Integration of physical, mental, social and spiritual components in the implementation of a healthy lifestyle of modern high schoolchildren

Abstract

In the article deals with the theoretical approaches to the formation of positive motivation for a healthy lifestyle of modern schoolchildren in the realities of today. The article shows the significance of the fact that in recent years the attention of scientists to the study of the issues of healthy lifestyle implementation has intensified, its qualified propaganda in the mass media is being carried out. Nevertheless, it has been established that the problem of improving the health of the younger generation remains unsolved. Sociological research has shown that 90 per cent of schoolchildren have health problems, more than 50 per cent have inadequate physical training, and almost 60 per cent have a low level of physical development. It has been established that only 38 per cent of pupils take up regular physical exercise, 55 per cent do it occasionally and over 6 per cent do no physical exercise at all. Topicality of the research is also due to the fact that the number of diseases among high schoolchildren increased, a sharp decline in their physical activity and physical performance. The research and analysis of these negative phenomena have shown that the causes of this condition should be sought in the system of school education, in the identification of those factors of educational activities that lead to overstrain of the pupils’ bodies and do not create the right conditions to meet their needs for a healthy lifestyle. The purpose of the research was to analyze the main structural components of a healthy lifestyle and give proof of their implementation among modern high schoolchildren. The results of the analysis provide strong evidence that a healthy lifestyle is simultaneously a pedagogical, spiritual and social category, it covers different aspects of the life of schoolchildren, ensuring the development of their physiological, social and mental functions in a dynamic unity. It has been clarified that the attitude towards a healthy lifestyle does not emerge by schoolchildren on its own, but develops as a result of pedagogical influence aimed at forming by them a positive attitude towards a healthy lifestyle. The solution of this problem at the comprehensive schools is mainly trusted to the teachers and medical staff. Quite often, however, both doctors and teachers are not fully prepared to promote the benefits of a healthy lifestyle and do not always set a positive example in this regard. It is therefore fair to assume that one of the important points in forming positive motivation to lead a healthy lifestyle is to understand the essence of a healthy lifestyle, which consists in disclosure its main structural elements. It was established that a healthy lifestyle is a value phenomenon that integrates at least four components – physical, psychical (mental), social (public) and spiritual. In real life, all four components – soial, spiritual, physical, physical – are transformed into the organization of motion activity, prevention of bad habits, in the fulfilment of the requirements of sanitation, hygiene and hardening, in the mode of education, work and rest, in the nutrition regime, in the organization of sleep, in the culture of communication, in the culture of sexual behavior, in the psychophysiological regulation of the organism.It has been proved that all the components act simultaneously and their influence determines the general state of human health as a value complex of the phenomenon.У статті розкрито теоретичні підходи до формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя сучасних школярів в реаліях сьогодення. Показано значимість того, що саме в останні роки активізувалася увага вчених до дослідження питань впровадження здорового способу життя, ведеться кваліфікована його пропаганда в засобах масової інформації. Проте, встановлено, що проблема поліпшення здоров’я підростаючого покоління залишається нерозв’язаною. Соціологічними дослідженнями виявлено, що 90 % школярів мають відхилення в стані здоров’я, понад 50 % – незадовільну фізичну підготовку, майже 60 % – низький рівень фізичного розвитку. Встановлено, що регулярно займаються фізичними вправами лише 38 % відсотків школярів, 55 % – епізодично, більше 6 % самостійно фізичними вправами взагалі не займаються. Актуальність дослідження зумовлена й зростанням кількості захворювань саме серед старшокласників, різким зниженням їхньої рухової активності та фізичної працездатності. Дослідження та аналіз цих негативних явищ показав, що причини даного стану слід шукати в системі шкільної освіти, у виявленні тих факторів навчальної діяльності, які призводять до перенапруження організму учнів й не створюють належних умов для задоволення їхніх потреб у здоровому способі життя. Мета дослідження полягала в здійсненні аналізу основних структурних компонентів здорового способу життя та обгрунтуванні їх втілення серед сучасних старшокласників. Результати аналізу переконливо свідчать, що зоровий спосіб життя – категорія водночас і педагогічна, і духовна, і соціальна, вона охоплює різні боки життєдіяльності учнів, забезпечуючи розвиток їхніх фізіологічних, соціальних і психічних функцій у динамічній єдності. З’ясовано, що установка на здоровий спосіб життя не з’являється у школярів сама собою, а розвивається в результаті педагогічного впливу, спрямованого на формування в них позитивного ставлення до здорового способу життя. Вирішення цієї проблеми в загальноосвітніх школах в основному покладено на вчителів та медичних працівників. Але досить часто і лікарі, і вчителі виявляються не зовсім підготовленими до пропаганди переваг здорового способу життя і не завжди є в цьому позитивним прикладом. Тому цілком слушно слід вважати, що одним із важливих моментів у формуванні позитивних мотивацій щодо ведення здорового способу життя є розуміння сутності здорового способу життя, яка полягає у розкритті його основних структурних елементів. Встановлено, що здоровий спосіб життя це ціннісний феномен, що інтегрує принаймні чотири складові – фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. В реальному житті всі чотири складових - соціальна, духовна, фізична, психічна трансформуються в організацію рухової активності, в профілактику шкідливих звичок, в виконання вимог санітарії,гігієни й загартування, в режим навчання, праці й відпочинку, в режим харчування, в організацію сну, в культуру спілкування, в культуру сексуальної поведінки, в психофізіологічну регуляцію організму. Доведено, що всі складові діють одночасно і їх вплив визначає загальний стан здоров’я людини як ціннісного складного феномена.