціонування структурно-динамічної (організаційної) парадигми «професійно значущий досвід» – «професійна надійність» – «професійна автентичність» – «професійна унікальність» у просторі професійної діяльності. Під процесом професійного становлення особистості розуміється розвиток потенціалу і ресурсів фахівця, які сприяють його професійному саморозвиткові і самореалізації в контексті загальнолюдської культури, конкретних умов життєдіяльності та професійної діяльності, в ході опанування і відтворення ним соціальних норм та цінностей. Професійне становлення особистості розглядається з позицій раціогуманістичної психології – як управління процесом формування суб’єктної професійно-особистісної позиції, що відбувається під впливом суб’єктивних і об’єктивних чинників, які актуалізують процес реалізації стратегій управління особистісними ресурсами, задіяними для здійснення професійного становлення індивіда. На основі емпіричного дослідження встановлено професійно важливі якості, здатності та новоутворення особистості, які мають бути сформовані у фахівців з фізичної реабілітації для успішного здійснення ними професійної діяльності. З урахуванням результатів експериментального дослідження побудовано структурно-функціональну модель професійного становлення майбутнього фахівця з фізичної реабілітації. Емпіричним шляхом з’ясовано психологічні особливості, чинники та умови професійного становлення фахівця з фізичної реабілітації. The dissertation presents justified conception of the research of professional growth of a specialist in a field of physical rehabilitation, which is considered through the prism of functioning of the structural and dynamic organizational paradigm «professionally significant experience» – «professional reliability» – «professional authenticity» – «professional uniqueness». The process of professional growth of a person means the development of the potential and resources of a specialist, which contribute to his/her professional self-development and self-realization in the context of human culture. This process determines specific conditions of the person’s life and professional activity, in the course of mastering and reproducing social norms and values by a specialist in a field of physical rehabilitation. Professional growth of the person is considered by us from the standpoint of ratio-humanitarian Psychology – as the management of the process of formation of subject’s professional and personal position, which is influenced by subjective and objective factors that actualize the process of implementing strategies for managing personal resources involved into the professional development of a specialist in a field of physical rehabilitation. The conceptual model of the professional development of a specialist in a field of physical rehabilitation was proposed. It includes the specialist’s readiness for providing professional activity, a high level of his/her professional competence and professional reflection, as well as professionally significant experience, professional reliability, professional authenticity and professional uniqueness of the individual. The structure of the professionally significant experience of a specialist in a field of physical rehabilitation was proposed, the functional space of his/her experience was outlined. The components of the professionally significant experience of a specialist in a field of physical rehabilitation include: 1) valuable experience; 2) experience of reflecting one’s own professional activity; 3) operating experience. The model of the professional authenticity of a specialist in a field of physical rehabilitation was developed. Its components and functions were separated, the levels of functioning of these components were characterized. The professional authenticity of a specialist is understood as a multidimensional personal formation, which is regulated by social and professional norms and forms of the professional activity that are arisen on the basis of professional programs and professional patterns of specialist’s behavior and activity. The professional reliability of a specialist in a field of physical rehabilitation is explained as a prerequisite for his/her successful professional development. A bifurcation model of the professional reliability of a specialist in a field of physical rehabilitation was constructed and the aspects of its explication were determined: a cognitive aspect; an empathic aspect; a behavioral aspect; a socially-valuable aspect. It was established that professional uniqueness was a neoplasm of the person, which met the needs of the individual and was the most important condition for his/her development and vital well-being. Professional uniqueness contributes to the updating of the person’s subjectivity and the maintenance of his/her mental health; it allows the person to adapt, to develop his/her qualities and peculiarities and to be productive in all spheres of our life. Taking into account theoretical and conceptual backgrounds of our research, the forms of professional uniqueness were proposed: a narcissistic form, formalized one, an eclectic form, a hedonistic one, a deontological form, a dramatic one, an ideal form, an illusory one, an immanent form. The meaning of these forms was revealed. Taking into account the results of our experimental research, a structural and functional model of the professional growth of a specialist in a field of physical rehabilitation was constructed, which includes the program of facilitation of his/her professional formation. The latter consists of four blocks: the content-adaptation block, a projective-resource one, the organizational-stimulating block and a reflexive developmental one. In the process of forming experiment it was confirmed the effectiveness of the program of facilitation of professional growth of a specialist in a field of physical rehabilitation. The psychological training «The formation of social intelligence, the development of professional reflection and the formation of professional reliability of a future specialists» was developed and tested during the forming experiment. It contains five blocks of exercises that actualize the components of students’ social intelligence and, as a result, promote the development of their professional reflection, as well as facilitate the formation of the professional reliability of a future specialist in a field of physical rehabilitation. On the basis of empirical research, professionally important qualities, abilities and neoplasms of the person have been established, which should be formed according to specialists in a field of physical rehabilitation for successful pursuit of their professional activity. Psychological features, factors and conditions of the professional growth of a specialist in a field of physical rehabilitation have been empirically investigated.Item Ґенеза розуміння текстів інтернету(2020) Акімова, Н. В.; Akimova, N.У дисертації представлено концепцію дослідження ґенези розуміння текстів інтернету. Пропонована автором модель ґенези розуміння текстів інтернету базується на принципах психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності, теорії розуміння тексту та окремих концепціях психології інтернету, зокрема психологічному розумінні інтернету як мережі міжособистісних та міжгрупових зв’язків, опосередкованих відповідними пристроями, що зумовлює його технологічну специфіку (віртуальність, інтерактивність, нелінійність, дисперсність, синхронність, дистантність, оперативність, персональна анонімність, умовна соціалізація, синдикація тощо) та психологічні зміни особистості (сенсорні обмеження, деформації відчуття простору й часу, зміни уваги та емоційної сфери, аномалії самосвідомості та міжособистісних стосунків, формування нових моделей поведінки); психолінгвістичній дефініції тексту, що визначає його як послідовність знаків, що стає текстом лише в присутності реципієнта тощо. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми розуміння текстів інтернету, ґрунтуючись на принципах розвитку й детермінізму, положеннях системного, діяльнісного, когнітивного, генетичного, психолінгвістичного та кіберпсихологічного підходів було розроблено концептуальну модель розуміння текстів інтернету з урахуванням послідовності процесу розуміння, його механізмів та закономірностей ґенези. Обґрунтовано, що розуміння текстів інтернету – це полімодальний психологічний процес, що відбувається в кілька етапів: рецепція, інтерпретація та емоційна ідентифікація, у результаті утворюються нові вторинні смисли (які об’єктивуються як вторинний текст), що є реакцією на елементи сенсу первинного тексту інтернету. На основі аналізу теоретичних джерел визначено, що процес і результат розуміння залежать від суб’єктивних (рівня досвіду, розвитку мисленнєво-мовленнєвої сфери реципієнта та інтернет-спрямованості особистості) і об’єктивних (мультимедійності та девіантності) чинників. З метою з’ясування закономірностей, внутрішньої логіки та докладного вивчення психологічних особливостей процесу розуміння текстів інтернету було розроблено концепцію дослідження ґенези розуміння текстів інтернету, обґрунтовано систему критеріїв оцінки успішності розуміння текстів інтернету на кожному етапі процесу розуміння. Конкретизовано, що на етапі сприймання формується загальне уявлення про текст, що експлікується активністю рецепції та точністю очікувань. На етапі інтерпретації якісним критерієм є адекватність, а кількісним – повнота тлумачення смислових39 домінант. На етапі емоційної ідентифіка ції успішність розуміння визначається через адекватність оцінки зрозумілості тексту та узгодженість емоційного ставлення до текстів інтернету. Концепція ґенези розуміння текстів інтернету та сформована на її основі відповідна модель стали підставами для: 1) виокремлення критеріїв діагностики успішності розуміння та відповідних їм показників успішності розуміння текстів інтернету; 2) добору психодіагностичного інструментарію; 3) фіксації стану успішності розуміння текстів інтернету залежно від впливу суб’єктивних та об’єктивних чинників. Результати теоретико-емпіричного дослідження процесу розуміння текстів інтернету стали підставою для створення емпіричної моделі динаміки ґенези розуміння текстів в юності, молодості та в зрілому віці, яка дала змогу визначити низку закономірностей. Аналіз вікової динаміки ґенези розуміння продемонстрував, що в юнацькому віці вагомий позитивний вплив на майже всі показники успішності розуміння (окрім адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету) мають рівень досвіду користування інтернетом та мисленнєво-мовленнєвого розвитку. Ґенеза розуміння текстів інтернету в молодості найбільш істотно детермінована чинниками мисленнєво- мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованості. У зрілому віці успішність розуміння текстів інтернету визначається всіма аналізованими суб’єктивними чинниками. Зазначені чинники мають значний позитивний вплив на етапах рецепції та інтерпретації, однак негативний щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету на етапі емоційної ідентифікації. Закономірності впливу об’єктивних чинників визначено так: чинник мультимедійності зумовлює позитивні зміни в успішності розуміння на етапі інтерпретації та щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету, але негативно впливає на точність очікувань реципієнтів. Девіантність контексту інтернет-середовища негативно впливає на активність рецепції та успішність інтерпретації, але позитивно на оцінку зрозумілості текстів інтернету (однак лише щодо девіантних текстів). На основі результатів емпіричного дослідження та виявлених зон розвитку розуміння текстів інтернету було з’ясовано психолого-педагогічні принципи формування успішного розуміння текстів інтернету. На підставі представлених концептуальних засад обґрунтовано та апробовано психологічний тренінг із формування в осіб юнацького, молодого та зрілого віку успішного розуміння текстів інтернету. Реалізація психологічного тренінгу засвідчила його значний розвивальний вплив. Було зафіксовано позитивну динаміку успішності розуміння текстів інтернету в експериментальній групі майже за всіма показниками. Тож успішність розуміння текстів інтернету в будь-якому віці покращується за умови реалізації відповідної тренінгової програми, спрямованої на формування навичок успішного розуміння текстів інтернету. Отримані в дослідженні результати пов’язані з практичним вирішенням проблем визначення ступеня успішності розуміння текстів інтернету з метою подальшого прогнозування поведінки; побудови методології прогнозування40 та оцінки зрозумілості контексту інтернет-середовища; розробки ефективних програм протидії маніпулюванню в умовах віртуального середовища. Обґрунтована й апробована програма тренінгу формування успішності розуміння текстів інтернету буде корисною на різних етапах навчально- виховного процесу щодо формування читацьких навичок успішного розуміння текстів інтернету. This thesis presents the concept of research into the genesis of Internet texts understanding. The model proposed by the author for the genesis of Internet texts is based on the principles of psycholinguistics, the theory of speech activity, the theory of text understanding and individual concepts of Internet psychology, in particular the psychological sense of the Internet as a network of interpersonal and inter- group contacts mediated by appropriate devices, resulting in its technological specificity and psychological changes in personality. It also builds on psycholinguistic definitions of text. Based on a theoretical and methodological analysis of the problem of understanding Internet texts, a conceptual model for the understanding of Internet texts has been developed. It takes into account the principles of development and determinism, ideas of systemic, action-oriented, cognitive, genetic, psycholinguistic and cyber-psychological approaches. It also incorporates sequence of the process of understanding, its mechanisms and the patterns of genesis. It is argued that the understanding of Internet texts is a polymodal psychological process that takes place in several stages (reception, interpretation and emotional identification), resulting in new secondary meanings (which are objectified as secondary text) which is a reaction to the elements of sense of the original Internet. It is determined that the process and result of understanding depend on subjective (level of experience, development of the recipient’s thinking and Internet-oriented personality) and objective (multimedia and deviant context of the Internet environment) factors. In order to clarify the patterns, the internal logic and the detailed psychological features of the process of Internet texts understanding, the concept of the genesis of the Internet texts understanding was developed. A system of criteria for assessing the success of the Internet texts understanding at each stage of the understanding process has been validated.43 It is specified that at the perception stage a general view of the text is formed, which is evident by the active reception and accuracy of expectations. At the interpretation stage the qualitative criterion is adequacy, and the quantitative criterion is the completeness of the interpretation of the sense dominant. At the stage of emotional identification the success of understanding is determined by the adequacy of the assessing of the text understandability and the consistency of the emotional attitude to the Internet texts. The results of a theoretical and empirical study of the Internet texts understanding led to the creation of an empirical model of the dynamics of the understanding texts genesis in adolescence, youth and adulthood. An analysis of the age dynamics of the understanding genesis has shown that in adolescence many indicators of successful understanding (other than the adequacy of assessing the understandability of Internet texts) have a strong positive influence by the level of Internet experience as well as thinking and speech development. The genesis of understanding Internet texts in youth is most strongly determined by factors of thinking and speech development and Internet orientation. These factors have a significant positive impact on the reception and interpretation stages, but negatively affect the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability at the stage of emotional identification. The regularity of the influence of objective factors is defined as follows: the multimedia factor leads to positive changes in the success of the understanding at the stage of interpretation and in the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability, but negatively affects the accuracy of the expectations of the recipients. The deviant context of the Internet environment has a negative impact on the active reception and the success of the interpretation, but positively affects on the understanding of the Internet texts (but only on deviant texts). On the basis of the presented conceptual framework, a psychological training for the development of a successful understanding of Internet texts has been justified and tested. The realization of psychological training has shown its significant developing influence. A positive trend was recorded in the success of the Internet texts in the pilot group for almost all indicators. Therefore, the success of the Internet texts understanding at any age is improved by the implementation of an appropriate training programme aimed at developing skills for successful understanding of Internet texts. The results of the study are related to practical solutions to the problems of the success of the Internet texts understanding in order to further predict behaviour, to construct a predictive methodology and to assess the understandability of the Internet context environment. A training programme for the development of a successful Internet texts understanding has been validated and tested and will be useful at different stages of the educational process in the development of readership skills for successful understanding of Internet texts.Item Психологія розвитку професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів(2020) Калмиков, Г. В.; Kalmykov, H.У дисертації розкрито взаємозв’язки між феноменами діяльності і спілкування, окреслено теоретичні передумови розвитку теорії діяльності та її реалізації в сучасній світовій науці; з’ясовано тенденції в розвитку психологічної теорії діяльності та психолінгвістики у зв’язку з професійно-мовленнєвою діяльністю особистості; встановлено співвідношення між мовленнєвим спілкуванням і мовленнєвою комунікацією в контексті професійної діяльності її суб’єкта. Дискурсивний вплив подано як спосіб реалізації професійно-мовленнєвої діяльності, здійснено її аналіз як психологічно самостійної діяльності мовленнєвого спілкування, розкрито суть мовленнєвого впливу – спеціалізованої форми професійної діяльності. Презентовано поняття «психологічний дискурс» як один з різновидів дискурсу в структурі професійно-мовленнєвої діяльності, визначено місце дискурсивного впливу в акті професійно-мовленнєвої діяльності психотерапевта (консультанта). В концепції дослідження психології розвитку професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів визначено методологічні засади її вивчення і моделювання, теоретичні основи емпіричного дослідження – зокрема, розкрито сутність авторської ідеї щодо діагностики діяльнісного та компетентнісного компонентів професійного мовлення і представлено концептуальні засади способів розкриття механізмів і закономірностей професійно-мовленнєвої діяльності. Згідно з розробленою нами концепцією сформульовано мету, завдання, теоретичні засади й представлено одиниці аналізу професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів, обґрунтовано вибір критеріїв і показників її діагностики, подано психодіагностичний інструментарій для виявлення стану та рівнів сформованості професійно-мовленнєвої діяльності бакалаврів психології, які вступили в магістратуру. Здійснено інтерпретацію результатів вивчення їхнього професійного мовлення, висвітлено особливості психолінгвістичної методики дослідження дискурсивних практик психотерапевтів (консультантів). З урахуванням цього презентовано розроблену автором психолінгвопедагогічну систему розвитку професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів – зокрема, її психолінгводидактичні принципи, програму і технологію розвитку та вербальні психотехніки формування дискурсивної компетентності. The dissertation reveals the relationships between the phenomena of activity and communication, theoretical prerequisites for the development of the theory of activity and its implementation in the modern world science; the modern tendencies of the development of psychological theory of activity and psycholinguistics in connection with professional speech activity of the individual are revealed; the interrelation between verbal communication and speech communication in the context of the activity of its subject is established. The discursive influence as a way of the professional speech activity implementation is highlighted, its analysis as a psychologically independent activity of speech communication is carried out, the essence of speech influence – a specialized form of professional activity is revealed, the concept of “psychological discourse” as one of the discourse varieties in the structure of professional speech activity is presented, the place of discursive influence in the act of professional speech activity of a psychotherapist (consultant) is determined. In the concept of study of the psychology of development in future psychologists of professional speech activity as the basis of discursive competence, are defined the methodological research basics and modeling of the professional speech activity of psychologists, theoretical foundations of the concept of empirical research, in particular, are revealed the theoretical essence of the author’s idea on diagnostics of the activity and competency components of professional speech and presented the conceptual framework for disclosing the mechanisms of professional speech activity. According to this concept, the purpose, tasks, theoretical foundations are formulated and the units for the analysis of professional speech activity of future psychologists are presented, the choice of the criteria and indicators of its diagnostics are substantiated, the psychodiagnostic tools for revealing the state and levels of the development of professional speech activity of the bachelors in psychology who enter magistracy, and the interpretation of the results of their professional speech training are given, the features of psycholinguistic methods of studying the discursive practices of psychotherapists (counselors) and the results of their analysis are highlighted, in view of which are presented the developed psycho-lingual pedagogical system of future psychologists’ development of professional speech activity, in particular, psycho lingual didactic principles, program and technology of the development of professional speech activity and verbal psycho techniques of discursive competence formation. The dissertation identifies psychological and psycholinguistic typical features and individual differences in the development of professional and speech activities of future psychologists, distinguishes the patterns of its development, which reproduce the existing relationships between 1) the development of PSA and mastering by a set of the important knowledge for students; 2) the genesis of PSA and timely development of professional speech motives; 3) the ontogeny of PSA and formation in students of the professional speech goals and the transformation of the purpose of expression into an independent motive, the formation of the purpose of expression on an independent motive, the formation of motives-goals; 4) the evolution of PSA and the intentional orientation of professional speaking; 5) PSA formation and interconnected and interdependent speech generation operations; 6) the development of the PSA and the state of mastering by the rules of the inter- and an externally produced speech utterance; 7) PSA ontogeny and mastering by a complex of the discursive operations; 8) the evolution of PSA and the emergence of reflection on speech, objectification of professional language and the control of speech. Provided in the study establishment of the mechanisms of PSA – meant to penetrate the internal structure of the PSA, to find out the interrelations and interdependencies of phases of the holistic professional speech activity and through this to understand and explain the essence of the development of this professional speech process, its natural regular dynamics of generation and its inevitable emergence with certain prerequisites and conditions. The proposed approach to grouping the mechanisms of PSA is based on classification of the distinguished in the psycholinguistic literature mechanisms on such grounds as: a) types of mechanisms; b) stages of mastery the professional-speech activity – proved to be expedient because it provided an opportunity to establish specific motivational mechanisms, functional and operational mechanisms at each of the stages of the PSA development. It has been determined that the development of PSA is the acquisition by the future psychologists of qualitative features of the professional speaking, connected with its awareness, arbitrariness and intentionality, with mastering by the system of cognitive, motivational, goal-forming, intentional, speech-generative, discursive, reflexive operations and actions. The development of discursive competence – the characteristics of the PSA subject – is the acquisition of ability produce demonstrative in professional sense discourses, which are the end result of PSA mastering and successful experience of its implementation.