Роль вербальних і невербальних засобів вираження емоцій у художньому тексті

Abstract

Статтю присвячено маркерам невербальної та вербальної поведінки в художніх текстах. На сьогодні спостерігається зростання інтересу до вивчення гендерних особливостей передачі емоційних станів персонажів, вербальна і невербальна реалізація яких ще не повністю досліджена як у теорії комунікації, так і в теорії художнього твору. Внаслідок чого в лінгвістиці з’явився етимологічний напрямок, в якому активно розробляється проблематика «емоцій» та засобів їх вираження в структурі мови художнього тексту. Підкреслено, що вираз очей – важлива деталь у створенні психологічного портрета літературного героя, вираження його ставлення до інших. Саме очі можуть виражати готовність до комунікації, контроль над партнером і його поведінкою. Такий кінетичний засіб, як вираз обличчя, письменники майстерно використовують для реалістичного зображення літературних героїв, для відтворення їхніх переживань і почуттів. Лексеми на позначення рухів тіла й жестів презентують етнокультурні системи поведінки. Як важливий зображальний засіб відзначено маркери невербальної етикетної поведінки українців. У «лінгвістиці емоцій» одним із першочергових завдань є вивчення автентичних текстів, які виражають «світ емоцій головних героїв», зокрема тих вербальних і невербальних засобів, за допомогою яких виражається їх ставлення до тих чи інших людей, явищ, фактів, передаються почуття та емоції. Пріоритетним напрямом при проведенні дослідження стало вивчення гендерних особливостей вираження емоцій засобами вербальної і невербальної комунікації. Мовних засобів, які передають позитивне та негативне емоційне забарвлення мови на лексичному та синтаксичному рівнях, тобто слів, словосполучень, речень, фразеологічних одиниць, граматичних конструкцій, які надають певному елементові висловлювання більшої виразності, підкреслюють колоритність мови з метою привернення уваги читачів. The article deals with non-verbal and verbal behavior markers in artistic texts. Today, there is a growing interest in studying the gender peculiarities of conveying the emotional states of characters, the verbal and non-verbal realization of which has not yet been fully explored both in the theory of communication and in the theory of fiction. As a result, an etymological trend has emerged in linguistics, which is actively developing the problem of «emotions» and the means of their expression in the language structure of a literary text. In the «linguistics of emotions» one of the primary tasks is to study authentic texts that express the «world of emotions of the main characters», in particular, those verbal and non-verbal means by which their attitude to certain people, phenomena, facts is expressed, and feelings and emotions are conveyed. It was emphasized that the expression of the eyes is an important part in creating a psychological portrait of a literary hero, an expression of his attitude towards others. It is the eyes that can express readiness for communication, control over the partner and his behavior. Such kinetic means as face expression is skillfully used by writers to realistic representation of literary heroes and reproduction of their emotions and feelings. Lexeme on the notation of body movements and gestures present ethnocultural behavioral systems. Markers of non-verbal etiquette behavior of Ukrainians are noted as an important pictorial tool. The priority of the research was to study the gender peculiarities of expressing emotions through verbal and non-verbal communication. Language means that convey positive and negative emotional coloring of language at the lexical and syntactic levels, i.e. words, phrases, sentences, phraseological units, grammatical constructions that give a certain element of the statement more expressiveness, emphasize the colorfulness of the language in order to attract the attention of readers.