Державотворча діяльність гетьмана Івана Мазепи: минуле та сучасність

Abstract

Метою дослідження є аналіз державницької діяльність гетьмана Івана Мазепи й трансформування його образу в один з найважливіших символів українського етнонацієдержавотворення протягом XVIII–XX ст., які впливають на розбудову Української держави в ХXI ст. Методологічно стаття базується на принципах історизму, об’єктивності та системності із залученням порівняльно-історичного, ретроспективного та біографічного методів. Новизна наукової розвідки проявляється в тому, що досліджуючи анонсовану нами проблематику, яка, на жаль, залишається осторонь переважної більшості концептуальних аналітичних розробок, присвячених І. Мазепі, ми зможемо переконливо довести, що він являється одним із провідних символів українського державотворення. Висновки. Виявлено, що державотворча діяльність гетьмана Івана Мазепи мала як досягнення, так і прорахунки. До позитивів треба віднести: 1) найголовніше, спробу визволити Гетьманщину від московського ярма; 2) велика культурницька-просвітницька діяльність Мазепи; 3) українське державницьке питання набуло великого розголосу в Європі, дякуючи гетьману і його спадкоємцеві Пилипу Орлику; 4) мазепинський суперечливий дух нуртував, збуджував прагнення українців до волі і незалежності й, врешті-решт, перетворився на один із визначних символів українського етнонаціонального державотворчого процесу. Щодо негативів, то це насамперед: 1) невдала соціально-економічна політика Мазепи і його опертя лише на досить вузький і обмежений прошарок українського суспільства – старшину і заможне духовенство, нехтування інтересів рядового козацтва, міщанства і селянства; 2) ігнорування нових віянь у тогочасному військовому європейському мистецтві; 3) погана підготовка і відсутність антимосковського повстання; 4) завищені сподівання на союзників-шведів і недостатня віра у свій власний військово-державницький потенціал. З’ясовано, що попри власні здобутки й поразки Івана Мазепи,3 державотворча діяльність гетьмана з часом трансформувалася в один з найважливіших символів вітчизняного державотворення, націєтворення та етнокультуротворення протягом XVIII–XX ст., а також героїчний образ звитяжця активно впливає на розбудову Української держави в ХXI ст., насамперед, під час неоголошеної російсько-української гібридної війни, особливо після 24.02.2022 р., коли розпочалося повномасштабне вторгнення Збройних Сил Росії на терени України.The aim of the study is to analyze the state activity of Hetman Ivan Mazepa and transform his image into one of the most important symbols of Ukrainian ethnonation-building during the 18-19 centuries, which affect the development of the Ukrainian state in the 21st century. Methodologically, the article is based on the principles of historicism, objectivity and systematics with the use of comparativehistorical, retrospective and biographical methods. The scientific novelty of intelligence is that by studying the issues we announced, which, unfortunately, stays away from the vast majority of conceptual analytical developments dedicated to I. Mazepa, we can convincingly prove that he is one of the leading symbols of Ukrainian statehood. Conclusions. It was revealed that the state-building activity of Hetman Ivan Mazepa had both achievements and failures. The positives include: 1) most importantly, the attempt to free the Hetmanate from the yoke of Moscow; 2) great cultural and educational activities of Mazepa; 3) the Ukrainian state issue became widely known in Europe, thanks to the hetman and his successor Philip Orlyk; 4) Mazepa's contradictory spirit nurtured, aroused the desire of Ukrainians for freedom and independence and, finally, became one of the prominent symbols of the Ukrainian ethno-national state-building process. As for the negatives, these are first of all: 1) Mazepa's unsuccessful socio-economic policy and its reliance only on a rather narrow and limited stratum of Ukrainian society – officers and wealthy clergy, neglect of the interests of ordinary Cossacks, bourgeoisie and peasantry; 2) ignoring new trends in contemporary European military art; 3) poor preparation and lack of5 anti-Moscow uprising; 4) inflated hopes for the Swedish allies and lack of faith in their own military-state potential. It was found that despite Ivan Mazepa's own achievements and defeats, the hetman's state-building activity eventually transformed into one of the most important symbols of national state-building, nation-building and ethnoculture during the 18-19 centuries. art., first of all, during the undeclared Russian-Ukrainian hybrid war, especially after February 24, 2022, when the fullscale invasion of the Russian Armed Forces on the territory of Ukraine began.