Еволюція української теми засобами кінематографу: від школи поетичного кіно до викликів сьогодення

Abstract

У даному розділі колективної монографії ґрунтовно та ідеологічно неупереджено висвітлено процес еволюції української теми засобами кінематографу від періоду становлення та активного розвитку школи поетичного кіно у другій половині 1960-х - першої половини 1980-х років до сьогодення. Розкрито механізм впливу партійної ідеології на сам кінематографічний процес в УРСР та означено основні форми утисків та цензурування кінематографічного матеріалу, який в тій чи іншій мірі виходив за межі стилю «соціалістичного реалізму». Із залученням комплексу історичних джерел та опублікованих наукових розвідок вдалося визначити особливості художнього стилю митців школи поетичного кіно, С. Параджанова, Ю. Іллєнка та інших, які акцентували увагу на індивідуальності героїв та виключності подій вітчизняної історії, виводячи на екран теми героїчного минулого українського народу. Автором обґрунтовано шовіністичний характер взаємодії органів державного управління та творчих організацій із прикладом численних переслідувань та репресій, які призведуть до затихання творчої активності національно свідомих митців. Відродження українського кінематографу на позиціях незаангажованого висвітлення як реальності так і історичних подій відбудеться за часів незалежності України, а зокрема, відобразиться у цілій плеяді кіноробіт на довгий час татуйовані теми вітчизняної історії. Таким чином, кіномистецтво сучасної України, яка переживає виклики агресії рф долучилось до процесу декомунізації те деміфологізації численних соціокультурних наративів, сформованих тоталітарним режимом кремля в свідомості не одного покоління українців. Українське кіно сьогодні – не лише про щасливі будні, але й про нагальні питання: анексія Криму, депортація кримських татар, війну, окупацію, переслідування, вивезення дітей, героїзм народу, біль втрат This chapter of the collective monograph thoroughly and ideologically unbiasedly covers the process of evolution of the Ukrainian theme through cinema from the period of formation and active development of the school of poetic cinema in the second half of the 1960 s and the first half of the 1980s to the present day. The author reveals the mechanism of influence of party ideology on the cinematic process in the Ukrainian SSR and identifies the main forms of harassment and censorship of cinematic material that went beyond the style of "socialist realism" to a certain extent. Using a set of historical sources and published scientific research, the author has identified the peculiarities of the artistic style of the artists of the school of poetic cinema, S. Parajanov, Y. Ilyenko and others, who focused on the individuality of the characters and the exclusivity of the events of national history, bringing to the screen the themes of the heroic past of the Ukrainian people. The author substantiates the chauvinistic nature of the interaction between public authorities and creative organizations with the example of numerous persecutions and repressions that will lead to a lull in the creative activity of nationally conscious artists. The revival of Ukrainian cinema from the standpoint of unbiased coverage of both reality and historical events will take place during the period of Ukraine's independence, and in particular, will be reflected in a whole galaxy of films that will reflect the long-tattooed themes of national history. Thus, the cinematic art of contemporary Ukraine, which is experiencing the challenges of Russian aggression, has joined the process of decommunization and demythologization of numerous socio-cultural narratives formed by the totalitarian regime of the Kremlin in the minds of many generations of Ukrainians. Ukrainian cinema today is not only about happy everyday life, but also about pressing issues: the annexation of Crimea, the deportation of Crimean Tatars, war, occupation, persecution, child deportation, heroism of the people, the pain of loss.